Каталог статей

Головна » Статті » Літній оздоровчий табір (пришкільний та ін.) » Барви сонячного літа [ Додати статтю ]

Подорож у Країну Небезпечних Предметів

Подорож у Країну Небезпечних Предметів

 

Дійові особи:

1.  Два хлопчики (у шкільній формі).

2.   Шкідниця - особистість з фантастичною зачіскою.

3.  Брик-Бряк - головний розпорядник капостей у школі.

4. Мікроби - 2 учні з написами на грудях: «1-й мікроб» та «2-й мікроб».

5.  Пнл.

6. ЛІкар Айболить.

7.  Ведучі.

8.  Незнайко з портфелем, у якому - небезпечні предмети: ножиці, ніж, голка, шпилька, вилка, провід, розетка.

 

     Актова зала - 3 парти, напис «Школа», дзвоник, дошка, на стіш напис «Подорож у Країну Небезпеч­них Предметів», напис на щиті «Острів Шкільних Небезпек», на другій стіні - зображення сонечка, плакати на тему протипожежно; безпеки.

 

 Ведуча 1. Дорогі дітиі Зараз ми з вами подиви­мося виставу «Подорож у Країну Небезпечних Цредметів»-. Дія відбувається у звичайній школі. Можливо, деякі дійові особи схожі на вас або на ваших друзів. Будьте дуже уважні, наша вистава розпочинається.

 1-й  хлопчик.  Ех, сумно жити у школі! Ніяких тобі пригод, небезпек. Одні тільки перерви та уроки.  Нудьга! 

2-й хлопчик.  Та вже ж! Ні стрільби, ні погоні... Така нудота! Та й уроки вчити набридло!

(Через   парту   вилазить   Шкідниця,   чхає   і пирхає).

Шкідниця.  Апчхи! От життя пішло, у кишенях один пил. Ні насіння, ні бризкалки немає. Та й у школі - не хлопчаки, а суцільна радість для вчи­телів.

1-й хлопчик.   А ти хто така? І чого тобі у наших кишенях треба?

Шкідниця.  По-перше, не у кишенях, а у себе вдома, Я живу там, де брудно і негаразд. Де при­чеплюся, там і живу. По-друге, нумо знайомити­ся: я - Шкідниця.

(Пристає до глядачів, смикає за вуха, волосся, дає щиглів. Співає).

Обожнюю я лаятись

 І бешкетувати.

 Дратувати, капризувати,

Я бека-вередуха,

І ногами попихатись,

 Виняткова злюка.

 2-й хлопчик. І чого ти весь час у нашому класі сидиш?

Шкідниця. Та ні, не завжди, А тільки Коли па­роль назвуть.

1-й хлопчик. Це який такий пароль?

 Шкідниця. « Нудьга!», «Не бажаю!», «Лінньки!» «Не буду!», А взагалі, я на острові шкільних не­безпек живу, з постійного пропискою.

2-й хлопчик. А хіба є такий острів?

Шкідниця.   Звичайно, є. У кожній школі, навіть найменшій. Гаразд, ходімо, доки я добра. Може, якої-иебудь гидоти вивчитеся, іншим розкажете. Ну, поїхали!

(Всі сідають зверху на парти, Світломузика. Відкривається щит із написом «Острів Шкіль­них Небезпек» ).

Шкідниця. Приїхали, злазьте!

1-й хлопчик. Так ми наче і не виїжджали? (Ози­рається).

Шкідниця. Ех ти, неук! Адже і кіно дивишся, і книжки читаєш. Це ми до паралельного світу пот­рапили. Наче і там, а насправді — ні. Ну, ходімо, та обережніше, не наступіть на кого-небудь.

2гй хлопчик. Як це «не наступіть»? У вас тут що, хтось на підлозі валяється?

Шкідниця. Так, у нас тут всього навалом. Ось, знайомтеся: головний розпорядник капостей - Врик-Бряк.

(Витягує з-під парти Брик-Бряка, обтрушує його).

Брик-Бряк. Привіті Що, давно у халепу не пот­рапляли? Зараз ми це швиденько влаштуємо. (Співає).

Ставить все сторчма він,

Добре все псує.

В кожній школі острів

Небезпечний є.

Ой, які нещасні діти-дикуни,

Лобом відкривають двері всі вони.

Враз зі сходів падають

Каменем униз,

Звідусіль скло трощиться.

