Каталог статей
| Головна » Статті » Презентації та відео матеріали » Я у світі | [ Додати статтю ] |
Творчий звіт по проекту "Зима щедра святами"
Творчий звіт по проекту курсу «Я і Україна. Громадянська освіта» з теми «Зима щедра святами» Мета: формувати загальнокультурну та громадянську компетентності учнів; розширити і поглибити знання дітей про традиції і звичаї українського народу; розвивати зв’язне мовлення учнів, мислення, пам'ять, творчу уяву, активність в пошуках образних слів, збагачувати словниковий запас учнів. Створити ситуацію змагання в інтелектуальній діяльності між командами, формувати здатність дітей гідно спілкуватись між собою. Виховувати любов до рідного краю і свого народу, рідного слова і пісні; повагу до його звичаїв, традицій, бажання примножувати і берегти свою національну культуру. Пробуджувати пізнавальні інтереси, сприяти розширенню кругозору дітей. Хід уроку Слайд 1 Ми вам раді, люди добрі, І вітаєм щиро вас. І запрошуєм ласкаво На урок у 3-й клас. Вчитель: У нас сьогодні ніби свято, Гостей зібралося багато. А ну ж на мене подивіться І веселіше посміхніться. Слайд 2 Любі гості! Хоч маленькі, Ми вже добре знаєм, Що зовемось українці Й українських предків маєм. Батько, мати, брат, сестричка І всі інші члени роду, Всі належать до одного Українського народу. Слайд 3 Але щоб Землю свою Міцно, щиро покохати, Треба все її минуле Добре вивчити, пізнати. Адже нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини. Слайд 4 Вчитель: Діти, а що для вас Батьківщина? Діти: Ми живемо на Черкащині. Для мене – це край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки. - Це школа, вулиця, на якій я живу. - Це земля, на якій народився видатний український поет і художник Т.Г.Шевченко. - Це наша «Софіївка», її чудова природа, якою ми милуємось і влітку, коли все навколо квітує; і взимку, коли парк одягає білу пухнасту шубу; і восени, коли все навколо горить яскравим золотом. - Це моя родина: тато, мама, братик, бабуся, дідусь, рідна домівка. Слайд 5 Вчитель: Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати? Діти: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна-ненька, рідний дім, рідний берег, Черкащина, рідна сторона, Батьківщина. Слайд 6 Інсценізація «Яка стежка найкраща» В.Сухомлинський Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща? Діти: 1. – До магазину, - там є цукерки. 2. – Ні, до школи, - там є діти. 3. – Ні, до річки, - там можна купатись. 4. – Ні, в садок, - там повно яблук та груш. 5. – Ні, у поле, - там простір широкий. Але тут ввійшла мама. Діти запитують її: (хором) - Яка стежка найкраща? Вчитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла: Мати: - Додому, діти! До рідного дому! Слайд 7 Вчитель: А якщо об’єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо? - Народ. Вчитель: так, народ України, український народ. Ми всі одна сім’я, повинні жити дружно. Кожне сердечко, мов листочок на одному великому дереві в одному краю. - Ми українці – велика родина, Мова і пісня у нас солов’їна, Квітне в садочках червона калина, Рідна земля для всіх нас – Україна. Вчитель: Слайд 8 Чи є десь на землі такий чарівний край, Слайд 9 де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, Слайд 10 де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, Слайд 11 де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів? Слайд 12 Є, це наш рідний край – Черкащина! Пісня «Україна» Вчитель: Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь – Черкащина особливо дорога нам. Тому ми повинні цікавитись її історією. Давайте зробимо невеличку мандрівку в минуле нашого краю. Як ви думаєте, кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, традиції, обряди? Діти: Так, кожна нація, кожен народ мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувається протягом багатьох століть. Слайд 13 Вчитель: Ми звертались до тлумачного словника. Що таке традиція? Діти: Традиція – це те, що передається від покоління до покоління: знання, трудові навики, норми поведінки людей. Вчитель: А що таке звичай, свято, обряд? Діти: Звичай, свято, обряд – форма реалізації традиції. Їх треба знати, пам’ятати, щоб зберегти все це духовне багатство для наступних поколінь. Вчитель: багата наша ненька-Україна, зокрема на людей хороших, на творчість, на звичаї, на обряди. А скільки в них краси, знань, а найголовніше – живої історії. Що не свято, то сторінка життя нашого народу, то погляд у минуле. І гріх нам цуратися скарбу народного. Лунає музика. Слайд 14 - Здається, хтось хоче завітати до нас у гості. Заходить Зима. Вона кружляє у танку і підходить до дітей. - Добрий день, діти! Це я прийшла, Зимонька-Зима. Давно вже я хазяйную у вас: сніжком біленьким посипаю, інеєм легеньким прикрашаю, морозець кусючий, вітерець летючий посилаю. Чи задоволені ви мною? - Так! Діти запрошують Зиму у хоровод. Слайд 15 Вчитель: Грати – не нудьгувати! (Дидактична гра «Підбери словечко») - Підберіть синоніми до слова «зима». - Заметіль, хуртовина, завірюха, метелиця, сніговій, віхола, снігопад. - Підберіть дієслова до слова «зима». - Мете, гуде, стелиться, завіває, прикрашає, наступає, всюди зазирає, морозить, сковує, налітає, виє, царює, панує, гуляє, лютує. Зима: Дякую вам. Бачу, що ви багато знаєте про мене. Я до вас прийшла і скриньку принесла. В тій скриньці запитання – для розумників змагання. (Діти сідають за столи, поділяючись на три команди). Вчитель відкриває скриньку і оголошує тему: «Народні свята та обряди зими». Слайд 16 - Розподіліться на 3 команди. І команда «Сонечко» - для вас запитання і завдання про І місяць зими. ІІ команда «Барвінок» - ви будете відповідати про ІІ зимовий місяць, а ІІІ команда «Пролісок» дасть відповіді про ІІІ місяць зими. - Всі готові? Слайд 17 Запитання для І команди «Сонечко». Слайд 18 - Назвіть перший місяць зими. - Які прислів’я ви знаєте про грудень? (Прийшов грудень – приніс студень. Грудень землю грудить, хату студить). Слайд 19 - Які народні свята на Черкащині дарує нам грудень? 4 грудня – Введення або третя Пречиста Вважають, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло, а тому свято називають Введенням. За цим святом прогнозували погоду. Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома. Введенські морози ще зими не роблять. 7 грудня – Святої великомучениці Катерини Напередодні цього свята, колись, парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку. З приходом Катерини сподівайся на люті морози. На святу Катерину ховайся під перину. Як на Катерину холодно, то буде голодно Великим зимовим святом, особливо для молоді був день Андрія Первозданного (13 грудня). Він вважається парубоцьким святом, де юнаки й дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя. - Що таке калита? (Обрядовий хліб, великий круглий корж з отвором посередині, спечений із житнього або пшеничного борошна). 14 грудня – Наума У давніші часи навчальний процес розпочинався взимку – 1 грудня за тодішнім літочисленням. В цей день батьки відводили до школи дітей саме на це свято, бо „пророк Наум наведе на ум”. За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. 