Каталог статей

Питання вибору школи у якому віці куди піти навчатись

Допоможіть вибрати майбутню школу для нашої п’ятирічної дитини. Чи потрібно спеціально готуватися, щоб піти до школи.

Сьогодні батьки все частіше замислюються про вибір школи для свого малюка. Вони обирають, чи буде їхнє чадо музикантом, спортсменом, математиком чи мовознавцем. Попит породжує пропозицію, і тому з'являється все більше спеціалізованих класів, шкіл і ліцеїв. Але не багато батьків (як показує практика) запитували свою дитину: «У якій школі ти хочеш навчатися?», немов він ще малий і не розуміє, що йому буде краще, а «ми – батьки: все знаємо!» Слава Богу, так думають не всі!

 Уважні батьки ще з зовсім раннього віку свого малюка помічають його власні зацікавлення. Любить він розбивати чи ремонтувати, співати чи танцювати, бігати чи, все ж таки, стрибати, базікати або обирає бути «небагатослівним». Так і складаються «зародки» хобі у дитини.

Я працюю психологом і педагогом із підготовки дітей до школи. Під час першої зустрічі з батьками я роздаю анкету. У ній є просте й банальне питання: «Які хобі та зацікавлення у Вашої дитини?». Як Ви думаєте, чи багато відповідей взагалі? На 5 анкет тільки одна повна: «бойовий гопак і музика». І завжди на черговому занятті цей хлопчик, чию анкету мама повністю заповнила, із задоволенням розповідає про свої зацікавлення та досягнення.

У розмові з іншими батьками на тему хобі їх малюка звучить тільки відповідь одна: «ну, як у всіх дітей ... ігри, мультики». А які конкретно ігри? «Конструктор», «хованки», «лічилка», чи, може, «гра у слова»? А з цього і починається вибір не тільки гуртків розвитку, а й школи.

Не заперечую, є такі ситуації, коли складно визначитися й батькам, куди все-таки віддавати дитину. Тоді краще поцікавитися не тільки загальною спеціалізацією школи, а й умовами вступу до неї і навчальним навантаженням першого класу, а то й усіх трьох.

Наприклад, у Києві вже обов'язковим є тестування у психолога і вміння читати й рахувати. І це  для першого класу! Чесно кажучи, мене цьому вчили 3-4 роки в молодших класах (і не тільки цьому) – але все ж таки. У Білій Церкві вже на друге вересня учням першого класу задають: прочитати дві сторінки, розв’язати декілька задач, вивчити не один вірш…

Зі свого боку, у «підготовці до школи» я вчу дітей буквам і цифрам, але не в навчальній, а більше в ігровій формі і не 30 осіб відразу, а всього по 5-8.

Наше навчання поспішає за технологіями. Але хто згадує про бажання дитини, а особливо про її можливості ще не повністю сформованої нервової системи. Уважається, що дитина готова до школи, якщо у неї прорізався 6й (перший постійний) зуб. Але й це не остання ознака. На все є свої етапи і сходинки, свій рівень розвитку та можливості. Адже в перших класах не навчають тригонометрії не тому, що діти дурні – не зрозуміють, а тому, що ще зарано. А чим малюк може заплатити за прискорене майбутнє? Це може проявлятися потім у гніві, гіпер- або гіпоактивності, агресії або хворобливості тощо. Взагалі, знаковій системі (буквам та цифрам) дитину мають навчати у віці від 5 років або тоді, коли в неї з’явиться вже власне зацікавлення. Уся психологічна література констатує вік «цього зацікавлення» - п’ять років! Але це не свідчить про те, що малюк не має знати, як лічити чи називати букви (звуки), з яких складається слово. Наприклад, наші діти та дорослі проговорюють слова по складах, а американці – по буквах. Другий спосіб навіть краще. Він допомагає розрізняти букви, знати їх кількість у слові та згодом правильно писати.

