Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Вчитель студенту [ Додати статтю ]

ПРИГОДИ ЕНЕЯ
ПРИГОДИ ЕНЕЯ 
Сценарій театралізованого свята

Мета: поглибити знання учнів про творчість українських класиків та сучасних майстрів прози, розвивати творчу уяву, фантазію, почуття гумору, залучати до активної участі у театральних гуртках, сприяти організації їх активного дозвілля.
Оформлення сцени та необхідний інвентар: новорічна ялинка, декорації із зображенням морських хвиль, дерев, кущів, трави; стілець, стіл, приладдя для письма.
Аудіозаписи: мелодія „Сиртакі” та новорічні мотиви.

Зала святково прибрана. На сцені збоку столик і стілець. Звучить музика. З’являється учень в образі Котляревського (одягнений в український народний костюм). Сідає до столу, бере перо, починає записувати. Музика виключається.

Учень (декламує): Еней був парубок моторний. І хлопець хоть куди козак. (пише, звучить музика. Перестає писати, музика виключається). Удавсь на всеє зле проворний. Завзятий од всіх бурлак (декламація).
(Музика Сиртакі) (Під музику з’являються дві дівчини, вони веселі, щось між собою розмовляють. Несподівано із-за спини до них підбігає Еней, починає до них залицятися: Дівчата його відштовхують, Еней Падає. Дівчата тікають, Еней біжить за дівчатами. Музика виключається.)
Учень – Но греки, як спаливши Трою, зробили з неї купу гною! Еней взявши торбу, тягу дав. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря, ланців. П’ятами з Трої накивав. (Звучить музика. На сцені Еней, троянці з торбами. Переговоривши між собою рушають у дорогу). (Музика мікширується)
Учень – З троянством голим всім своїм, не знаючи, куди слонявся. Аж гульк і в город причвалав. (Музика грає тихо. Автор пише і декламує події. З’являється Еней і парубки знесилені, обідрані.
Лягають хто де і як. Еней виходить) .
Учень – В тім городі жила Дідона. А город звався Карфаген. (З’являється Дідона) Розумна пані і моторна. Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита, весела, гарна, самовита.
Бідняжка – що була вдова. По городу тоді гуляла, коли троянців пострічала... (Дідона зустрічається з троянцями)
(Музика виключається)
Дідона – (до троянців) Звідкіль такі се гультіпаки? Чи рибу з Дону везете? Куди прочани ви йдете? Який вас враг сюди направив? І хто до города причалив? Яка ж ватага розбишак?... (Хлопці швиденько підводяться, вклоняються Дідоні. Один промовляє до неї):
1 Троянець – Ми всі, як бач народ хрещений. Волочимся без талану. Ми з Трої, знаєш, породжені, Еней пустив на нас ману. Дали нам греки прочухана, в три вирви вирвали відтіль.
2 Троянець – Звелів покинути нам Трою, підмовив нас іти з собою. Тепер ти знаєш ми звідкіль. (Троянці стають на коліна).
3 Троянець – Помилуй, пані благородна. Не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна. Еней спасибі скаже сам.
Дідона – (витирає сльози) Коли б молодця Енея вашого злапала, уже б тоді весела стала, тоді б і празник був би нам. (З’являється Еней )
Еней – Ось, ось де я! Коли вам треба? Дідоні поклонюся. Сам!
(Вклоняються, обнімаються. Звучить весела музика. Дія: святкова трапеза. Цілуються, обнімаються. П’ють, веселяться. П’яні вкладаються спати. Музика виключається )
Учень:
Боги з небес поглянули на землю. Побачили Енея і троянців у іграх і веселощах, у п’янці, у любощах з Дідоною. Послали вмить гінця – Меркурія на землю. З Енеєм розібратись. (Грім. Виходить Меркурій .)
Меркурій – (за виворіт виводить Енея на перед сцени) Чи так то, гадів син, ти слухаєш?! Убрався в патоку мов муха. Засів, буцім в болоті чорт. (троянці розбігаються, хто-куди). А що ти робиш, п’єш сивуху? Ану лиш швидше убирайся . З Дідоною не женихайся. Зевс в поход тобі сказав.
