Каталог статей

Позакласне читання як різновид класного читання

1.     Особливості позакласного читання в молодших  класах

 Школа озброює дитину навичками читання, тобто формує читця. Але цього недостатньо: вона повинна виховувати активного читця, який би був в змозі самостійно прочитати книгу та розібратися в ній , мав би потребу систематичного читання, вмів би вибирати потрібну книжку за визначеною темою, читав би не тільки книжки, але й газети, журнали, користувався би довідковою літературою(енциклопедіями, словниками, довідниками, додатковою літературою тощо). Всі ці навички формуються на уроках позакласного читання.

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ – це поняття багатоскладове; це невід’ємна складова курсу читання в початковій школі. До позакласного читання входить:

- ознайомлення учнів із творами, рекомендованими програмою початкових класів;

- розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого засвоєння його творчості й епохи , в яку він жив й творив й творив майстер художнього твору.

Цими двома видами позакласного читання керує вчитель, проводить їх відповідно до програми з літератури.

-   стихійне самостійне читання.

Воно менш за все кероване, а в такому читанні найяскравіше виявляються смаки читача, спрямованість зацікавлень особистості, внутрішній світ учнів.

  ОСОБЛИВОСТІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ:

  -    це один із важливих шляхів літературного розвитку;

  -    це один із шляхів морально-естетичного виховання учнів;

  -    це система, що формує всебічно розвинену особистість;

  -  позакласне читання передбачає багату скарбницю для саморозвитку;

  - уроки позакласного читання спрямовують учнів на самостійну роботу з  творами;

  -    позакласне читання виробляє потребу в читанні;

  -    позакласне читання передбачає свободу вибору книжок;

  - уроки позакласного читання можуть мати р.ізноманітні форми навчання (виставки книг, читацькі конференції, літературні диспути, уроки бесіди тощо).

    Уроки позакласного читання збагачують знання з літератури, поглиблює вміння і зміцнює навички молодших школярів.

2. Мета та завдання позакласного читання в молодших класах.

Провідною ідеєю позакласного читання в молодших класах було, є і буде поглиблення інтересів до читання і художньої літератури (не тільки до української художньої літератури, а й до зарубіжної), зокрема, усвідомлення значення читацької діяльності як засобу успішності навчання і розвитку особистості, свого „я”.

Основною метою позакласного читання в молодших класах являється формування в учнів стійкої потреби самостійного й осмисленого читання, формування потреби систематичного читання книг, спираючись на знання й навички. Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою.    

У першому та другому класах молодших школярі спочатку треба навчити вірно та добре читати, методично вірно працювати з книжкою і доступним колом читання. Необхідно прищеплювати любов до самої книжки, до різних жанрів літератури (казки, байки, фольклор тощо), до рідної та зарубіжної літератури. Якщо за ці навчальні роки учнів навчити всьому цьому, то в них сформуються навички самостійної роботи з книжкою і можна вже сміливо  переходити до наступних етапів навчання.

  У третьому та четвертому класах вже постають завдання перед вчителем такі як: продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і осмислено читати доступні дитячі книжки; розширювати читацькі уміння учнів, формувати тип правильної читацької діяльності. Відповідно до цих етапів вчителем мають бути розв’язанні завдання, які визначенні Державним стандартом України з курсу читання молодших класів, тобто програмою 1- 4 класів.

Завдання позакласного читання в початкових класах:

- ознайомити учнів з широким та доступним колом дитячого читання;

- формувати спеціальні уміння самостійно та продуктивно працювати з дитячою книжкою, орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб;

- формувати в учні вміння самостійно працювати з різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації;

- накопичення у школярів досвіду спілкування з дорослими та однолітками на основі прочитаного;

- ознайомити дітей з різними формами проведення цікавого і змістовного дозвілля з книжкою;

- виховувати кваліфікованого читача, здатного вбирати в себе інтелектуальний, морально-етичний, естетичний досвіди людства у творах дитячої літератури;

- навчити користуватися довідковою літературою та бібліотечно-бібліографічними позначками;

-   вчити читати і вміло представляти великі за обсягом твори;

- розширення та поглиблення знань молодших школярів з навколишнього середовища. Формування елементів наукового світогляду;

-   моральне, естетичне та  трудове виховання молодших школярів;

   розвиток мовлення (головним чином, усного) та мислення;

-   формування уявлень про літературні елементи.

Кожна з цих задач має свої конкретні шляхи реалізації, але розв’язуються в взаємозв’язку з рештою у процесі всієї роботи на уроках класного та позакласного читання.  

3. Зв’язок класного та позакласного читання.

Позакласне і класне читання не ізольовані і не відірвані одне від одного. Позакласне читання ґрунтується на знаннях і уміннях, здобутих учнями на уроках класного читання. Успіх позакласного читання залежить передусім від сформованості навичок читання вголос і про себе. Без цього використати програмові вимоги позакласного читання неможливо. Звідси й залежність уроків позакласного читання від класного. Уроки класного читання розвивають у дітей свідоме читання, без чого не уявляється ефективна робота над вихованням  активного читача.

Свідоме читання – це розуміння тексту, знаходження причиново-наслідкових зв’язків в описуваних подіях, уміння відповісти на запитання переказати частину твору, чи весь твір, знайти необхідні для відповіді місця у тексті і процитувати їх. Цьому діти навчаються на уроках класного читання. Позакласне читання спирається і на ту любов до книги, яка з’являється у дітей в процесі роботи над творами на уроках класного читання.

Позакласне читання сприяє ефективному виконанню завдань класного читання. Розширення читацького кругозору дозволяє вчителеві вводити до класного читання елементи зіставлення, порівняння, узагальнення, що збагачує методику проведення класного читання.

Але тематична методика не рекомендує прив’язувати позакласне читання до класного. Це однак не означає, що вчителеві взагалі не дозволяється пов’язувати тематику позакласного читання з класним.

До взаємозв’язку між позакласним і класним читанням слід вдаватися лише тоді, коли для цього є умови і виникає необхідність. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи.