Каталог статей

Посійте у своєму серці любов

Вихователь, який не затискує, а визволяє,

не пригнічує, а підносить, не мне, а формує,

не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, переживає

разом з дитиною багато натхненних хвилин.

                                                                    Януш Корчак 

      Перше вересня. Лунає шкільний дзвінок. Він кличе до класу. Для першокласників – найперший у їх житті дзвінок. Він починає нову сторінку в біографії школяра. Малята заходять до класу, сідають за парти і, затамувавши подих, вдивляються в очі свого вчителя. У дитячих очах повно довіри: «Я вручаю тобі, Вчителю, свою душу, серце і розум. Ось вони. Гляди не помились, не порань їх байдужістю, не скривдь. Посій у моєму серці любов і довіру, в душу посели добро, а розум засій щедрими зернами знань, дай йому сприятливий ґрунт для рясного врожаю».

       Що прочитають малюки в очах учителя? Добре, якщо це буде любов. Бо спочатку повинна бути любов, а потім навчання. Без любові до дітей не може бути навчання, не може бути щирості у стосунках між вчителем і учнями. Звісно, вчитель має ще й владу, владу над дитячим колективом, над особистістю учня, і ця влада дуже велика. Та захоплюватися нею згубно, щоб не надломити ніжний паросток дитячої душі. В.О.Сухомлинський писав, що влада педагога над особистістю учня дуже велика і має бути мудрою.

     Звісно, вчити і виховувати дітей важко, бо всі вони різні. І сприймати їх слід такими, які вони є, щохвилини робити все, щоб вони ставали кращими.     

     Невід’ємною рисою характеру вчителя має бути терплячість, уміння не піддаватися роздратуванню через неслухняність дітей. І в жодному разі не переносити власні життєві негаразди на стосунки з дітьми. Доброзичливий учитель виховує доброзичливого учня своїм власним прикладом. А в такій атмосфері і навчальний процес здійснюється набагато успішніше. У стосунках з учнями учитель має утверджувати людську гідність, в дитині бачити спершу людину, а потім вже учня. Про це писали в своїх працях Ш.О.Амонашвілі, В.О.Сухомлинський, О.А.Захаренко. Діти особливо цінують учителя, який звертається до них по імені, підходить до кожного на уроці і вислуховує на вушко саме його пояснення, дає конкретні поради. Мудрий вихователь повинен знайти час, щоб вислухати учня на перерві, допомогти розв’язати особисті проблеми.

      У жодному разі учень не повинен бачити насмішки в очах учителя, інакше дитина більше не звернеться за порадою, а замкнеться в собі. Ми повинні пам’ятати, що учні люблять веселих учителів, із гумором, але насмішки в очах не вибачають.

     Не секрет, що учні початкової школи наслідують своїх учителів у жестах, міміці, в мові, тому вчитель – це ще й гарний актор, який знаходить найточніше, найсправедливіше слово, це приклад для учня у всьому. Вчитель має бути справжнім, без фальші, щирим у стосунках. Бо саме в щирості стосунків з дітьми є істина школи, істина самого Вчителя.   

Басюк О. Д., Соколівська СЗШ Жашківського районної ради

Черкаської області

http://oipopp.ed-sp.net/