Каталог статей

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ
ГОЛОСІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Спеціальна школа-інтернат І-ІІ ступенів №7 міста Києва

Час — величина безцінна
інтегроване заняття
з розвитку мовлення
та ознайомлення з навколишнім світом
(для учнів початкових класів)

Вихователь
Дяченко Зоя Василівна

КИЇВ – 2014 

 

МЕТА:
1. Дати учням поняття про час як невід’ємну складову життя на планеті.
2. Конкретизувати поняття про час.
3. Формувати навички раціонального використання часу в щоденному житті, усвідомлене ставлення до розпорядку дня в школі.
4. Закріплення вміння користуватись календарем та годинником у щоденному житті.
5. Розвиток пізнавальної активності та інтелекту.
6. Формувати культуру розумової праці, уміння обробляти і відтворювати отриману інформацію.
7. Розвиток абстрактного мислення, логіки , пам’яті, уваги.
8. Збагачення словникового запасу, корекція фразування та звуковимови.
9. Розвиток творчих здібностей.
10. Створення сприятливих умов для позитивної самореалізації та самопрезентації учнів.
 
МАТЕРІАЛ ДО ЗАНЯТТЯ ТА ОБЛАДНАННЯ:
1. Технічні засоби навчання: комп’ютер, проектор, екран (дошка), магнітофон.
2. Електронні носії інформації із записами фонограм, презентації.
3. Плакат «Час – величина безцінна».
4. Плакат «Бережіть час: це тканина, з якої виткане життя. (С. Річардсон)»
5. Плакати «Загадки».
6. Таблиці з термінами, поняттями для словникової роботи.
7. Таблиця «Міри часу».
8. Демонстраційний годинник
9. Різні типи сучасних календарів.
10. Роздаткові матеріали:
- картки «Назви місяців» (12);
- картки «Дні тижня» (7);
- картка з прикладами для розв’язання (1);
- картка зі словами для написання (1);
- плакати «Переплутані прислів’я» (2);
- текст вірша М.Чепурної «Золота хвилина» (для кожного учня).
11. Атрибутика для інсценізацій літературних творів.
12. Презентація (Power Point) проекту «Годинники».
13. Тематичні малюнки:
- «Пори року» (4);
- «Частини доби» (4).
14. Баян.

 
Заняття проводиться у класі. На дошці розміщено плакати з темою заняття «Час — величина безцінна» та цитатою С. Річардсона «Бережіть час: це тканина, з якої виткане життя.», демонстраційний годинник.
У класі оформлено тематичні виставки малюнків «Годинники», «Пори року», які презентують участь учнів у міні-проектах з теми заняття, виставку календарів.

Хід заняття
 

ВСТУПНА ЧАСТИНА.
Діти зустрічають гостей стоячи, вітаються.

Вихователь:
– Вітаємо гостей на нашому занятті. До нього ми готувалися заздалегідь і сьогодні продемонструємо результати нашого колективного проекту. Ви бачите роботи дітей, присвячені темі заняття.
А мова у нас сьогодні буде йти про час — невід’ємну величину життя на нашій планеті. В часі живе увесь її неживий та живий світ. Прочитаймо назву нашого заняття.
Діти (читають разом з вихователем): «Час – величина безцінна»

Вихователь:
— Оскільки мова ітиме про час, то слід було б визначитись у часі і назвати сьогоднішню дату. (Діти читають дату, написану на дошці).
— Який зараз місяць?
— Яка це пора року?
— Пригадаймо вірш, який описує характерні її ознаки.

МОВЛЕННЄВА ЗАРЯДКА:
Йдуть дощі,
Йдуть дощі,
Стали мокрими кущі,
І дерева голі стали,
Бо листочки всі опали.
Тільки дуб стоїть у листі,
Та калинонька в намисті.

Вихователь:
– Про яке калинове намисто говориться у вірші? (Калинове намисто– це червоні ягоди калини).
– Але час іде, і одна пора року змінюється на іншу. Нежива природа має свій час і людина теж має свій особистий час, який належить тільки їй, і нікому іншому.

МЕДИТАЦІЙНА ХВИЛИНКА:
Вихователь пропонує учням:
— Заплющіть очі і послухайте свій внутрішній час.
Учні заплющують очі, намагаються прислухатись.
Вихователь:
— Тік-так, – мить пройшла і вже більше ніколи не повернеться.
Тік-так, – і пройшла ще одна мить. І вона теж не повернеться.
Тік-так… Тік-так… Пройшло ще декілька миттєвостей вашого життя.
І їх також вже ніколи не повернути. Із таких малесеньких миттєвих відрізків часу складається ваше життя.

Вихователь:
— А хто з вас зможе пояснити,що таке час? Я спробую вам допомогти. Не можна побачити, як час тече, до нього не можна доторкнутись, його не можна понюхати. Тобто час – така невидима величина, яку не може відчути людина своїми органами чуття.
Але все одно ми всі живемо у часі. А як ви вимірюєте свій прожитий час? Правильно, роками, які ви прожили на світі, місяцями, днями. Кожен з вас кожного року чекає на свій день народження. Кожного року вам стає на один рік більше, тобто ви стаєте старшими і дорослішими на один рік. Ви святкуєте той день, який дає початок вашому наступному, майбутньому року.
А тепер відгадайте загадку:

ЗАГАДКА
Що біжить без спочинку,
Не стає ні на хвилинку,
Не старіє, не вмирає,
А все нищить, забирає?
(Час)
Вихователь проводить бесіду за змістом загадки:
– Чому час не старіє, не вмирає? (Тому, що він завжди був і буде. Він вічний.)
– Чому час все нищить, забирає? (Помирають від старості люди,тварини,рослини. Розсипається навіть каміння від старості і перетворюється на пісок. Розсипаються будівлі, іржавіє, розсипається навіть залізо. Люди кажуть: на землі немає нічого вічного, тобто такого, що б не руйнувалось.)

Вихователь:
— З тих пір, як на планеті з’явилися люди, вони намагалися спостерігати, що відбувається у природі.

Учні виходять до дошки, читають вірші Н. Забіли, демонструючи картки з назвами місяців:
День за днем, за тижнем тижні
Непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
Відбуваються у нас.

От зима, весна, от літо,
Осінь, потім знов зима.
Сивий час летить над світом
І кінця йому нема .

Кожен місяць, кожну пору,
На землі нове вбрання,
Й ми самі не ті, що вчора –
Ми зростаємо щодня.

Глянь навколо оком пильним –
І побачиш зміни ці.
Ось повільно, неухильно
Йдуть по черзі місяці.

СІЧЕНЬ:
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги.
Скрізь, куди сягає око,--
Кучугури навкруги.

ЛЮТИЙ:
Другий місяць зветься лютий,
А лютує він тому,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому.
Хоче лютий, щоб на світі
Панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.

БЕРЕЗЕНЬ:
Тут надходить третій місяць,
Той, що березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.
Восьме Березня,звичайно,
Пам’ятає кожен сам:
Встаньмо вранці й привітаймо
Всіх жінок і наших мам.

КВІТЕНЬ:
Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.

ТРАВЕНЬ:
Ось і травень ясний травень
Празниково землю вбрав
В одяг свіжий та яскравий
Із ясних зелених трав.
Перше Травня славим здавна —
Свято праці і весни.
А за ним—дев’яте Травня,
Перемоги день ясний.

ЧЕРВЕНЬ:
Той, хто бачив,як розкішні
Маки вогняно цвітуть,
Як в садах дозрілі вишні
Аж гілки додолу гнуть.

