Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Я - класний керівник | [ Додати статтю ] |
Портфоліо учня
| Портфоліо учня - незамінний порадник учителя, який є носієм інформації про учня як особистість. Портфоліо може стати путівником класного керівника, допоможе належним чином організувати свою діяльність, надасть можливість творчо підійти до розв'язання поставлених завдань. Контроль та оцінювання навчальних досягнень школярів - тема актуальна, і тому постійно обговорюється. Зазвичай увага зосереджується навколо форм та методів зовнішнього контролю, тобто того, що здійснює вчитель. А як, у якій формі подається учню зростання рівня його знань? Чи ставимо ми перед собою завдання навчити дитину самостійно визначати власні навчальні досягнення і проблеми та намічати шляхи їх розв'язання? Що тут може і повинна зробити початкова школа? І ще один бік проблеми - поінформованість батьків. Вони мають знати, з чого складаються, на основі яких критеріїв визначається узагальнена оцінка, чи рівень навчальних досягнень учня з кожного предмета. Який спосіб роботи з батьками тут доречний і ефективний? Пропонований матеріал не є відповіддю на всі означені запитання. Однак система роботи зі створення Портфоліо учня демонструє один з можливих варіантів розв'язання проблеми. Портфоліо учня – результат творчої педагогічної діяльності вчителя, яка спрямована на тісний зв'язок між вчителем, батьками та учнем. Результатом роботи досвідченого педагога повинно стати відчуття учнем своєї успішності, інтелектуальної спроможності. Недаремно П. Блонський сказав: « Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховати людину, здатну створити своє особисте життя». При оформленні Портфоліо учня, для зручності, отриману інформацію можна поділити на такі розділи: 1. Я особистість! 2. Презентація. 3. Творчий розвиток. 4. Я досягну успіху! 5. Проектна робота. 6. Мені вдається! 7. Досягнення. В розділ «Я особистість!» можна помістити дані про учня ( дата народження, адреса, анкети, що містять інформацію про родину учня …) Наступний розділ « Презентація» - самоаналіз та самооцінка учня. Розділ «Творчий розвиток» розкриває динаміку особистісного розвитку учня, допомагаючи відслідити результативність його діяльності як у кількісному, так і в якісному плані. Сюди можна вкладати усі контрольні та творчі роботи учня: твори, перекази, малюнки, результати медичних і психологічних обстежень тощо. Цей розділ «Я досягну успіху!» створюється в процесі вивчення будь-якої теми, розділу, навчального курсу, а також позаурочної діяльності. Під заголовком «Проектна робота» доцільно розмістити матеріали пов’язанні з написанням рефератів, науково-дослідних робіт… Наступним розділ може мати назву «Мені вдається!» - прослідковується якість виконання певного виду діяльності: здобуття інформації, аналіз конкретних ситуацій, ігрових моментів, творчих завдань … До останнього розділу «Досягнення» , який сприяє підвищенню власного «Я» учня і відображає його успіхи, можна помістити похвальні грамоти, листи-подяки, табель успішності тощо. ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО ! 1. Моя дитина. (Розповідь про свою дитину як росла дитина до школи, який в неї характер, звички, як спілкується з людь¬ми, що любить і що не любить...) 2. АНКЕТА 1. Прізвище, ім'я та по батькові дитини. 2. Дата народження. З. Відомості по батьків ( П.І.Б., де працюєте, ким, телефон ). 4. Домашня адреса, телефон. 5. Скільки дітей у сім’ї до 18 років? (П.І.Б. ,рік народження.) 6. Чим найбільше любить займатися дитина? 7. Чи любить дитина читати? а) читає сама; б) примушуємо; в) читає в присутності дорослих. 8. Протягом якого часу Ваша дитина може працювати зосереджено? 9. Як поводиться серед дітей? а) активно; б) пасивно; в) сором'язливо. 10. Назвіть індивідуальні особливості дитини. 11. Хто в сім'ї займається вихованням дитини? 12. Що любить робити дитина по господарству? 13. Чи караєте Ви свою дитину? а) так; б) ні. 14. Чи дивиться дитина телевізор? Які передачі? Як часто? 15. Як Ви вважаєте, чи потрібні свята в класі ?Які саме? 16. Чи охоче дитина йде до школи? Якщо ні, чому? 17.Що дитині подобається (не подобається) в школі? Діагностування На початку навчального року класний керівник замислюється над питанням: «Як краще побудувати роботу з учнями?» Але щоб спланувати діяльність, необхідно знати особливості темпераментів учнів класу, проаналізувати специфіку колективу. У цій ситуації стане в пригоді педагогічне діагностування. Діагностування полягає у комплексному вивчені окремих учнів і класу в цілому. За допомогою діагностичних методик учитель отримує дані про якість виховання, навчання школярів, аналізує і оцінює інформацію, проводить коригувальну роботу, прогнозує розвиток педагогічного процесу і поведінку учнів. Педагогічна діагностика (вивчення процесу і результатів навчання, і виховання) важлива завдяки тому, що забезпечує зворотній зв'язок у педагогічній системі. Вона необхідна для оптимальної організації педагогічного процесу. Наука виділяє такі функції педагогічної діагностики: контрольно-коригувальну, прогностичну виховну. Перша полягає в одержанні даних і коригуванні процесу виховання; друга — у передбаченні, прогнозуванні змін у розвитку учнів; третя забезпечує можливість впливати на учнів. Значна кількість отриманих у результаті діагностування даних доводиться до відома учнів і обговорюється. На підставі отриманої інформації будується виховна робота. Для того щоб здійснити індивідуально-особистісне діагностування учнів, необхідно: > спрямовувати увагу на особливості процесу психічного розвитку кожного учня; > порівнювати отримані результати діагностування із попередніми з метою виявлення змін; > спостерігати за учнями впродовж усього навчального процесу; >прагнути виявити наявний рівень розвитку особистості, а також передбачати можливі напрями розвитку дитини; > вивчати і особистість, і колектив; > спрямовувати увагу на розв'язання певних педагогічних задач; > виявляти педагогічний оптимізм; > досліджувати розвиток учнів у природних умовах навчально-виховного процесу. Діагностика особистості учня Прикрась портрет Учням пропонується намалювати власний портрет, прикрасив¬ши його рамку різноманітними предметами. Ті предмети, які учень включив у рамку, становлять для нього найбільший інтерес. Мої уподобання Учням пропонується продовжити речення: Мій улюблений колір... Мій улюблений день тижня... Мій улюблений фільм... Мій улюблений співак... Моє улюблене дерево... Моя улюблена книга... Незвичайна історія про... Учні молодших класів дуже люблять вигадувати та фантазувати, можливо, тому й захоплюються складанням різноманітних історій, казок тощо. Запропонуйте учням написати оповідання на якусь тему, наприклад «Пригоди мого портфеля», «Незвичайні історії лісової школи», «Як я навчався у чарівній школі», «Незвичайна історія про те, як...» тощо. У таких творах діти розповідають про свої радості, біди, тривоги, переживання, захоплення. Дозвольте дітям самостійно обрати тему своєї історії. Написання таких творів допоможе учням боротися зі своїми негативними емоціями, невпевненістю, страхами. Розмальовка Дітям пропонується аркуш нелінованого паперу, на якому намальовано 10 кружечків. У кожний кружечок вписано або намальовано щось зі шкільного оточення: книга, щоденник, ручка, спортзал, математика, дошка, домашнє завдання, учитель, дзвоник, олівець. Завдання дитини — зафарбувати кружечки у певний колір. У залежності від того, яким кольором зафарбовані кружечки, можна зробити висновок про те, як дитина ставиться до того чи іншого предмета, які емоції він викликає у школяра. Фотограф Таку діагностичну методику доцільно використовувати наприкінці навчання у 1 класі. Дітям пропонується «зробити знімок свого класу», але замість фотографій у кружечках записати імена однокласників у