(Меркурій забирає Енея, силою уводить, Дідона плачучи йде за ними. Лине музика.) (На сцену виходить Сивілла. Вибігає Еней, оглядаючись, він утік від Меркурія. Налітає на Сивіллу.)
Еней
– О, хто це ще за диво? Ти хто? І звідки тут взялося?
Сивілла – Я? Я твоє спасіння. Зовуть Сивілою мене. Тобі допомогти бажаю я.
Еней – Чим можеш, ти мені допомогти? Боги розгнівались на мене. Я і сам собі не можу вже нічим допомогти.
Сивілла – Е, ні. Не так мудруєш ти. Тобі знайти самого себе настав вже час. Життя прекрасне і його побачиш ти.
Еней – Життя прекрасне. Ага. Як би не так. Де б не пішов я, звідусіль тільки проганяють мене. Ніхто мене не любить, не жаліє.
Сивілла – Пошлю я тебе в інші часи. Побачиш як живуть в майбутньому часі люди. Можливо, щось собі ти знайдеш там.
(Сивілла й Еней виходять)
Учень автор
– (тихо грає музика) Ворота самі відчинились, у інший світ Еней з Сивілою пустились. Не смів ніхто їх зупинить.
Музика виключається. На сцені уривок із дії М. Старицького „За двома зайцями” (З’являється Проня Прокопівна за нею Химка.)
Проня
– Химко! Я жду поважного кавалера. Свирида Петровича Голохвастова . 
Химка – Добре!
Проня – Химко, та не добре, а мовчи і слухай (Химка знизує плечима, шморгає носом)
Проня – Не шморкай носом. І слухай. Як би краще зустріти мені мого кавалера? Стоя? Чи може льожа? Мабуть стоячи. Ні лежачи з книжкою. (лягає) 
Химко. Подай мені книжку. Іди вже. Як прийдуть Свирида Петрович Голохвастов, проси його до мене сюди. Та скажи, що пані чекають його. 
(Химка уходе. З іншого боку виходить Еней. Перелякано роздивляється.)
Еней
– Куди це я, потрапив? Ну ж бо, клята Сивілла, обманула мене, запроторивши до пекла.
Проня – (учувши, побачила Енея, схоплюється) До якого ще це пекла. І хто ти такий, що тут робиш? Так (хапає віник). І дивно ти одягнений, ти хто вор?(замахується віником) ану признавайся.
Еней – О ні, ні шановна пані. Я не вор. Я Еней. (переходить до залицяння) Із Трої. Може чули? Ні не чули. Знаєте я дуже нещасний. Мне ніхто не любить. Сивіла відьма з пекла взялась мені допомагать. Відправила мене в ваш час. Щоб я щастя знайшов.
(з’являється Химка)
Химка – (до Голохвастова) Заходьте шановний. Пані вже уляглись. І вас дожидаються. (повертається до Проні) Свирид (помічає Енея, здивовано, притихши говорить) Петрович Голохвастов. (входить Голохвастов)
Голохвастов – Життя моє, любов. (побачив Енея) А це хто? Що за один? Проня – Свирид Петрович - це Еней. Із Трої.
Голохвастов – (сердито) Із якої іще Трої. Проня Прокопівна, а я женитись хотів на вас, а ви… я ж до вас із симпатією.
(з’являється Дідона до Енея хапає його за чуба)
Дідона – Поганий, мерзкий, скверний, бридкий, нікчемний, ланець, гульвіса. Згадаю, який прийшов до мене, що ні сорочки не було.
Проня – Хто це? Що тут відбувається? Хто ви така і звідки тут взялися?
Дідона – Хто я? Та ти мене питаєш. Ось я тобі зараз покажу і твого носа відкушу, щоб ти не крала женихів. (Хоче бити Проню, за неї застаються Еней і Голохвастов)
Дідона – (до Енея) І постолів чорт мав у тебе. В кишені ж пусто аж гуло.
(Голохвастов уходить з Пронею, за ними Химка.) (Еней хоче тікати. Дідона хапає його.)