ЛИПЕНЬ:
А коли розквітнуть липи
Посеред твого двора,
Значить, це надходить липень,
Найпахучіша пора.
Глянь, уже в полях навкружних
Починаються жнива.
Дітвора, весела й дружна,
В таборах відпочива.

СЕРПЕНЬ:
Йшли з серпами в поле жниці
У далекій давнині:
Вже покошена пшениця,
Треба жати ячмені.
Гуркотять в степах комбайни —
Наших нив не вижне серп!
Тільки місяць урожайний
Зветься серпнем дотепер.

ВЕРЕСЕНЬ:
Ходять хмари в небі синім,
Місяць вересень прийшов.
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.

ЖОВТЕНЬ:
Подивись: на видноколі
Мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто покрасив?
Ось край річки жовті клени
І березі золоті.
Лиш ялиночки зелені
Залишились в самоті.

ЛИСТОПАД:
Вже з дерев злетіло листя,
Наступає листопад.
В листопаді сонця мало,
То ж і сонцю кожен рад.

ГРУДЕНЬ:
Змерзлим груддям скрізь і всюди
Вкрилось поле і шляхи.
— Це вже грудень — кажуть люди
І вдягають кожухи.
І дерева в білий іній
Вбрались, як у кожушок.
Річка спить у кризі синій
І замовкнув спів пташок.
Нам мороз не докучає,
Не страшний нам сніговій!..
Грудень місяць рік кінчає, —
Наступає рік новий.

Вихователь:
— Ви розповіли про всі дванадцять місяців у році.
— А на скільки пір року ділиться рік?
— Хто знає загадки про пори року?
Учні читають загадки. Коли прозвучить розгадка, то діти, які виконували ролі місяців, об’єднуються в групи «пори року»:
ПОРИ РОКУ. ЗАГАДКИ.
1. Голі поля,
Мокне земля,
Дощ поливає.
Коли це буває?
(Восени)
(Групуються осінні місяці)

2. Лід на річках,
Сніг на полях,
Віхола гуляє.
Коли це буває?
(Взимку)
(Групуються зимові місяці)

3. Тане сніжок,
Оживає лужок,
День прибуває.
Коли це буває?
(Навесні)
(Групуються весняні місяці)

4. Сонце пече,
Липа цвіте,
Вишня поспіває.
Коли це буває?
(Влітку)
(Групуються весняні місяці)

Виконавши завдання, учні сідають на свої місця.

Вихователь:
— З якими часовими періодами в житті людини можна порівняти пори року в природі? Поясніть, чому ви так вважаєте.
Весна…(Дитинство)
Літо… (Юність)
Осінь… (Зрілість)
Зима… (Старість)

Вихователь демонструє ілюстрації «Частини доби»:
— Перед вами ілюстрації частин доби. Розкажіть про них.

Учні читають вірші і називають частини доби:
1. Сонце прокидається,
У росі вмивається.
Заглядає у кімнату
Будить і мене і тата.
(Ранок. Ранковий час. Світанок. Світанковий час)

2. Стало світло. Це цікаво.
Світить сонечко ласкаво.
Ми малюєм і читаєм,
Граємось, пісні співаєм.
(День. Денний час).

3. Ясне сонечко стомилось,
І за хмарку закотилось.
Ось і смеркло вже надворі,
Засвітились перші зорі.
(Вечір. Вечірній час).
4. Чорне-чорне полотно
Заглядає у вікно.
А на ньому зірочки, —
Як маленькі дірочки.
(Ніч. Нічний час).

Вихователь продовжує бесіду про частини доби:
— Про дуже темну ніч кажуть, що це – глупа ніч. Зазвичай найтемніше з 12 до 3 години ночі.
Яким одним словом можна замінити слова: «ранок, день, вечір, ніч»? (Доба).
До нас на свято завітали Ніч і День.