17 грудня – Варвари Святкують тільки жінки. Дівчата заготовляли галузки з вишень і ставили у воду, якщо гілочки розквітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб. Яка погода на Варвари, така й на Різдво. Дерева в інеї – урожай на фрукти. Якщо горобці збираються купками на деревах, цвірінькають – буде тепла зима. 19 грудня - День Св. Миколая - Святий Миколай вважався заступником простого люду. Він обходив двори, роздаючи гостинці дітям. Діти старались не гнівити Миколая, який про все знає. Миколі молилися, вирушаючи в путь і потерпаючи на морі, під час хвороби чи пожежі. Слайд 20 Запитання для ІІ команди «Барвінок». Слайд 21 - Як називається другий місяць зими? - Яку він має іншу назву? (сніжень, щипун). - Що про нього говорять в народі? (Січень снігом січе, а мороз вогнем пече. Січень наступає, мороз людей обнімає). Слайд 22 Які народні свята радують нас в цьому місяці? а) Різдво Христове. У Діви Марії народився син Ісус, що означає «спаситель». В цей день всі славили його. - Що ви знаєте про святвечір? (Свят-вечір – це вечір напередодні Різдва Христова. Обов’язковою стравою була перша кутя. Її називали багатою, оскільки, крім неї готували 11 пісних страв, серед яких обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар). - Що таке дідух? (Житній сніп, що вносив хазяїн і ставив на покуті під образами аж до Нового року). В народі говорили: Дідух до столу – зло з хати. Дідух принесе різдвяний дух. Діти розповідають колядки, співають їх. б) День св. Маланки, св. Василя. Ходили по домівках з поздоровленнями, побажаннями. За давнім народним звичаєм хлопчики-посипальники рано-вранці вітали з Новим роком, наголошуючи: «Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю на Новий рік кращу, ніж була торік» в) Водохреще. Збиралися люди, освячували воду, набирали в посуд і розносили по домівках. Вірили в чарівну силу води, її чудодійні лікувальні властивості. - Що таке йордан? (Місце, де проходила церемонія хрещення). Слайд 23 Фізкультхвилинка - Хай творча уява перенесе вас в царство казкової зимової краси і ми всі разом створимо танок-пантоміму на тему «Зима». Де ми? В царстві білої лілеї? Ні! Це іній розпушив алеї. Кожна гілка в білому намисті, А навколо – тихо й урочисто… Лунає музика. Діти невимушено рухаються в відповідності з характером музики, стараються виразно передати сюжет за допомогою уявних образів (сніжинки, звірі, птахи), створивши нескладну композицію танцю. Слайд 24 Запитання для ІІІ команди «Пролісок» Слайд 25. Назвіть третій місяць зими. - Як його називають по-іншому в народі?(Сніжень, крутень, бокогрій, казибрід, зимобор). Слайд 26 Дидактична гра «Закінчи прислів’я». Лютий – місяць вітрів … ( і кривих шляхів). Лютий волу відпускає … (а березень підбирає). Лютий лютує … (бо весну чує). Лютневий сніг … (весною пахне). Слайд 27 1 лютого – Макара У давнину казали: „Який Макар, такий і товар”. Якщо погода ясна, то і весна буде красна. 12 лютого – Трьох святих У цей день не можна прясти, щоб протягом року не було наривів. 14 лютого – Трохима Якщо вітряно, то літо буде мокрим. Якщо вночі зоряно — на пізню весну. Сучасна молодь знає, що на цей день припадає свято всіх закоханих – День Св. Валентина. Слайд 28 - З яким святом пов’язані веселі розваги: пісні, танці, катання на санках, на конях, частування варениками, млинцями? (Масляна). - З якою метою проводилось це свято? (щоб наполохати зиму). - Як називалась неділя, якою закінчувалась масляна? (прощеною неділею). Люди просили один у одного пробачення за заподіяні кривди. Можна було почути такий діалог: - Прости мене! - Бог простить і я тебе прощаю. Слайд 29 - Яке свято припадає 1 раз на 4 роки і вважається нещасливим днем? (свято Касяна). - Розкажіть легенду з цього приводу. - «Якось Касян та Миколай йшли в церковних справах, зодягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю, що загрузла в багнюці. Миколай і каже: «Давай, Касяне, допоможемо старенькій». «Я не можу, - відповів Касян. - Мої білі ризи забрудняться». Миколай допоміг бабусі вибратись з болота, але при цьому замастив свою одіж. Йдуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає: - Чого це в тебе, Миколай, брудні ризи? - Там, дорогою, загрузла бабуся, я рятував її. - А в тебе чому чисті? – звернувся до Касяна. - А я не побажав бруднити руки. - Гаразд,- промовив Бог. - Якщо ти зневажив святу заповідь – допомагати людям у біді – то пам’ятати тебе будуть раз в 4 роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік. (19 грудня і 14 лютого). 4. Як називалось одне з найбільших і найшановніших церковних свят, яке відзначалось 15 лютого? (Стрітення). Вчитель: - Чому це свято назвали Стрітення? Слайд 30 - Вважалось, що в цей день зустрічались зима з весною, «лютий до березня приїхав» і починали змагатися. - Про свято Стрітення ми знаємо легенду. - Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч виходить Зима. Така сердита, непривітна і починає сперечатись з Весною. Довго сперечаються. Наостанок вони вирішили помірятись силою. І починався двобій. Якщо Зима перемагала, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло. - Як відзначали цю зустріч наші предки? Слайд 31 Ця зустріч була пишна і радісна. Водили хороводи, співали пісні, прославляли матінку-землю, весняну працю, проганяли зиму, спалювали опудало. - Як по-іншому називають це свято? - Зимобор або Громниці. Назва ця походила від стародавнього звичаю: в цей день освячували громничні свічки, яким приписувалась чарівна сила. - Таку свічку запалювали відразу, як тільки повертались з церкви, «щоб мороз дерева не побив», «щоб весняна повінь не пошкодила посівів». - Навіщо її запалювали влітку? - Її запалювали під час грози, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки й грому. - Що ще святили на Стрітення? (воду). - Стрітенською водою батьки благословляли своїх дітей на військову службу, на війну, в далеку небезпечну дорогу. - У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, щоб брикала і здоровою була. Вчитель: - А чи знаєте ви прикмети, пов’язані з цим днем? Слайд 32 - Якщо підвечір потепліло – то перемогла Весна. - Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів мед; буде вода – буде урожай. Слайд 33 Вчитель: - Ви знаєте легенди, народні прикмети, приказки, прислів’я. А чи не хочете зустрітись з красунею Весною? Щоб з нею зустрітись – треба її покликати. Дівчинка (кличе Весну): - Скоріш, люба Весно, до нас прибувай, Щоб знову озвавсь соловейками гай, Щоб знов зеленіли просторі лани Від сонечка сил набирались вони, Щоб жовті кульбабки цвіли у садках, А ми, всі дівчатка, були у вінках. Зима: - Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, морозу напущу, бо ще силу в собі відчуваю. Вчитель: - Зимонько, зимонько, Снігом не труси. І морозу морозити не вели. Бач, он зайчики сидять, І від холоду тремтять. Слайд 34 1-й Зайчик: - Мені так хочеться зустрітись з Весною. Я чув, що звірята вже вирушили її шукати. 2-й Зайчик: - Ох і надокучили мені морози та завії. Наголодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився. Звірята, друзі, я теж піду з вами шукати Весну. Лисичка: - Ще в нашому лісі сніги лежать, але перший струмок мені, Лисичці, сьогодні продзвенів, що Весна вже близько. Ходімо, Вовчику, з Зайчатами Весну зустрічати. Білочка: - І я з вами! Ходімо швидше їй на зустріч. Ведмедик: - Добрий день, друзі! Куди це ви поспішаєте? Білочка: - Йдемо Весну зустрічати! Ведмедик: - Бачив. Вона ген за високими горами. Розсіває квіти, трави, сюди вже повертає. Білочка: - Тихіше, друзі! Весна вже справді близько. Прислухайтесь: це ж струмок весняний співає. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає, падаючи на землю. Вовчик: - А давайте відтворимо звуки весняного капіжу на музичних інструментах і Весна нас почує. «Весняний оркестр» (Вчитель грає весняну мелодію на піаніно, діти акомпанують на металофонах, цимбалах, бубнах). Слайд 35 Вчитель: - Нашу весняну музику почуло Сонечко, воно визирнуло із-за хмаринки, посміхнулось, щось хоче сказати. Давайте підійдемо і прочитаємо на його промінчиках, що воно нам хоче сказати. Діти читають: «Від народної скарбниці відвертатись не годиться!» Вчитель: - Я зрозуміла. Треба всім гуртом промовити народну закличку: «Сонечко, сонечко, уставай, Красну весну-дівоньку розбуджай! Хай встає, косичиться у кіски, Наливає росоньки в пелюстки. А ми тую росоньку із черемх Рученьками білими ізберем». До залу з букетом пролісків входить Весна. Слайд 36 Весна: - А ось і я – Весна-красна, Куди ступлю – там сонце сяє, Усе навколо оживає. Іду, пробуджую від сну Всю землю чарівну. І принесла вам квіти. Найперші проліски ясні; А ще я вам принесла літо, Щоб родило жито. Вчитель: - Щоб Весна відчула свою красу і силу ми привітаємо її гарними словами. Слайд 37 Дидактична гра «Назви, яка?» (метод «Мікрофон») (Весела, гомінка, зеленокоса, зеленолиста, зеленоока, чарівна, лагідна, мила, привітна, пахуча, дзвінкоголоса, бурхлива, шумна, сонячна, казкова, співуча і т.д.). Зима: - Ой, ой, ой! Яка ж ти у нас хороша! Зараз я снігу натрушу, морозу напущу! Треба мені всю силу зібрати, щоб з тобою до бою стати! Весна: - Утікай, утікай Біла зимонько. Вже нема, вже нема В тебе силоньки. Слайд 38 Вчитель: - Зимонько, Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу весні звільнити. Не сваріться, краще позмагайтесь! Змагання «Перетягування канату». Вчитель: - Зимонько, Весно, ви добре змагалися. А ігри ви знаєте? Весна: - Добре, пограємось. Відгадайте загадку: Слайд 39 (потом по щелчку появляется отгадка) Він веселий стрибунець, В нього сірий комірець, Він не плаває, літає. Він пшениченьку збирає. Задавака-молодець. Ви впізнали хто це? (Клацни – з’явиться слово «Горобець»). Народна гра «Горобчики». Весна: - Щебетали горобці! Горобці: - Гей ми хлопці-молодці! Весна: - Хоч тепла іще нема. Горобці: - Не лякає нас зима! Весна: - Як насипле снігу? Горобці: - Заб’ємось під стріху! Весна: - А як сонечко зійде? Горобці: - Наша пісня оживе! Цвінь-цвінь! Діти-горобці дражняться з Зимою, зима лякає їх «Заморожу». Доганяє дітей, діти ховаються за Весну. Слайд 40 Зима: - Бачу, ви мене зовсім не боїтесь. Що ж, Весно, твоя взяла. Збираюсь я в путь. Прощавайте, милі діти! Прощавай і ти, Весно-красна! Я чую, як уже дзвенить струмочок… Отож, хлопчики й дівчатка, Прощаюсь я з вами усіма. Щасливі будьте, через рік я знову Свою казку принесу зимову. Чекайте на мене. До побачення! «Ой минула вже зима» Слайд 41 Весна: - Зима пішла, а я, Весна, вам дарунки принесла. Відгадайте які і назвіть їх. (метод «Мікрофон»). Принесла я полям … (талу водичку), Лісам … (листя й зелену травичку), Птахам … (рідні гнізда), Мамам … (квіти ніжні), Зернинам … (теплу землю-постіль), Щоб зернятко ожило я дарую всім … (сонце і тепло). Вчитель: - Спасибі тобі, Веснонько! Всі ми Зиму проводжали, Красну Весну зустрічали. Весно! Уквітчай наш край, Дай нам добрий урожай! Слайд 42 Весна: - Я тепло вам принесла І сонечко додала, Щоб міцніли усі діти Й розквітали, наче квіти. Слайд 43 А я піду далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами, Заквітчаю різним зелом, Щоб усім було весело, Я теплом людей зігрію І здоров’я вам навію. З рідним словом, щоб зростали, Щоб звичаї українські пам’ятали. Хай вам щастить! Слайд 44 Вчитель: Діти! Любіть нашу прекрасну Україну, Цінуйте рідну мову солов’їну, Шануйте обряди наші, звичаї і свята, Шануйте маму завжди й тата! Ростіть, творіть, працюйте, Щоб рідна Батьківщина Була красива і багата! Діти: - Ось і скінчився урок-свято І прощатись прийшла пора. Ми бажаєм гостям нашим Всі: Щастя, миру і добра! Підготувала і провела Кащенко Ірина Петрівна, вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 ім. В.І.Чуйкова Джерело: http://docme.ru/VbL | |
| Переглядів: 2935 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |