Тема. Повагу та добро заслуговує той, хто сам уміє поважати, робити добро іншим.
Мета. Утверджувати моральні цінності особистості, донести до дітей такі поняття як доброзичливість, вдячність, чесність, скромність через сприйняття п’єси-казки, поведінки її персонажів; формувати розуміння сутності поваги, вдячності, співчуття, виховувати почуття дружби і відчуття відповідальності за свою поведінку; розвивати вміння дітей висловлювати судження й давати моральну оцінку ситуації; знаходити власні шляхи вирішення проблеми; покращити настрій дітей.
Обладнання: записи музики, мультимедійна презентація, комп’ютер, театральні костюми.
Хід заняття
І. Вправа – вітання
Мета: сприяти встановленню позитивного контакту із групою, встановленню дружніх стосунків, підняття настрою.
Форма проведення, метод: робота в парах. Вправа-енергізатор.
– Вийдіть діти, у яких є домашні тварини і об’єднайтеся у пари.
– Привітаймося сьогодні в незвичний спосіб. Привітаймося так, як вітаються олені. Ви знаєте, як вітаються олені? Вони вітаються так: кивають головою, вітаються плечима, боками і спинками – ось так! А тепер привітаємось як люди і потиснемо одне одному руки: «Вітаю тебе, … (назвати ім’я)».
ІІ. Вступне слово учителя
Я знаю як ви любите казки, інсценізацію їх. До вашої уваги п’єса-казка «Сіамський бурлака» у виконанні учнів нашого класу.
Чи чули ви слово «сіамський»? Що воно означає?
(На екрані зображення сіамського кота)
Сіамський кіт завезений до нас зі Сходу, він, так би мовити, «іноземець». Тому в нашій казці він розмовлятиме трохи ламаною мовою, здебільшого російською, але ви його зрозумієте.
Бурлака – безхатченко, який бродить.
ІІІ. Перегляд вистави
П’єса «Сіамський бурлака»
Дійові особи: ведучий, кіт Матвій, мама, Тетянка і її брат, кицька Муська.
На сцені, у куточку, на лавці спить кіт Матвій. Звучить тиха музика. На сцену виходить ведучий, співаючи «Колискову».
Ведучий:
(Підходить до кота, лагідно гладить його по спинці, потім повертається до глядачів).
Учора вранці кіт Матвій
Залишив сьомий дім!
Чому? Бо хазяї були
Погані дуже в нім!
Він, бідний, цілу ніч блукав,
Нову домівку він шукав.
А зараз він спочити ліг…
На сонечку дрімає…
Заснув… Нехай собі поспить,
Поки собак немає…
(Навшпиньки йде геть. Кіт ворушиться, нявкає уві сні. Трохи згодом через сцену йдуть Тетянка, її мама і братик).
Тетянка:
Ой, мамо! Що за кіт!
Який білесенький живіт!
А вушка чорні, й лапки теж!
Який гарненький він!
Брат:
Авжеж!
Він сам прийшов до хати!
Дозволь його нам взяти!
Мама: У вас є Муська, досить вам…
Брат: Він так подобається нам!
Матвій:
(встає, вигинає спинку, хизується, стоячи на лавці)
Я сиамских кровей
От хвоста до бровей!
От усов до хвоста
Я сама красота!
Я сиамских кровей
Мое имя – Матвей! Мяу!
Кланяється на всі боки.
(Діти сміються й аплодують).
Мама:
Ну добре, діти, хай живе,
Слідкуй за ним, Тетянко!
Мама йде. Тетянка гладить кота.
Тетянка:
Матвійчику, ходи до нас!
Я дам тобі сметанки.
(Кіт біжить за нею. Тетянка дає йому чашку зі сметаною, кіт лише, прицмокує. Діти йдуть, кіт лишається сам).
Матвій:
Кажись, я не напрасно шел.
Кажись, тут будет хорошо!
(Озирається навколо. Підходить до дивана, починає дерти його кігтями. В цю мить заходить Тетянчин брат).
Брат:
Матвію! Це новий диван,
І ти його не дряпай.
Коли потреба є така,
Чеши об вишню лапи
(Йде. Кіт невдоволено кривиться, потім лягає на диван. До нього підкрадається Муська, в лапках тримає пакуночок).
Муська: Егей! Матвію, йди сюди!
Матвій: А что там? (показує на пакунок)
Муська:
Ось пакунок,
Це мишка свіжа, тепла ще!
Для тебе подарунок!
Матвій (плюється на всі боки):
Йди геть!
Селянка, повна вшей!
Сиамцы не едят мышей!
От кончиков ушей
До самого хвоста…
Муська (перебиваючи):
Я це вже чула! Ну й піду!
Ображено відвертається
Матвій:
Селянка! Простота!
Чтоб я, сиамец, ел мышей?
Принюхується, стрибає на стіл.
Тут что-то пахнет в миске…
Фу! Дрянь какая! Вермишель…
А это что? Сосиски?
(Їсть. На столі стоїть чашка, він її скидає додолу. На шум прибігають мама і Тетянка).
Мама:
Куди це ти заліз на стіл?
А ти шкідник, Матвію!
Тетянка (захищає):
Ой, мамо, ти йому пробач,
Він ще не розуміє…
Іди, Матвійчику, сюди.