Учні демонструють інсценізацію оповідання М. Малишевського «Ніч і день»
НІЧ І ДЕНЬ
– Як тебе звуть, ноче? – спитав день?
– Як звуть? Ніяк не звуть. Ніч та й годі.
– А як зватимуть тебе завтра?
– Завтра теж зватимуть ніч.
– А як звали тебе вчора?
– Теж ніч.
– А мене сьогодні звуть вівторок, завтра зватимуть середою,
а вчора звали понеділком.
Діти беруться за руки:
– Разом ми – доба.

Вихователь проводить бесіду за змістом оповідання, використовуючи відповідний наочний та роздатковий матеріал (картки, таблички, презентацію). Відповідаючи на запитання, виконуючи завдання, учні підбирають таблички згідно з поняттями про час.
Запитання і завдання:
— Поміркуйте і скажіть, як звали нинішній день позавчора?
— Як зватимуть його післязавтра?
— Складіть про це речення.
— Назвіть по порядку всі дні тижня.
— Як вказати на день, не називаючи його? (Сьогодні, завтра, післязавтра. Сьогодніі, вчора, позавчора.)
— Розкладіть ці дні на минуле, теперішнє та майбутнє, починаючи від сьогоднішнього дня.

Вихователь:
— Цих братів рівно сім, вам вони відомі всім. Що це за дні? (Дні тижня)

ПІДКАЖИ СЛОВЕЧКО
Вранці ми із добрим ділом
День вітали (понеділок).
Ніченька настала скоро,
Трудовий іде вівторок.
За ним спритна, молода,
Поспішає (середа).
Йде четвертий день тепер,
Називається (четвер).
Діло добре ладиться,
Як настала (п’ятниця).
Вдома скрізь кипить робота —
Починається (субота).
А субота з хлібом-сіллю
Привела сестру (неділю).
Ось і тижневі кінець,
Хто трудився — молодець.
С. Жупанин

Бесіда за змістом вірша.
Вихователь:
— Про що цей вірш?
— Що сказано про понеділок? Вівторок? Середу? Четвер? П’ятницю? Суботу? (Всі дні тижня людина повинна працювати, трудитись).
— А що сказано про неділю? (Хто трудився – молодець).

ГРА «ТИЖДЕНЬ, ШИКУЙСЯ!»

Вихователь:
— А тепер прослухайте загадку.
ЗАГАДКА
Є у хаті рахівник,
Дні рахує цілий рік.
В нього кожен день-деньочок
Має цифру і листочок.
А як вечір надійде,
Той листочок упаде.
(Календар)
Вихователь:
— Так, це календар. (Демонструє відривний календар.) Роздивіться і скажіть, що ви бачите на кожному листку. ( Число-дата, день тижня, місяць, рік).
А що таке календар? (система обліку часу)
Розгадайте загадку.
ЗАГАДКА:
Стоїть старий дуб, на ньому 12 гілок, на кожній гілці по чотири гнізда, а в кожному гнізді по семеро яєць і кожному яйцю ім’я є. (Рік, місяці, тижні, дні).
Рік, місяці, тижні, дні — все це нам відображає календар. Календарі, якими ми користуємось сьогодні, різні.
Ось деякі з них (показує зразки календарів):
1. Відривний настінний.
2. Перекидний настінний.
3. Настінний листковий.
4. Настільний листковий.
5. Настільний перекидний.
6. Кишеньковий.
Та в повсякденному житті ми користуємось не тільки календарем, але й спеціальним приладом, який відмірює та показує час.

Учні:
ЗАГАДКИ про ГОДИННИК
1. Тік — так,
А з місця ніяк.
2. Ніг немає, а ходжу,
Нема рота, а скажу,
Коли спати, коли вставати,
Коли роботу починати.
3. Можу ходити,
Можу стояти,
Можу спішити
Чи відставати.