Тому відразу і відпадає питання, чи йти дитині до школи в 5, 6 або 7 років. І якщо Ви зараз батьки 4-6 річної дитини і думаєте, коли ж їй піти до школи і взагалі в яку, то:

1) Дізнайтеся, чого хоче сама дитина.

2) Які її зацікавлення (хобі).

3) Ви можете протестувати Вашу дитину: що вона знає. Які літери, цифри, числа, фігури? Який у неї обсяг пам'яті? Середній словниковий запас, наскільки вона уважна? Як вона міркує і яка її логіка в роздумах? Чи знає вона чітко без роздумів, де право - ліво, і взагалі – чи сама вона одягається і пам'ятає, які її речі (особливо якщо дитина не ходила у садочок) і багато чого іншого. Це Ви можете дізнатися поверхово в книгах і тестах з підготовки до школи, а, якщо серйозно підійти до цього питання, то у психолога.

4) Оберіть школу за інтересами дитини. Якщо важко відібрати одну, то ви можете спробувати вибрати спочатку різні школи: оглянути інтер'єр, «завантаженість» школи дітьми, освітлювання приміщень, розмір кімнати і кількість учнів у класі. Відразу скажу, що 30 - 40 чоловік у класі – це забагато!

Нехай дитина зробить свій усвідомлений, продуманий вибір (може навіть 1-й і найвідповідальніший на 12 років!). Нехай Ваш малюк завжди буде поруч з Вами під час вибору школи. Хай бачить, як дорослі люди спілкуються, домовляються, вчиться дорослій поведінці і поступово розуміє, що його життя переходить на якісно новий рівень – статус  «школяр»!

Може, поки Ви будете знайомитися з деякими вчителями, у Вашого малюка з'явиться бажання познайомитися з маленькими учнями, зацікавитися їхнім життям. Це може допомогти, якщо дитина не хоче (боїться) йти до школи. Поступово – означає відвідувати одну школу на тиждень або дві, якщо їх декілька. Це залежить від того, коли Ви почали їх відвідувати і яка їхня кількість. Якщо обрали одну школу (і не за принципом, що вона «через дорогу»), то варто відвідати її кілька разів, щоб у дитини було залучення в майбутній навчальний процес та покращення майбутньої адаптації в школі.

5) Познайомтеся з директором, завучами, вчителями. Дізнайтеся про вимоги школи до майбутнього першокласника і про навчальні плани на рік, а то й усі три.

6) Порівняйте запити школи з потенціалом Вашої дитини. Адекватно оцініть ситуацію (або знову зверніться до психолога).

7) Якщо і дитина, і школа «підходять одне одному», Ви можете періодично відвідувати школу і словесно готуйте малюка до майбутніх якісних змін.

8) Якщо знання дитини не відповідають вимогам школи, то завжди можна активно позайматися з дитиною, особливо, якщо Ви плануєте віддавати її в школу на осінь наступного навчального року, то час починати підготовку вже зараз! Коли дитина обирає школу сама, то кращого мотиву для навчання не знайти!

9) Якщо ж малюк уже багато знає і те, що будуть викладати в 1-му класі, для нього не буде новим, а значить нецікавим, то можна пошукати іншу школу. Якщо ж дитина буде «вчитися», знаючи весь матеріал наперед – можуть початися немалі проблеми. (Прогноз: зниження зацікавлення до знань, небажання ходити до школи, погана поведінка, дратівливість, агресія, «прогулювання» уроків, простудні захворювання як неусвідомлене небажання йти до школи). У Києві, наприклад, можуть взяти у 2-й клас за гарних результатах на співбесіді. Але теж постає питання адаптації до вже сформованого колективу дітей!

 Отже вибір школи – відповідальне й важливе рішення не тільки для Вас як батьків, але й для майбутнього вашої дитини!

Боярченко О.І., психолог-консультант

http://rozumnik.jimdo.com/