довільному порядку, включаючи власне ім'я. Така «фотографія» дасть змогу педагогу побачити, як почувається дитини у класі, наскільки вона прийнята чи не прийнята колективом, є найближчими друзями, від кого учень тримається осторонь, КИМ уявляє себе у колективі. Про все це розкаже розміщення імен на аркуші. Мій улюблений навчальний предмет Учням пропонується список предметів, які він вивчає. Проти кожного предмета намальовані три обличчя: сумне, нейтральне, усміхнене. Завдання дитини — замалювати обране обличчя. Таким чином класний керівник може дізнатися, на яких предметах учень почувається тривожно чи радісно, які його не зацікавлюють. У школі майбутнього Дітям пропонується самостійно обрати предмети, які вони візьмуть із собою у школу майбутнього зі школи сьогоднішньої. Для цього їм роздаються аркуші з переліком шкільних предметів, навпроти кожного діти мають поставити знаки «+» або «-». Залежно того, який знак поставить учень, педагог може зробити висновок, що дитину задовольняє, викликає радісні емоції, а що, навпаки, тривожить, навіює страх. Автопортрет Таку діагностику краще проводити наприкінці 4 класу, вона допомагає визначити самооцінку учня. Вчитель говорить учням про те, що вони закінчують 4 клас, скоро у них з'являться нові вчителі, але йому як першому вчителю хотілося б залишити про клас щось на згадку. Учитель пропонує учням написати власний портрет у словесній формі. Методи дослідження Педагог може використовувати різні методи діагностування. Спостереження — цей метод універсальний. Він найбільш до¬ступний і надає багато інформації про учнів. Але спостереження має бути методично грамотним. Виділяють такі різновиди спостереження: збирання, описування фактів, випадків, особливостей поведінки учнів. Метод потребує визначення мети й об'єкта спостереження (які якості й особливості необхідно вивчати), а також тривалості спостереження і способу фіксації результатів. Спостереження дає можливість бачити учня в природних умовах. Анкетування забезпечує вчителя інформацією про особисті риси, цінності, стосунки, можливу діяльність учнів. За формою анкети бувають відкриті (учень дає довільну відповідь) і закриті (коли слід обрати варіант серед запропонованих відповідей). Аналіз різних документів, наприклад бібліотечного формуляра, медичної карти. Цей метод дає змогу виявити ті індивідуальні особливості учня, які дитина (через сором'язливість чи з інших причин) може приховувати. Соціометрія - галузь соціальної психології, що вивчає міжособистісні стосунки, приділяє увагу їх кількісному показнику. Тест — стандартизований іспит, «прилад», що вимірює риси та особливості учня, які цікавлять учителя. Є тести, що виявляють рівень інтелекту особистості, тести на спеціальні здібності і тести-дослідження. Інші базуються на самописі або складаються з ряду запитань (опитувальники). Частина тестів використовують проективні методики (доповнення незакінченого речення, завершення оповідання, історії, тлумачення будь-якої події, ситуації"). Бесіда — протікає у вигляді невимушеного спілкування з метою отримання інформації за допомогою запитань. Під час бесіди можуть бути виявлені особливості характеру, мотивації поведінки, факти біографії та ставлення до них, оцінювання різних життєвих ситуацій. Правила проведення бесіди: > вдало обирати час і місце бесіди; >починати спілкування з математики, приємної учневі, щоб він охоче залучився до розмови; >враховувати, що під час розмови ми отримуємо необ'єктивний факт, а думку дитини. Тести для визначення інтелектуального рівня дитини Вам запропоновані тести для визначення інтелектуально¬го рівня дитини. Скористайтеся запропонованими завданнями і Ви зможе¬те самостійно перевірити дитину за такими критеріями: УВАГА — дитина виконує завдання, не відволікаючись, у продовж 15 хвилин; знаходить 5-6 розбіжностей між предметами; утримує в полі зору 8-10 предметів; виконує самостійно, швидко й правильно завдання за запропонованим зразком; точно копіює візерунок або рух. ПАМ'ЯТЬ — дитина запам'ятовує 8-10 малюнків; читає напам'ять літературні твори, вірші, що містять сюжетні картини; точно повторює текст із 3-4 речень. МИСЛЕННЯ — дитина визначає послідовність подій, складає розрізану картинку з 9-10 частин; знаходить та пояснює невідповідності на малюнках; знаходить пояснює розбіжності між предметами та явищами; знаходить серед запропонованих предметів зайвий, пояснює свій вибір. МАТЕМАТИЧНІ ЗДІБНОСТІ — дитина називає числа в прямому й зворотному порядку; співвідносить цифру й кількість предметів; складає й розв'язує задачі на одну дію на додавання та віднімання; користується арифметичними знаками дій;вимірює довжину предметів за допомогою умовної міри;орієнтується на аркуші паперу; визначає час за годинником. РІВЕНЬ МОВНОГО РОЗВИТКУ — дитина правильно вимовляє всі звуки; визначає місце звуку в слові; використовує в своїй мові складні речення різних видів; складає оповідання за сюжетною картинкою (або серією картинок), а також з власного досвіду (щонайменше з 6-7речень); складає речення з 5-6 слів, ділить прості речення на слова, а слова на склади. ДРІБНА МОТОРИКА — дитина вільно володіє олівцем і пензликом при різних прийомах малювання; відтворює на малюнку декілька предметів, поєднуючи їх єдиним змістом; штрихує або розфарбовує малюнки, не виходячи за контури; орієнтується в зошиті в клітинку або в лінійку; передає на малюнку точну форму предмета, пропорції, розташування частин. ЗНАННЯ ПРО НАВКОЛИШНІЙ СВІТ — дитина називає своє ім'я та прізвище, ім'я та по батькові, ім'я та по батькові своїх батьків; назву свого рідного міста (села), столиці, батьківщини; послідовність пір року, часу доби, днів тижня; називає весняні, літні, осінні, зимові місяці; відрізняє хижих тварин від травоїдних, перелітних птахів від тих, що залишаються на зимівлю, садові квіти від польових, дерева від кущів; називає всі явища природи. Пам'ятайте, що Ваші заняття з дитиною мають відбуватися за умови позитивного ставлення обох сторін. Якщо дитина не налаштований займатися, відкладіть урок до наступного разу. Ці тести допоможуть Вам отримати уявлення про те, який обсяг знань, умінь та навичок повинна мати дитина 6-7років, які здібності дитини мають достатній рівень, а над чим необхідно ще попрацювати. Тест «Я люблю школу» 1.Перше вересня — це: а) початок нескінченного уроку, який називається «навчальний рік»; б) перший із 270 днів, коли, крім мами і тата, тебе виховує ще й учитель; в) свято. 2. Сидячи на уроці, ти думаєш: а) «І чого урок триває 45, а не 4—5 хвилин?»; б) «Добре живеться страусам: їм не треба вчити математику»; в) «Як чудово, що я можу вчитися!». 3. Коли мама зранку будить до школи, тобі здається, що: а) мусиш збиратися на війну; б) краще б інопланетяни забрали тебе на планету, де немає шкіл; в) чарівна фея запрошує тебе до казкового Королівства Знань. 4. Ти виконуєш домашні завдання: а) переглянувши мультики і художні фільми; б) після сотого маминого запитання: «Ти уроки вивчив?»; в) відразу прийшовши зі школи. 5. Найголовніше в школі: а) щоб учитель не викликав до дошки; б) не розбити м'ячем вікно; в) уважно слухати вчителя на уроці. 6. Якби тобі дозволили винести дошку з класу, ти б: а) порубав і спалив її; б) відправив пінгвінам — хай спускаються з гірки; в) використав її для гри «Учитель — учень» зі своїми товаришами. 7. Дорослі вигадали школу, щоб: а) зіпсувати тобі найкращі роки життя; б) ти не міг установити рекорд тривалості катання на велосипеді; в) ти виріс розумнішим, ніж вони. 8. Кого б ти хотів бачити своїм сусідом по парті? а) Джеккі Чана; б) Гаррі Поттера; в) Знайка з Сонячного міста. 9. Хочеш, щоб тебе вчив учитель, який: а) викликає до дошки раз на місяць; б) уміє кататися на роликах, рухати вухами й усі 45 хвилин розповідає про братів Кличків; в) захоплююче пояснює тему і систематично всіх опитує. 10. Велика перерва має тривати: а) 45 хвилин, а урок — 20; б) рівно стільки, щоб устигнути забити 5 голів і заковтнути пачку чіпсів; в) мені вистачає нинішньої. Якщо ти обрав більшість відповідей а. Нікому не кажи, що любиш ходити до школи, бо тобі ніхто не повірить. Спробуй змінити своє ставлення до уроків. Уявляй кожен урок як сходинку до того, про що мрієш. Не покладайся на те, що в майбутньому за тебе все робитимуть розумні машини — адже роботом чи зорельотом керуватимеш ти; почни з того, що із задоволенням виконай сьогоднішнє домашнє завдання. Ти це зумієш. Якщо у тебе більшість відповідей б. Ти хороша дівчина чи гарний хлопець! Усе встигаєш: і розважитися на уроці, і «середній» : бал отримати. Але не забувай: хто працює наполовину, той отримує половину омріяного. Тебе задовольнить половина подорожі на Місяць, пів сукні від паризького кутюр'є чи половина «Мерседеса»? Хочеш усе повністю? Тоді розважайся під час перерв і спробуй стати «розумником». Бери приклад із Гаррі Поттера: він хоч і народився чарівником, проте наполегливо вчився у школі чаклунів і магів. Якщо серед обраних відповідей більшість під літерою в. Ти гарний школяр. Подобаєшся вчителям, мама хвалить. А ти сам собі подобаєшся? Не завжди? Іноді чогось бракує? Може, друзів? Частіше розповідай однокласникам про те, що прочитав; залишайся після утоків пограти з ними чи просто обговорити новий фільм. Увечері зателефонуй кому-небудь із них — просто так. Із друзями краще живеться! Анкета «Виявлення особливостей естетичного сприйняття учнів» 1. Чим ти найчастіше займаєшся у вільний час? а) гуляєш; б) ідеш до магазину; в) читаєш книгу; г) малюєш, ліпиш чи вишиваєш; г) дивишся телевізор; д) ідеш на прогулянку. 2. Що може покращити твій настрій? а) прогулянка на природі; б) спілкування з друзями; в) перегляд мультфільму; г) придбання нової іграшки; д) перегляд альбому з репродукціями картин. 3. Якому одягу ти надав би перевагу при купівлі? а) найсучаснішому; б) найзручнішому; в) найкрасивішому; г) найдоступнішому за ціною; д) такому, якого немає ні в кого. 4. Який гурток ти хотів би відвідувати? а) танцювальний; б) образотворчого мистецтва; в) спортивний; г) театральний; д) літературний; е) чи якийсь інший. 5. Що найбільше тебе приваблює в прогулянці на природі? а) можливість досхочу побігати; б) можливість подихати свіжим повітрям; в) бажання відпочити від справ; г) можливість спостерігати за живою природою; д) збирання квітів, грибів, ягід. 6. На що ти найчастіше звертаєш увагу, гуляючи з батьками вулицями міста? а) на обличчя людей; б) на марки автомобілів; в) на старовинні будівлі і пам'ятники; г) на газони з квітами; д) на вітрини крамниць. 7. Якщо ти колись бачив щось надзвичайно гарне, чи згадував ти про це через деякий час? а) дуже часто; б) іноді; в) ніколи; г) один раз; д) не пам’ятаю. 8. Яку екскурсію ти обрав би перш за все? а) на завод; б) пам'ятними місцями рідного краю; в) до ставка; г) на виробничі об’єкти; д) до музею. 3. МОЯ ДИТИНА ЧЕРЕЗ РІК. (Як змінилась дитина, чому навчилась?) 4. КОЛІРНИЙ ТЕСТ.(Визначається рівень втомленості іриси характеру.) Кольори, які дитина поставила на перше-друге місця, означають головні цілі в житті та способи їх реалізації. Третє-четверте — відповідають за почуття, емоційний стан дитини. Якості, які поки що не розвиваються, при-чаїлися на п'ятому-шостому місцях. А те, що дитина прагне заперечити у собі, вона розташувала на сьомому-восьмому місцях. За нормального емоційного стану та ситуації вдома на перше місце дитина ставить зелений, червоний, синій або жовтий кольори. Значення кольорів. Жовтий — потребує допомоги і поради від друзів чи батьків. Червоний — фізичне навантаження, агресивність, жорстка конкуренція, спроби захопити лідерство. Коричневий — імпульсивність. Сірий — соціальна напруженість, неправильне тлумачення ситуації, неспокій, прагнення до гармонії та спокою. Синій — спокій, пасивність, емоційна