Вихователь:
– Навіщо на потрібний годинник?
Демонстрація годинника.
— Що являє собою годинник? (Прилад для вимірювання часу)
— З яких видимих частин складається годинник? Корпус, циферблат, який розділений на 12 рівних частин. Кожна частина позначена цифрою (годиною) від 1 до 12. По циферблату рухаються стрілки. Їх 3. Вони показують: секунди, хвилини, години.
У будильнику стрілок 4. Четверта стрілка вирізняється кольором та наводиться на цифру, коли має продзвеніти будильник).
Але ми знаємо, що годинник нам потрібен саме для того, щоб показувати точний час.
Коли він справний, – він іде точно, кажуть – хвилина в хвилину.
Коли несправний, – він відстає або спішить – показує неточний час.
А коли зламаний – взагалі стоїть.
Тоді його несуть в майстерню. А хто ремонтує годинники? (Годинниковий майстер, годинникар).
— А як називається механізм у годинника? (Годинниковий механізм)
— Складіть речення із словами «годинникар» та «механізм». (Годинниковий механізм ремонтує годинникар).

Учні виконують завдання.

Вихователь (тримаючи в руках годинник):
Читає вірш
ГОДИННИК
Я всім підказую, коли лягати спати,
Усім нагадую, що час уже вставати.
Не забуваю я про працю й відпочинок.
Я у пошані скрізь.
Бо я — годинник.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ГОДИННИКОМ, ЩО ЙДЕ.
— Щодня ми плануємо свій час по годиннику. Пригадайте: встаємо о сьомій ранку, о дев’ятій ранку сідаємо за уроки, о другій дня йдемо на обід, о п’ятій вечора сідаємо на самопіготовку. О дев’ятій вечора йдемо до спальні.
Швидко рухається секундна стрілка, відмірюючи секунди нашого життя. 60 секунд складають 1 хвилину.
А одна хвилина — це багато чи мало?
Що можна зробити за одну хвилину?
«ХРОНОМЕТРАЖ»
За одну хвилину можна витерти дошку, підмести клас, скласти книги в рюкзак, прочитати частину тексту, повторити правило, розв’язати кілька прикладів, подарувати гостям музичний сувенір.
За одну хвилину можна також:
1. Врятувати людське життя: не дати потонути, потрапити під транспорт, зробити штучне дихання, перев’язати кровотечу,
винести з пожежі.
2. Але можна з необережності або недбальства втратити життя чи отримати травму.
3. Запізнитись на автобус, поїзд, літак.
4. Запізнитись на урок і цілий урок простояти під дверима.
Підсумок. Отже хвилина, — це і багато і мало. З таких хвилинок складається людське життя. І ви повинні кожну хвилину використовувати з користю, щоб більше набути знань, більше вміти.Те, чому ви зараз навчаєтесь, знадобиться у вашому житті. А тому не варто марнувати часу на якісь непотрібні справи. Все треба робити швидко і якісно, щоб мати час для відпочинку. Час — дуже важлива величина і для планети, і для людини.
Попрацюймо зараз із цим загадковим і таким значимим поняттям «час».
ЗАВДАННЯ (Таблиця 1.)
Оскільки час не стоїть на місці, то підберемо до цього слова слова —дії та придумаємо з ними речення.
(Підбір слів-дій та введення їх у речення. Таблиця 1.)
Час (що робить?)
Тече
Пливе
Повзе
Тягнеться
Біжить
Летить
— Отже, залежно від зацікавленості справою, час для людини протікає по-різному.
Тепер надійшла пора завести наші живі годинники.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. ГРА «ТІК-ТАК» під музичний супровід за вибором.
Опис гри «ТІК-ТАК».
Діти шикуються в коло. У центрі кола – ведучий, в якого зав’язані очі.
Гравці йдуть по колу, промовляючи:
На годиннику години
Відміряють кожну днину.
Ми по колу всі ідемо
І годинник заведемо.
— Тік-так! Тік-так! — (нахили вправо, вліво)
Вибивають стрілки в такт. (нахили вправо, вліво)
Спробуй зупинити час — (сплеск долонями)
Відгадай когось із нас!
Потім усі зупиняються, а ведучий підходить до когось із гравців і намагається упізнати за допомогою дотиків руками. Якщо упізнає і правильно назве ім’я, то ведучим стає упізнаний, а коли ні, то діти знову рухаються по колу ведучий залишається в центрі, доки не впізнає котрогось гравця.

Вихователь:
— Наша робота продовжується.
ЗАВДАННЯ (Таблиця 2.)
Протягом життя людина проходить різні життєві періоди та ситуації. То ж і час має різні ознаки. Спробуємо назвати деякі з них та ввести їх у речення.
(Підбір слів-ознак та введення їх у речення. Таблиця 2.)
Веселий.
Щасливий.
Сумний.
Тривожний.
Важкий.

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ВІРША Г. БОЙКА «ДІЛОВІ РОЗМОВИ».
Вихователь:
— Свій вільний час кожен проводить на власний розсуд. Послухаємо телефонну розмову двох хлопчиків.

Учні:
ДІЛОВІ РОЗМОВИ.
Щоденно після школи
у Петрика і Вови
усе по телефону
йдуть «ділові» розмови:
— Здоров!
— Здоров!
— Як справи?
Що робиш? — я питаю
— Та ось по телефону
З тобою розмовляю…
А як у тебе справи?
— Та справи те, що треба!
— А що ти зараз робиш?
— Та от дзвоню до тебе…
— Ну, що ж — бувай здоровий,
Бо вже пора кінчати:
Ще треба подзвонити
До Роми і до Гната.

Запитання за змістом вірша:
— Яку розмову вели між собою Петрик і Володя?
— Чи можна назвати її діловою? Чому? (Безцільно витрачається свій і чужий час, тобто марнується на пусті балачки.)

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «ВТРАЧЕНИЙ ДЕНЬ» .
Учні:
ВТРАЧЕНИЙ ДЕНЬ.
В одного батька троє синів — маленьких хлоп’ят.
— Розкажіть, як ви сьогодні прожили день.
Юрко відповів:
— Я сьогодні посадив дерево.
Батько сказав:
— Ти сьогодні добре прожив день.
Миколка відповів:
Я сьогодні зайчика намалював.
— Ти теж непогано прожив день — сказав батько.
Петрик відповів:
— Я сьогодні у м’яча грав… І морозиво з’їв.
— У тебе сьогодні втрачений день, — посмутнів батько.

Вихователь:
ЗАВДАННЯ (робота з деформованим текстом з використанням розрізаних плакатів «Переплутані прислів’я»):
Складіть і прочитайте прислів’я про час.
1. Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні.
2. Згаяного часу ніколи не наздоженеш.
ЗАВДАННЯ (Таблиця 3)
— На сьогоднішньому занятті ми так багато говорили про час. Давайте узагальнимо, що ж можна з часом зробити. (Таблиця 3.)
Час можна (що зробити?)
Прожити
Провести
Знайти
Використати
Подарувати
Позичити
Втратити
Змарнувати,
Вкрасти
Учні наводять приклади , за яких життєвих обставин відбуваються дані дії.
ГУМОРИСТИЧНА СТОРІНКА.
Учні демонструють гумористичні сценки:
КРУТЬКО
Толі в класі не сидиться:
То поглядує навкруг,
То щипа свого сусіда,
То під партою обіда,
То на парті ловить мух.
Хтось запитує у Толі:
— Ти завжди крутько такий?
— Ні, не кожен день я в школі,
У неділю ж вихідний!

В П’ЯТІЙ ЧВЕРТІ
— Як ти учишся, Семене?
— Трійка в табелі у мене.
— Підтягнися, так негоже!
— Та у п’ятій чверті…
…Може…

Вихователь:
— Слід зауважити, що марнування часу на уроках завжди приводить до негативних наслідків у майбутньому. Чи зможете ви сказати, яких саме? (Відсутність знань гальмує розвиток інтелекту. Не буде розумних друзів, навчання у вищому навчальному закладі, не візьмуть на хорошу роботу).