Дідона – Постій, прескурвий, вражий сину! Зі мною перше розплатись. От задушу як злу личину. Ось ну лиш тільки завернись. (з’являється Сивілла із нею два чорти.)
Сивілла – (до чортів) Дідону ви тепер схопіть і в пекло ви її тягніть. (Музика. Чорти хапають Дідону, виносять її.)
Сивілла – (до Енея) А ти ступай у інший час, дорога кличе. Не барись. У двадцять першому сторіччі побувай. (виходять)

(музика із кінофільму «Бригада» на сцені двоє одягнені в кожані куртки, бриті голови.)
1 – (нервує) Ну що там, не дзвонив «Бос»? Чи буде діло? Бабки треба!
2 – Його дружина має зараз підвезти.
1 – Добре. (дивиться на годинник) Скоріше би вона прийшла. (дзвонить телефон)
2 – Добре. Заспокойся. Зараз буде (радісно). І гроші будуть у нас.
1 – (радісно, замріяно) Заживемо! І айда звідси. (з’являється жінка одягнена багато)
Жінка – І де це ви, зібралися? (усміхається) Айда?!
2 – (підходить до неї) О ми і не чули як ти підійшла… Є справа? Будуть гроші?
1 – Зачекай я подивлюсь чи нікого немає. (Знаходить Енея, виводить його) Дивись кого я тут знайшов. Сидів тихо як миша. Мабуть …
Жінка – (до Енея) Ти то такий? І звідки? (оглядає) Одягнений ти дивно.
2 – Та що ти возишся з ним. Кінчай його, це переодягнений. (Налітають на Енея, хочуть його бити. Жінка захищає Енея.)
Жінка – (до юнаків) Замовчіть! Не смійте. Ви бачите що він боїться. А де ви бачили…, щоб боявся. (до Енея) Дивак! Ти, дійсно, звідки? І хто такий? Розкажи мені про себе.
Еней – (виходить на сцену) Еней – я. Парубок моторний. Із Трої знаєш порожденний. Іду мандруючи по світу, Сивілла, відьма з пекла, кидає мене з часу в час, що я вже сам нічого не розумію. А ще Сивілла сказала так мені: «Якщо пізнаю я життя, знайду самого я себе, то буде добре у житті мені».
Жінка – Знайти самого себе? Як то? (заігрує з ним, розглядає його з інтересом). Ти гарний, і в тебе сильні руки.
(Музика. Залицяння переходить у танго. У танці Еней ловить мить – тікає. Жінка наказує юнакам бігти за ним.)
Жінка
– Мерщій за ним. Поверніть мені його.(З’являються чорти, перегороджують шлях, всі злякалися і тікають). (уходять чорти)
На сцену виходять дві жінки з кошиками квітів та ялинками. Вони їх продають. 
1 жінка – Ялинки, новорічні ялинки. Купуємо, не дорого.
2 жінка – Не дорого квіти, ялинки, купуємо.
1 жінка – Новий рік будемо зустрічати у Вірки?
2 жінка – Думаю що так! У неї і просторніше. Є що випить, закусить. Щось не йде вона. Скільки годин? Подивись. (жінка дивиться на годинник)
1 жінка – Та вже б мала бути. (з’являється дівчина з лотком) 1 жінка – А ось і Галя, дочка її.(з’являється Вірка)
Вірка – Галю, чи продала, ти сьогодні хоч щось, хоч трохи серпантину? (роздивляється лоток) Ой, Галю, Галю, зведеш в могилу ти мене. Чого стоїш немов укопана. (кричить) Серпантин, серпантинчик на Новий рік. Купіть, (до глядачів) не хочете, чого це ви не хочете? Грошей жалко? Для такої красуні як я. Серпантинчик. Галю не стій, як укопана, кричи. (підходить до жінок)
Ой дівчата, подруженьки мої, як у вас справи, теж нічого. Ходімо погріємось. Щось гарячого приймемо. (до Галі) А ти, Галю, працюй, працюй. Мама піде но-шпу прийме. (жінки і Вірка уходять)
Галя – Серпантин, серпантин. Купіть серпантин. (виходить Еней). Галя – (до Енея) Купіть серпантин. На свято до Нового року. 