витонченість, поміркованість, інтелектуальна розвиненість. Фіолетовий—бажання зачарувати, мрійливість, необхідність помислити. Чорний — стомленість, протест, необхідне втручання зі сторони батьків чи друзів. Зелений — прагнення комфорту, наполегливість, самоствердження, впертість. Психолого-педагогічна характеристика учня Характеристика учня — це узагальнення педагогічного і психологічного спостереження. Практика спілкування з учнем на заняттях, у позаурочний час, під час трудових справ, а також знання сімейних стосунків, друзів дозволяє класному керівникові визначити тип характеру, потенційні здібності, пізнавальні інтереси дитини та спрогнозувати мотиви її поведінки в тій чи іншій ситуації. І.Загальні відомості про учня 1.Прізвище, ім'я, по батькові. 2. Стать. 3. Вік. 4. Стан здоров'я та фізичний розвиток (фізично здоровий; час¬то хворіє; фізично розвинений; має хронічні захворювання). 5. Загальний розвиток: — особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв'язків тощо); — інтереси, потреби, особливості характеру, індивідуальні реакції на події; — особливості пам'яті та процесу запам'ятовування, тип інтелекту та професійні можливості; - здатність до тривалих трудових навантажень. 6. Умови сімейного виховання: — склад сім'ї (повна, неповна (хто з батьків виховує: мати/ батько); неблагонадійна сім'я); — хто із членів сім'ї має найбільш позитивний / негативний вплив (мати, батько, сестра, брат тощо); — загальна атмосфера в сім'ї (доброзичлива, тепла, конф ліктна); — взаємини з матір'ю (близькі, довірливі, відчужені); —із батьком (близькі, довірливі, відчужені); — з іншими членами сім'ї (загальні, добрі, погані). 7. Ставлення до навчання, праці: — успішність (які оцінки переважають, із якого предмета отримує найвищі бали); — організованість і старанність у навчальній роботі, здатність працювати самостійно. II. Загальна характеристика основних видів діяльності учня 1.Якій діяльності надає перевагу: навчальній; трудовій; ігровій; суспільно-політичній, спортивній, художньо-естетичній, конструкторсько-технічній, туристичній, дослідницькій роботі в різних галузях. 2.Як навчається, які бали переважають. До яких навчальних предметів виявляє найбільшу зацікавленість, до яких — байдужий. 3.Як вивчає навчальний матеріал (свідомо, системно, механічно «зазубрює», не вивчає). 4.Як ставиться до інтелектуальної або практичної діяльності (із зацікавленням, байдуже). 5.Яку роль виконує у справах (ініціатор, організатор, актив ний виконавець, пасивний учасник). 6.Чим любить займатися у вільний час (читати, гуляти на вулиці, сидіти вдома, спілкуватися з друзями, грати в азартні ігри, допомагати по господарству, дивитися телевізор, займатися в гуртках, секціях). III. Дисциплінованість та навички культури поведінки учня 1.Загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано, контролює свої емоції). 2.Виконання шкільного режиму (дотримується правил поведінки, порушує їх навмисно або через недбалість, найбільш типові порушення дисципліни). 3.Виконання вимог і розпоряджень учителів (виконує за першою вимогою, за бажанням чи примусово). 4.Чемність у спілкуванні із вчителями, будь-якими дорослими. 5.Володіння навичками культури поведінки, ставлення до літніх людей і молодших за себе (поступається місцем, із повагою ставиться до дівчат, старших, літніх людей тощо). IV. Загальна характеристика спрямованості особистості 1. Соціальні потреби особистості (потреба в спілкуванні, нових враженнях, самоствердженні, визнанні, у здійсненні контролю та влади над іншими, прийнятті, навчанні, колективній праці, громадській діяльності). V. Місце особистості в колективі 1.Становище у колективі (чи користується повагою й авторитетом у однокласників, чим обумовлені стосунки, які склалися). 2.Чи задоволений своїм становищем у колективі та яке становище прагне зайняти? 3.Ставлення до однокласників (поважає, байдужий до них, часом конфліктує з різних причин). 