ПРОЕКТ «ГОДИННИКИ». ПРЕЗЕНТАЦІЯ.
Вихователь:
— Відгадайте загадку.
ЗАГАДКА
Розкричиться на світанку,
Будить людей спозаранку.
Він це своє «кукуріку»
Промовляє споконвіку.
Хто цей ранній дивень?
То горластий…( півень.)
— А хто ще знає загадки про цього сільського птаха?
Учні:
ЗАГАДКИ ПРО ПІВНЯ
1. Іде поважною ходою,
Несе млинці під бородою.
2. Шия довга, хвіст зелений,
Борода, як маків цвіт.
Він відспівує години
На селі багато літ.
ВИХОВАТЕЛЬ СУПРОВОДЖУЄ СЛАЙДИ ПОЯСНЕННЯМ:
— А як визначали час у минулому, тоді, коли ще не було годинників?
Час визначали за зорями, за Сонцем (по довжині тіні), за Місяцем.
Та як бути, коли день хмарний і сонця немає? У селах був свій живий годинник. Це – півень. Та тут теж були свої незручності. Як бути, коли хитра лисиця прокрадеться у курник і вкраде півня?
Та все ж..
До перших півнів.
Довгі роки півень був нічним годинником. На Україні його так і
називали — будима, бо він будив людей уранці. Але є перші,другі й треті півні. Перші співають опівночі, другі — перед зорею (перед світанком). А треті подають голос на світанку.
Півні якоюсь мірою схожі на астрономів. Бо вони теж орієнтуються по зірках. Та коли зірок зовсім не видно, півні все одно співають. Вираз «до перших півнів» означає до півночі (до 24.00).
Чумаки, їдучи в Крим по сіль, брали з собою півня. Вони вірили, що, він будитиме та оберігатиме від злих сил.
СЛОВНИК:
Годинник, що дзвонить у певний час – будильник.
Годинник на башті з боєм та музикою – куранти.
Настінний годинник у селах – ходики, дзиґарі ,дзиґлик.
В електронному годиннику замість циферблата – табло, що показує
години, хвилини і навіть секунди. Все це ви бачили (де?) (В метро).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Вихователь:
– Ми так багато говорили про час, так багато дізнались нового, цікавого і потрібного в житті. Чи зробили ви для себе висновки з усього побаченого і почутого, що було на занятті? (Часу не можна повернути. А тому необхідно з користю для себе та для інших використовувати кожну хвилину і ні в якому разі не марнувати часу свого життя та часу друзів і близьких.

ПІДСУМОК
Читання вірша М.Чепурної «Золота хвилина». (Примірник має кожен учень)
ЗОЛОТА ХВИЛИНА
У великій книзі на столі
Прочитала по складах Марина:
«Найдорожча всюди на землі золота хвилина».
Ось Марина в матері пита:
— Що таке хвилина золота?—
Мама доню ніжно цілувала,
Усміхнулась і отак сказала:
— Із хвилинок золотих, дитя,
Все людське складається життя.
А тому їх марнувать ну треба:
За хвилину хтось злетить у небо,
Хтось ялинку чи кленок посадить,
Щось корисне другові порадить.
І від цього так душі приємно,
Бо живеш у світі недаремно.
То ж і ти, як виростеш, в житті
Не марнуй хвилини золоті.
Марія Чепурна.
Читання вислову американського фізика С. Річардсона (з екрану чи з плакату):
Бережіть час:
це тканина, з якої виткане життя.
С. Річардсон

Вихователь:
— На Україні є така примовка: «В добрий час сказати». От і ми в добрий час бажаємо всім присутнім щастя, довголіття і добра. Хай усе це принесе вам ЧАС—ВЕЛИЧИНА БЕЗЦІННА.