Еней – Навіщо мені серпантин. І хто такий Новий рік.
Галя – Новий рік? Свято таке. Всі люди його святкують, бо це початок всього життя заново.
Святкують його з 31 грудня на 1 січня. І з 1 січня можуть розпочати життя по новому. А чому ти мене запитуєш?
Еней – Не знаю. Бо не звідси я, з далеку.
Галя – Ти дивний одягнений по дивному і мова твоя дивна. Хто ти? 
Еней – Із Трої я. Троянець. А звуть мне Еней.
Галя – Оце так диво. Це про тебе? «Еней був парубок моторний. І хлопець хоть куди козак»
Еней – Який тепер вже моторний. Зробив багато лиха я. Із Трої вигнали мене. Пішов у світ я мандрувати. Але так і не знайшов того чого найважливіше треба знайти, щоб добре жити. У добрі і честі перебувати.
Галя – (декламує) «Удавсь на все зле проворний. Завзятіший од всіх бурлак». Знаєш, тобі лишитися потрібно злого, завзятим бути до добра. І буде добре у житті твоїм.
Еней – Усе це я вже зрозумів. І меч я свій вже опустив. Додому хочу повернутись. У свій час. У Трої жити для добра.
Галя – Тобі допомогти ми можемо в цьому, бо що під Новий рік ти побажаєш, то все збудеться. Ось зараз сюди прийдуть люди, а також Дід Мороз і Снігурочка, вони тобі допоможуть.
(Музика «Новорічна» виходять всі учасники вистави з ними Дід Мороз і Снігурочка)
Дід Мороз – Багато років ми мандруємо із часу в час і все це для добра. Ми всіх бажання здійснимо, якщо бажання те на благо, на добро.
Галя – Діду Морозе познайомтесь це Еней, йому потрібна допомога. Дід Мороз – Він сам за себе нехай скаже.
Еней – Еней я парубок моторний…… Із Трої ходив по світу блукаючи, стрибаючи із часу в час. Тепер багато я чого побачив, чомусь навчивсь, пізнав добро і зрозумів, додому хочу повернутись і зло яке я там робив, то виправити на добро.
Дід Мороз – Скажу тобі, я хлопче, що добре знаю я тебе. І бачив всі твої діла, і що проходив ти часи, і як потрапив ти сюди. Ти дійсно дечому навчився. Іди дорогою добра, ось у цей бік і там зустрінешся з Сивіллою, вона чекає вже на тебе, щоб повернувся ти додому. Нехай щастить тобі.
Еней – (вклоняється) Дякую вам, люди добрі. (до Галі) Дякую тобі дівчино. Всього вам доброго. Прощавайте. (уходить)
Дід Мороз – Що ж от і час розпочинати святкувати. Адже Новий рік вже не за горами. Він ступає на поріг. І ми бажаємо всім добра, достатку, миру…
Снігурочка – Радості, здоров’я, щоб столи ваші були вкриті смачними стравами, ялинки світились яскравими, різнокольоровими лампочками. Нехай у вашому домі завжди світить яскраве світло доброти і тепла.
Всі разом: З Новим роком!
(У зал летять шарики, серпантин. Всі виконують колядку «Як на Новий рік»)
Після закінчення колядки, всі учасники залишаються на сцені. Виходить Еней, Сивілла. Учень у образі Котляревського встає із-за столу виходить на середину сцени:
– Ну що ж на славу, моторний хлопець наш Еней, подорожував із часу в час. І дійсно він зрозумів усі свої помилки. Коли до Трої повернувся, здійснив багато славних битв, боровсь за Трою немов лев. Прожив від довгії літа, але найбільше пам’ятав час в 21 сторіччі й мені тихенько у вогню про це розповідав. З Новим Роком! (Всі вклоняються)
Снігурочка – Дякуємо за увагу. Святкова вистава закінчена. Веселих Вам свят.

Жабляк Е.М., керівник гуртків ДПТНЗ „Мукачівський професійний аграрний ліцей 
ім .Михайла Данканича” 
Категорія: Вчитель студенту | Додав: (05.01.2014) | Автор: Жабляк Е.М.
Переглядів: 1838 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!