4.Яку роль відіграє у житті класу (активний член колективу, сторонній спостерігач). VI. Характерні особливості особистості 1. Загальні риси характеру (принциповість, працьовитість, безкорисливість, скромність, егоїзм, почуття справедливості, чуйність, відвертість). 2.Інтелектуальні риси (спостережливість, практична спрямованість розуму, допитливість). 3.Вольові риси (упевненість у своїх силах, дисциплінованість, ініціативність, особиста організованість, самостійність, зібраність, самовладання, хоробрість, наполегливість чи впертість). 4.Емоційні риси (веселість, пригніченість, бадьорість, аморфність). 5.Риси, що виражають ставлення до діяльності (сумлінність, працездатність). 6.Риси, що виражають ставлення до самого себе (упевненість, вимогливість, самокритичність, самозакоханість, організо¬ваність). VI І. Моральні цінності 1. Відданість Батьківщині, повага до Державного Прапора і Гімну. 2. Повага до людини та її прав, свободи вибору. 3. Усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку. 4.Расова і національна терпимість, повага до інших народів та їхніх культур. 5.Відданість сім'ї, повага до батьків, до кожної людини як особистості. 6.Наявність у стосунках з людьми турботи, поваги, довіри, відповідальності. 7.Відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо. VIII. Висновки Тест Ю.Акименка "Визначення трьох станів особистості" Щоб оптимізувати адаптацію учнів до навчання в основній ланці, необхідно, насамперед, змістовно змінити роботу в останньому семестрі навчання в початковій школі. Не слід забувати, що, крім зовнішньої адаптації, яка полягає в наданні можливості легко сприймати зміни в навчальній діяльності, не менш важливо забезпечити умови для внутрішньої адаптації дитини. В останньому випадку адаптивна активність спрямовується на внутрішні стани, власні характерологічні ознаки, здатності по-новому дивитися на взаємостосунки з учителями та однокласниками. Для кращого розуміння внутрішньої налаштованості дитини на формування свого ставлення до соціуму, в якому вона живе, доцільно провести перевірку за тестом Ю.Акименка "Визначення трьох станів особистості", зробивши невеличку модифікацію з огляду на вік дітей. Методика настільки легка і проста в користуванні, що нею можуть скористатися не тільки шкільні психологи, а й учителі початкової школи. Інструкція. Оцініть наведені нижче висловлювання в балах від 0 до 10. 1. Мені часом не вистачає витримки. 2. Якщо мої бажання заважають мені, я вмію їх стриму вати. 3. Старші діти в сім'ї, або старші учні в школі, мають опікуватися молодшими. 4. Я інколи переоцінюю свою роль у деяких подіях. 5. Мене нелегко ошукати. 6. Мені б сподобалося допомагати вчителеві виховувати першокласників. 7. Інколи мені хочеться побешкетувати, як маленькому. 8. Гадаю, я правильно розумію всі події, які відбуваються. 9. Кожен має виконувати свій обов'язок. 10. Часто я роблю не так, як треба, а як хочеться. 11. Приймаючи рішення, я намагаюся передбачити всі його наслідки. 12. Діти мають вчитися у старших, як їм слід поводитись. 13. Як і будь-хто, я можу ображатися. 14. Мені вдається побачити в людях більше, ніж вони про себе говорять. 15. Першокласники мають дослухатися старших учнів. 16. Я людина, яка схильна захоплюватися. 17. Мій основний критерій оцінювання людини —об’єктивність. 18. Я ніколи не змінюю своїх поглядів. 19. Трапляється, що я сперечаюся навіть тоді, коли неправий. 20. Правил слід дотримуватися лише тоді, коли вони справедливі й корисні. 