На стіл не можна, тут сиди.
(Веде до дивана).
Матвій:
Но я сиамец! А от вас
Такое отношение!
Я ж иностранец! Я Матвей,
Достойный уважения!
Нет в мире лучшего кота!
Я ж весь, от носа до хвоста…
Тетянка: А де ж це «дякую» твоє?
Муська (бурчить): Хто не працює, їсть і п’є!
Тетянка (вчить кота): Поїв – подякуй за обід!
Мама (прибираючи на столі): Який невихований кіт!
Матвій:
Невихований? Я!? Да я…
Вся родословная моя…
Я от хвоста и до бровей
Наиблагороднейших кровей!
Мама:
А він злодюжка, ваш Матвій!
Аж три сосиски вкрав!
(Бере миску і виходить, входить брат).
Матвій: (кричить)
Не «вкрав», а «взяв»!
Я ж член семьи!
Я что – совсем без прав?
Брат (сумно):
В сім’ї в нас мама головна
Усі: й коти, і діти –
Повинні слухатись її.
Як треба – попросити.
Матвій (нахабно):
Ну, знаешь… Ты меня достал!
Чтоб я, сиамский кот,
Пред кем-то спинку изгибал?
Да лопни мой живот!
Муська (сама собі): Це вислів необачний…
Тетянка (ображено каже і йде геть): Матвію, ти невдячний!
Брат:
Такий невихований кіт!
Його прогнати, мабуть, слід.
Теж іде.
Матвій (злий):
Вот это (ф-р-р!) я вам не прощу,
Диван в лохмотья превращу!
(Починає дряпати диван, фиркає, дригає ногами).
Муська :Ти що ж це робиш, обормот?
Матвій:
Я самый лучший в мире кот!
Ты, мышеловка глупая!
Муська :
А ти бурлака, обормот!
Матвій (входить із віником):
А хто це знов тут гупає?
Ти знов нашкодив? Ось тобі!
Це – за диван! Це – за обід!
(Б’є віником, кіт нявчить і підстрибує).
Муська: Нявчи! Хай чують всі сусіди!
Матвій:
Я не стерплю такой обиды!
Уйду от вас! Плохие люди!
Муська: Іди! Без тебе краще буде!
(Кіт ображено йде геть, підібгавши хвоста, Муська махає вслід. Всі залишають сцену. Входить ведучий).
Ведучий:
Сьогодні ввечері Матвій
Залишив восьмий дім.
Він каже, хазяї були
Погані дуже в нім.
(Всі артисти виходять на сцену, вклоняються. Кінець п’єси. Звучить весела мелодія).
IV. Бесіда після закінчення вистави
– Як на вашу думку, діти, чи справді Матвію пощастило з господарями? Чи дійсно вони були погані?
– Як Тетянка і її сім’я поставились до Матвія спочатку?
– А Муська як спочатку поставилась до нього?
– А як віддячив Матвій своїм новим друзям?
– Що можна сказати про його вчинки, характер?
– Чи доводилось вам мати справу з такими котами?
– Які з цих характеристик підходять Матвієві?
(Брехливий, невдячний, нечесний, зарозумілий, невихований, грубий, хвалькуватий, хитрий, злий)
– Чи жаль вам кота?
– Як ви гадаєте, чому Матвій залишив стільки сімей, так ніде й не прижившись?
– Як ви гадаєте, чи приживеться він у дев’ятому домі? Чому ні? (Бо він не усвідомив своєї провини і поводитиметься знову так само негідно)
– Отже, сіамський бурлака ще довго бурлакуватиме, ніде не знайшовши собі рідної домівки і справжніх друзів, і він сам у цьому винен. Треба бути доброзичливим, чесним, порядним, за добре ставлення платити вдячністю і своїми добрими вчинками.
– За добро добром платять. За все в житті треба бути вдячним.
V. Поради коту Матвію
– В чужому домі будь привітний, а не примітний.
– Не будь хвальком! Не вихваляйся тим, до чого ти не приклав ніякої праці.
– Будь як вдома та не забувай, що ти в гостях.
– Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням.
VI. Підсумок
– Чого навчились для себе?
– Які слова подяки знаєте?
– За що ви дякуєте і кому?
Етичні задачі
1) Що ви скажете, якщо вас запитують «Як ваші справи?». (Дякувати Богу, все добре).
2) Юркова мати запитує, чи здорова ваша бабуся? Що скажете у відповідь? (Дякую за увагу. Бабуся почуває себе добре)
– Так це чарівні слова, вони відкривають душу до щастя, радості і дружби
Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…»
Умови гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, ви плеснете в долоні, а якщо – ні, то нічого не робите.
- Робите комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
- Не вмиватися.
- Галасувати, коли хтось відпочиває.
- Шанувати працю людей.
- Обманювати, сваритися, хвалитися.
- Спати на уроках.
- Допомагати друзям у біді.
- Добре вчитися.
- Багато читати.
- Слухати маму, тата, вчителя.
- Вітатися з рідними вранці.
- Красти.
- Захищати слабшого.
- Поважати старших.
- Робити добро людям, природі.
(Діти виконують пісню «Пісенька горобчика», муз.З.Компанійця, сл.П.Синявського, переклад В.Моруги)
Дякую! Попрощайтеся як друзі один з одним.
|