Стоїть вереск, виск.

І гасають в школі

Діти-дикуни,-

Я їм допоможу

 Шматувать штани.

 1-й  хлопчик. Нумо  тікати  звідси,  бо  ж  він влаштує яку-небудь капость. (Тікає, але споти­кається об Пил, який лежить на лавці}. Дивись, хто це тут ще валяється?

Пил. Ой, не стрясайте повітря! Бо я розпилю­ся! Ну, не дають поспати. Знову ти, Шкіднице, когось притягла? (Співає). Я на сонечку лежу!

І без сонечка лежу!

 Все лежу і лежу,

Чи в павітрі я вишу!

 Хто мене трохи вдихне,

Зразу ж кашляти почне.

 Ну а я есе лежу.

 Чи в повітрі я вишу.

 1-й хлопчик. Дивись, який він сірий; м'який, пухнастий, так і клубочиться.

2-й хлопчик. Так це ж пил! Закривай швидше рота, а. то надихаєшся всілякої гидоти!

Пил. Так уже й гидота! Я - Пил чистий, стерильний. Ну подумаєш, по смітниках політав, на дорозі повалявся. Ви друзів моїх не бачили. Ось це - справжня гидота.

(Лунає марш. Входять мікроби - 2 учні. Співа­ють).

Ми парубками є бравими, бравими,

 І не за так мікроби кучеряві ми.

 Ми плюнемо раз, ми плюнемо два

 На ваші чистії тіла і стукнемо так,.

 Щоб заболіла голова.

 1-й мікроб (побачив хлопчиків). Дивись-но, но­всенькі! Нумо, схопимо їх!

Пил. Ага, схопиш. Вуха чисті, нігті підстри­жені, волосся причесане! Неподобство!

Шкідниця. Ой, не люблю я таких дітей. Я обожнюю шкідливих і неслухняних. Вони б'ють­ся, дратуються, зводять наклепи - це мені подо­бається. Краса! Один одному розбивають носи, об­дирають коліна і підхоплюють інфекцію!

1-й хлопчик. Загалом, ми тут на екскурсії, можна сказати, потрапили сюди випадково. Нас Шкідниця привела.

Шкіднидя. Ха-ха-ха! Випадкової А кому вчити­ся було ліньки? А кому сумно було? Нумо, брати­ки, навалилися!

1-й хлопчик. Відчиняйте-но двері та кватирку. Ми їх враз провітримо.

2-й хлопчик. А ви, хлоп'ята, допоможіть нам. Скажіть цій шкідливій компанії, який предмет нас учить правил безпеки життєдіяльності?

 Діти. ОБЖ (основи безпеки життєдіяльності).

(Хлопчики виганяють цю компанію за двері).

1-й  хлопчик.   От  так   потрапили   на   Острів Шкільних Небезпек. Ледве вибралиря!

2-й хлопчик. Добре, що діти допомогли, Спа-сибі вам усім!

Шкідниця (заглядає до зали). Йдіть, ідіть! Та ми ще зустрінемося!

(Шкідниця заходить до зали, озирається на всі боки, піднімає коробку сірників, струшує її. Чутно, як усередині перекочуються сірники).

Шкідниця. Сірники, ви, мої сірники! Я спеціалізуюся на пожежах, тільки від вогню, від яскравого полум'я я отримую задоволення. Зараз я вогнище розведу.

1-й хлопчик. Ой, що ти робиш?

Шкідниця. Ой, налякаві Чому ти кричиш, як на пожежі?

1-й хлопчик. Не зупини я тебе, не уникнути пожежі.

Шкідниця. Подумаєш, пожежа! Яка пожежа від одного сірника?

2-й хлопчик.

Не скажи1

Ростом цей сірник-шкідник

Хоч не вдався - він малий,

Але дуже небезпечний,

Не жартуйте з ним, він - злий.

 2-а ведуча.

Не розводьте у дворах

Вогонь, попелище,

Особливо, коли вітер

Між будівель свище.

Бо понесе вітром іскру

На дах, на кватирку,

А для спалаху майна

Досить і хвилинки,

Як не будеш за цим стежить,

Може виникнуть пожежа.

До зали входить лікар Айболить. У нього р руці саквояж).

Категорія: Барви сонячного літа | Додав: [ADM]Irina (09.06.2010)
Переглядів: 2959 | Рейтинг: 2.5/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!