21. Люди повинні дотримуватися всіх правил, незважаючи на обставини. Обробка результатів Підрахуйте окремо суму балів за такими пунктами: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19 — інфантильний, занадто дитячий стан особистості; 35 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20 — відповідальний, дорослий стан особистості; 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21 — опікунський, батьківський стан особистості. Для ефективного навчання та продуктивної взаємодії з педагогами в основній школі найкраще, коли у дитини дорослий стан особистості. Діти з інфантильним станом особистості найважче вживаються в нову структуру міжособистісних взаємин, оскільки їм не вистачає, опікувальної та захищаючої фігури вчителя. Діти з переважанням батьківського стану особистості в основній школі можуть стати неформальними лідерами класу, якщо їхній авторитет визнає більшість колективу. Однак в разі порушення рівноваги й неадекватного збільшення менторського компонента (а це іноді відбувається під впливом створення штучного авторитету вчителем початкової школи або батьками) дитина виробляє звичку надмірно повчати інших, оцінювати їхні дії, втрачає са-мокритичність, що призводить в основній школі до важких конфліктів з однокласниками. Тому з цими двома групами дітей доцільно проводити психокорекційні заняття. У побудові нових стратегій взаємодії четвертокласників,зміні внутрішніх станів головна роль належить психологові, який має провести з дітьми спеціальний тренінг ділової взаємодії та формування міжособистісних стосунків, базованих на кооперативних зв'язках. Учителю ж, у свою чергу, слід поступово перебудовувати власний стиль спілкування з дітьми, вимагаючи від них більшої відповідальності та зібраності. З цією метою : </ зменшувати власний контроль за якістю самостійних робіт на уроці; </ вводити жорсткіші часові рамки для виконання певних завдань. Вчити дітей контролювати час, доцільно використати пісочний годинник; • змінювати організаційні та дисциплінарні вимоги до поведінки дітей на різних уроках; </ вимагати акуратно складати всі книжки, зошити ручки, олівці та інше у портфель після закінчення кожного уроку і готувати все приладдя перед початком наступного. Важливо, щоб ці дії виконувалися саме після закінчення і до початку. Таким чином можна запобігти організаційним складнощам, що виникнуть під час пере¬ходу дітей з одного навчального кабінету до іншого; </ розширювати рамки самодіяльності та самоорганізованості класного колективу, вводячи елементи самоуправління. Вчитель має звикати до того, що його вихованці вже виросли, а тому й ставитися до них слід як до відповідальних особистостей. Саме внутрішня перебудова вчителя у стосунках із своїми вихованцями може стати найкращим методом підготовки четвертокласників до переходу в п'ятий клас. 5. МОЯ ДИТИНА ЧЕРЕЗ 4 РОКИ. (Анкетування серед батьків та детальна характеристика учнів вчителем) Шановні вчителі! Робота над створенням портфоліо вчителями в тісній співпраці з батьками та дітьми не лише підтримує постійний інтерес до навчально - пізнавальної діяльності, але і набувається безцінний досвід роботи з портфоліо, який може знадобитися в подальшому житті, а в старшій школі буде просто необхідним. Коли портфоліо випускника – це важливий документ для вступу в вуз, то портфоліо школяра може стати вагомим аргументом при переході дитини з початкової ланки в середню. Портфоліо – не лише предмет гордості, а і інструмент самопізнання, найголовніша вершина дотику в відносинах «дитина – родина – вчитель». Робота по створенню портфоліо – цікаве духовне взаємозбагачення. Зайнявши своє почесне місце в родинному архіві, воно даруватиме цікаві та незабутні спогади з життя дитини і приноситиме задоволення не менше ніж сімейний фотоальбом чи відеотека. Бажаю успіху вам, мої читачі, і вашим чудовим вихованцям! Література: 1. Тести для визначення інтелектуального рівня дитини 6-7 років Юлія соколова, м. Київ, 2005 р. 2. Навчання і виховання учнів 4 класу О.Я.Савченко, «Початкова школа», м. Київ, 2005 р. 3. Довідник класного керівника 1-4 кл. О.А. Гребенькова. Видавництво «Ранок» Веста 2006 р. Гламбер Нелля Леонідівна, вчитель початкових класів Карабинівської ЗШ І-ІІІ ступенів
| |
| Переглядів: 10158 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |