Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Пізнання нового через ігрову діяльність під час навчально-виховного процесу
| Бердник Світлана Миколаївна, вчитель початкових класів Плескачівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Смілянської районної ради "ПІЗНАННЯ НОВОГО ЧЕРЕЗ ІГРОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ” Анотація У статті розглядаються ігрові, нестандартні ситуації під час навчально-виховного процесу. Ігрова діяльність на уроці дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчання, сприяє вияву творчих здібностей, викликає зацікавленість. Такий метод навчання полегшує процес засвоєння знань, дає бажання вчитися, домагатися успіху в опануванні основ наук. Сучасна школа покликана бути розвиваючою, особистісно-орієнтованою. Ключова проблема такої школи – єдність освітнього процесу. Уроки не мають бути основним засобом впливу на формування молодого покоління і виховання обмежуватися ситуативними виховними заходами. Не випадково видатні педагоги минулого (І.Г. Песталоцці, Д. Дюпої, Л.М. Толстой, В.О. Сухомлинський) і сучасні (Ш.О. Амонашвілі) одностайно стверджують, що початкова школа – це значною мірою світ ігор, прогулянок, розмов, творчості, веселих колективних справ. Видатні вихователі, звичайно, по-різному, в дусі свого часу і власного світогляду, звертали увагу на те, що жорстка класно-урочна система, де править Його величність Урок і культ оцінки, особливо небезпечна в молодшому шкільному віці. Нові соціальні запити, зміни у сфері науки вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів і засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності. Відомо, що становлення соціального і морального досвіду дітей відбувається аж ніяк не в прямому співвідношенні з навчальними успіхами, а на уроці в учителя немає часу перейматися тривогами, переживаннями, сумнівами учнів. Відтак немає місця неформальному, особистісному спілкуванню. Діти, як і ми дорослі, всі різні: мають різні здібності, увагу, пам'ять… І хоч би як старався вчитель, а в класі все одно є діти , які навчаються гірше, ніж інші. А саме вчитель має турбуватися про те, щоб кожній дитині в школі було добре, щоб кожна дитина мала бажання йти до школи. Поза уроками діти органічно організовують свою самобутність в іграх, творчих заняттях, вільному спілкуванні. Кожна дитина розкривається як цілісна істота. Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей. Зберегти і розвинути унікальні можливості молодшого школяра, завжди було предметом моєї уваги. На мою думку навчально-виховну програму потрібно спрямувати на створення системи сприятливо - стимулюючих умов для розвитку особистості молодшого школяра на уроках, у позакласній роботі, самоосвіті учнів. Першим кроком потрібно зробити аналіз Базового компонента дошкільної освіти і Державного стандарту початкової загальної освіти. Ці документи відзначаються вагомістю розвивальних та виховних аспектів порівняно з навчальними. Аналіз дасть змогу виявити і використати попередній досвід дитини, збалансувати його з наступним, поступово ускладнювати та урізноманітнювати зміст і напрямки навчально-виховного процесу. Мотиваційна сфера кожної дитини глибоко індивідуальна. У кожному класі будуть діти з різним ставленням до навчальної діяльності. Тому слід використовувати широкий діапазон стимулів, щоб вплинути на мотивацію кожного учня. Дбаючи про високий рівень знань школярів потрібно намагатися використовувати такі форми і методи навчання , які б викликали в дітей цікавість до даного матеріалу, бажання вчитися, домагатися успіху в опанування основ наук. На уроках намагатися створювати різні ігрові, нестандартні ситуації . Для учнів шестирічного віку ігровий метод надає навчально-пізнавальному змісту привабливої форми внаслідок введення в нього одного чи кількох елементів гри. Ними можуть бути: ігровий сюжет, ролі, змагання у додержані певних правил гри для досягнення мети. Введення ігрового сюжету – це створення ситуації, в якій, крім дітей, діють уявлювані герої. Будь-які завдання чи запитання, особливо у І півріччі, краще сприймаються учнями, якщо їх ставлять (устами вчителя) улюблені герої казок і мультфільмів, які постійно щось переплутують, не знають як і що робити, а діти їм допомагають виправляти помилки, дають поради. Дидактичні ігри Гра "Слово в капелюсі ” Для організації гри знадобиться капелюх і картки з буквами алфавіту. Букв, які рідше зустрічаються має бути менше, а тих, що більш уживані – більше. Всі картки кладуть у капелюх. Гравці по черзі дістають з капелюха, наприклад, 10 карток і мають за відведений час скласти слово з цих букв. Варіювати можна кількість гравців, кількість слів, що потрібно скласти. Кількість букв, що знаходяться в капелюсі. Гра "Пірамідка" На розвиток уміння будувати речення і поширювати їх. Вчитель записує на дошці слово, потім учні по черзі мають додати своє слово так, щоб поширити речення не порушуючи змісту. Наприклад: Сонечко Світило сонечко У небі світило сонечко У небі яскраво світило сонечко У небі яскраво світило весняне сонечко У небі яскраво світило весняне сонечко і гріло У небі яскраво світило весняне сонечко і гріло землю… Можна не записувати речення, а запам'ятовувати, що було сказано гравцями. Гра "Інтерв'ю” Удосконалює вміння добирати слова на певну букву, відповідати на питання, розвиває творчу уяву, творче мислення. Ведучий називає букву (яку вчать на уроці), з якої мають починатися відповіді гравців, а потім звертаючись до них, ставлять запитання: "Хто?”, "Який?”, "Що робив?”, "Куди?”, "З ким?”, "Коли?”, "Чому?”, "Що сталося?”, тощо. Гравець має відповідати швидко, не затримуючись. Наприклад, назвали букву К. Клубок, кольоровий, котився, коло річки, коли зійшло сонце. … Відповіді можуть бути незвичними і несподіваними. Виграє той, хто дасть останню відповідь на запитання. Гра "Хто що робить?” Зозуля кує, а голуб… Голуб туркоче, а півень… Півень кукурікає, а сова… Сова ухкає, а соловей… Соловей тьохкає, а ластівка… Ластівка щебече, жайворонок… Гра "Склади слово ” Зустріч із Зайчиком. - Котиться Колобок, а на зустріч йому Зайчик: "Колобку, Колобку, я тебе з’їм. - Не їж мене, Зайчику, давай краще пограємо в гру "Склади слово ”. ва док ре ти во ді са дро Учні складають слова і читають їх. (садок, дерево, діти, дрова) Зустріч із Вовчиком-братиком. Котиться Колобок далі, а на зустріч йому Вовчик-братик: - "Колобку, Колобку, я тебе з’їм. - Не їж мене, Вовчику-братику , давай краще пограємо в гру, я називатиму слова, а ти будеш казати де зустрічаються звуки [з], [з'] на початку, в середині чи кінці слова. - Зошит, казочка, мороз, зірка, віз, коза. Гра є тим доступним засобом, який не лише допомагає дитині швидко оволодіти міцними знаннями, вміннями, навичками, а й розширює, поглиблює їх, дає змогу самостійно керуватися ними. Найактивніше використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне; її використання дасть змогу успішно формувати і зак¬ріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи на уроці, діти стануть більш психологічно розкуті, що сприятиме вияву їхніх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об'єктивно складної навчальної праці. Позитивний досвід схочеться повторити на вищому рівні складності завдань. При цьому непомітно для себе дитина «втягуватиметься» у навчальну працю, пізнаватиме її радість. Усвідомлення «я це можу» зміцнить впевненість у собі й породжуватиме потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно». Отже, гра у навчальному про¬цесі створює мотивацію, близь¬ку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри полягає в тім, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю дитини. Метою ігор є закріплення знань, набутих на уроці. Використовуючи ігровий метод, потрібно керуватися такими міркуваннями: ігрове завдання повинне завжди збігатися із змістом навчального (ігровою є форма його постановки); міркування – частка ігрового методу навчання повинна знижуватись відповідно до формування пізнавальних інтересів школярів та опанування ними навчальної діяльності; ігровий метод навчання аж ніяк не може замінити сюжетно-рольові ігри, що необхідні для пізнавального розвитку шестирічок. Працюючи над збагаченням словникового запасу учнів його закріпленням, уточненням і активізацією потрібно акцентувати увагу на роботі з лексичним значенням слова. Змістом такої роботи може бути: встановлення взаємозв'язків між словом та відповідним об'єктом, вироблення вміння на основі аналізу визначати та узагальнювати найістотніші зв'язки предмета, з'ясовувати смислові зв'язки між словами. У своїй роботі використовувати словниково-логічні вправи. Використання словниково-логічних вправ під час навчання допомагає вирішувати проблему усвідомлення лексичного значення слова . Словноково- логічні вправи 1. Назвати предмети з наступним узагальненням: а) дуб, сосна, береза – (назвіть одним словом) б) карась, лин, окунь – це…. 2. Продовжити називати видові поняття після узагальнення: а) маслюк, мухомор – це гриби. Які гриби ти ще знаєш? б) помідори, огірки, капуста – це… Які ти ще знаєш? 3. Вилучити «зайвий» предмет. Що зайве? Чому? а) стіл, крісло, телевізор, шафа; б) дуб, бузок, сосна, верба. 4. Узагальнити через протиставлення: а) дуб – дерево, а смородина -….; б) плаття – одяг, а черевики - … . 5. Дібрати видові назви до родових: а) квіти – це чорнобривці, …, … . б) транспорт – це машина, …, …. . 6. Розподілити ряд видових назв між двома родовими: визначити серед ряду птахів перелітних і тих, що залишаються зимувати: ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі. Щиглі, дятли. 7. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розміри…) а) пухнаста, руда, хитра – (лисиця) б) щедра, золота, барвиста, багата – (осінь) 8. Визначити предмет за його діями а) літає, падає, покриває, блищить, скрипить - …. (сніг) б) світить, гріє, усміхається, пригріває, зігріває - … (сонце) Вивчення математики в початковій школі займає чільне місце серед усього навчально-виховного процесу. І від того, як учні засвоять програмовий матеріал, вмітимуть виконувати дії над числами, знаходити значення числових і буквених виразів та виконувати інші завдання, передбачені Програмою з даного предмета, залежатиме результативність їхнього подальшого навчання. Дбаючи про високий рівень знань учнів потрібно намагатися використовувати такі цікаві форми і методи навчання, які б викликали в дітей цікавість до даного матеріалу, бажання вчитися, домагатися успіху в опануванні основних наук. Гра "Математичний ярмарок ” Група має вигляд ярмарку. Дітей зустрічає господарка ярмарку. Ах, ярмарок, а хто тебе не знав? Ти, ярмарок, мій спокій відібрав. Дарунки різноколірні тут, і там, і скрізь. Ходіть сюди, на ярмарок, купуйте веселіш! Господарка. Щоб пройти у ворота на ярмарок, потрібно купити білет. Для того, щоб його купити, ви повинні назвати числа-сусіди того числа, що зазначене на вашому білеті. Тоді отримаєте цей білет і відвідаєте ярмарок. Діти купують білет і йдуть на ярмарок. Біля столів їх зустрічають продавці. 1-й продавець. Купуйте ці смачні вироби, діти! (Діти підходять до продавця, хочуть купити печиво, цукерки, булки. Продавець пропонує їм купити ці вироби за формами і покласти біля кожної купки виробів відповідну геометричну фігуру, називаючи її . Продавець за це частує дітей солодощами.) 2-й продавець. Продає овочі і фрукти. Він пропонує дітям сказати, де більше овочів зліва чи справа, скільки чого. На скільки овочів більше, наскільки фруктів менше? Що потрібно зробити, щоб їх стало порівну? Діти виконують завдання одержують смачні яблука. 3-й продавець. Продає іграшки. Він пропонує дітям сказати, яка іграшка є найбільшою, яка найменшою, які іграшки є однаковими? Яка машина довша, яка коротша, яка ширша, яка вужча? Діти виконують це завдання, одержують за це красиві іграшки. Гра "Подивіться і скажіть правильно". Діти повинні швидко відповідати на запитання вихователя. Хто знаходиться ліворуч від мене? Хто поруч зі мною? Біля кого я стою? Хто позаду мене? Хто спереду від мене? Хто біля іграшок? Гра «Листівка» Завдання 1 (від Івасика-Телесика) Він просить гравців розв'язати ось таку задачу: "У двох кошиках яблука. В одному кошику 5 яблук, у другому - 4 яблука. Що потрібно зробити, щоб в обох кошиках яблук стало порівну?" Завдання 2 (від Червоної Шапочки) Вона пропонує гравцям прочитати слова на листівці. (За вибором вихователя) (мама, кіт, котик, мишеня, сорока, тощо) Завдання 3 (від Кота у чоботях) Він просить відгадати загадки. Що іде, не рухаючись з місця? (Час) Що за штука, що день і ніч стука? (Годинник) Звечора вмирає, вранці оживає. (День) Чорна корова весь світ поборола. (Ніч) Одне рядно сім баб тягне. (Тиждень) Сім братів віком рівні, іменами різні. (Дні тижня) Завдання 4 (від Солом'яного бичка) Він запитує, у кого із звірів, яких він привів до діда, найдовший хвіст, найбільші вуха, а у кого короткий хвіст, у кого найширші вуха? Завдання 5 (від Дюймовочки) Вона просить відгадати її загадки. Відгадає їх той, хто добре вміє рахувати. Ось дідусь розв'язав свій мішок широкий, І зайчатка поскакали у всі боки. Троє зникли у бузку, Двоє у калині. Скільки зайчиків приніс Нам дідусь в торбині? П'ять берізок і три клена Змалювала вмить Олена. І спитала: "Скільки в мене Тут усіх дерев зелених?" Та сказать ніяк не може. Хто ж Оленці допоможе? Завдання 6 (від Колобка)
Він просить розповісти, хто на цьому малюнку знаходиться на дереві? Хто біля дерева праворуч? Хто ліворуч? Хто перед деревом? Хто позаду дерева? Я вважаю що, ігрова діяльність на уроках сформує розумову активність учнів, активізує психічні процеси, викликає жваву зацікавленість у процесах пізнання. Під час проведення дидактичних ігор діти швидше долатимуть значні труднощі у навчанні, розвиватимуть свої здібності, уміння. Будь-який матеріал стане захоплюючим, виникає в учнів задоволення, створюватиме позитивні емоції, полегшить процес засвоєння знань. Діти спостерігатимуть, порівнюватимуть, зіставлятимуть і класифікуватимуть предмети за тими чи іншими ознаками, здійснюватимуть для себе аналіз та синтез, узагальнюватимуть матеріал. ЛІТЕРАТУРА 1. Математична хрестоматія. К.: Радянська школа, 1977. 2. Нікітін Б. П. Сходинки творчості або розвивальні ігри. 3. Крутий К., Маковецька Н. Скарбничка ігор. Запоріжжя, 2000 4. Науково-методичний журнал "Початкова школа” №5, №1, 2005; №8, 2006. 5. Науково-методичний журнал "Початкове навчання ” №34-35, 2010 Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 1827 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |