Прощання з Букварем
1-й учень.
В першім класі урочистий
День прощання з букварем.
Світить сонце урочисто
Вас вітаємо з цим днем.
2-й учень.
Всіх запршуєм до нас,
Виступає перший клас.
Вже на рік ми підросли,
Друзів безліч здобули.
3-й учень.
Та найкращим другом став
Нам усім букварик.
Брав до рук його щодня
Кожен наш школярик.
4-й учень.
Хто з буквариком не дружить
Й букв не хоче вчити,
Тому буде дуже тяжко
В цьому світі жити.
5-й учень.
Та сьогодні ми йому
Скажем: «До побачення!»,
І за вчинки нехороші
Просимо пробачення.
1-й учень.
В тридесятім царстві,
В далекім государстві
Правив дуже мудрий Цар
.Вже старенький государ.
(Входить Цар)
Цар.
Ой. Який я вже старенький,
Часто став хворіти.
Королівству молоденький
Цар потрібен, діти!
2-й учень.
У царя була дитина,
У сім’ї одна-єдина.
Вік у дівчинки - сім років,
Буть принцесою не проти.
3-й учень.
Дуже доньку Цар любив
Та за успіхи хвалив.
Час прийшов до школи йти,
Ключ до справжніх знань знайти.
Цар.
Люба доню, час до школи
Йти тобі навчатись.
Щоб правити королівством,
В граматиці слід знатись.
Вчити букви, вчити звуки.
Вивчиш – і одразу
Будеш вміти ти писати царської укази.
4-й учень.
Та Принцеса вередує,
Ніби про знання й не чує.
Хоче тільки чепуритись
Й зовсім вже не хоче вчитись.
Принцеса.
Та навіщо ж знати букви
Й цифри ці примарні?
Та від них мені насняться
Тільки сни кошмарні.
Цар.
Доню, Править королівством
Дуже складна штука.
Щоб в державі був порядок, поможе наука.
Принцеса.
Дуже гарна я дівчина
Й без тієї школи.
А як буду королівна -
Не нароблю шкоди.
Ведучий. Дуже довго сперечалися Цар і Принцеса. Кожен намагався довести свою правоту. Не було в Царя спадкоємців. Крі впертої Принцеси.І тоді вирішив він дати їй право видати один указ. І якщо цей указ наведе лад у королівстві, то Принцеса і без навчання в школі зможе стати справжньою королевою. Дуже зраділа Принцеса.
Принцеса.
Писарю. Сюди заходь,
Сідай і мій указ виводь!
Видам перший свій указ:
«Хай всі букви зникнуть враз,
Книг не буде вже ніколи
І закриюься всі школи!»
Писар.
Лихо, лихо. Королівно.
Все це дуже дивно.
Як без букв і цифр нам жити!
Як це- в школу не ходити?
Ведучий.
Та чи можна сперечатися з самою Королівною?
Писар слухняно дописав указ, який одразу набув сили. В королівстві закрилися школи. Ніхто вже не
вчився, і почалися великі проблеми. Йшли роки, зовсім стареньким став Цар. Подорослішала і Принцеса.
Стала вона дуже гарною. Почали свататися до неї принци. То квіти подарують їй, то коштовності. Та одного разу Принцесі надійшов лист.
Листоноша.
Пошта для Принцеси –
Дуже цінний лист.
Везла його Принцесі
Через поле й ліс.
Принцеса.
Мабуть, лист від принца
З далеких держав?
Ой, який він гарний!
Що ж він написав?
1-й учень.
Та у цьому королівстві
Букв ніхто не знає.
І листа ніхто Принцесі
Вже не прочитає.
2-й учень.
Довго мучилась Принцеса.
Бігала туди-сюди.
Шкодувала. Що з указом
Тільки здобула біди.
3-й учень.
Раптом сонце заясніло,
Хмара відступилась.
І у царському палаці
Фея враз з’явилась.
(Заходить Фея).
Фея.
Добрий день тобі, принцесо.
І шановні діти!
Бачу, тяжко без науки
Вам у світі жити.
Довго я спостерігала.
Як ти тут ледарювала.
Не хотіла в школі вчитись,
Працювати і трудитись.
А тепер не можеш ти
Прочитать навіть листи.
Ну, чи гарно ти вчинила,
Коли школи відмінила?
Принцеса.
Фею, рідна, поможи,
Мені букви поверни.
Вивчу букви я одразу!
Не тримай на нас образу.
Фея.
Я не можу це зробити.
Допоможуть тільки діти:
Гімназисти – первачки –
Букваря товариші.
Принцеса.
Що ж робити, що ж казати?
Як же школярів благати?
Що Буквар ваш друг, я знаю.
То й про поміч вас благаю.
Попросіть Букварика,
Вашого товариша,
Щоб до мене повернувся
І образи всі забувся.
Ведучий. Діти, допоможемо Принцесі і всім жителям королівства? Попросимо Букварика нам допомогти? Давайте згадаємо, чого навчив нас Букварик.
Апостроф.
Я – Апосторф-веселун!
Я на кому схожий
І неначе знак дорожній.
В яке слово потрапляю –
Літери там зупиняю!
На подвір’ї м’ячиком
Грається Мар’янка
Пір’ячко намокло
В горобця на ганку!
Алфавіт.
Досить, друже, зрозуміло,
Допоможеш всім уміло
Вивчити мій дивосвіт –
Український алфавіт!
У цьому світі дивному
Живуть слова і звуки.
Є 33 там літери.
Беріться ж до науки.
Буквар.
Я – Букварик вам відомий,
Дуже гарний. Малюнковий,
Залюбки всіх вчу читати –
Нема часу спочивати.
Кожен рік мене гортають
Ніжні пальчики нові.
Нехай розум здобувають
Любі дітоньки мої.
Тож зростайте, діти милі,
І зростайте залюбки.
Слушну вам дадуть пораду
Щирі друзі – книжечки.
Буква «А»
Голосиста буква «а»
Свій букварив відкрива.
Не одна вона іде,
А всю азбуку веде.
Буква «Б»
Буква «бе» , мов балерина
Танцювала без упину
В білій сукні до ладу
Із метеликом в саду.
Буква «В».
І в’юрок, і вертоліт
Вихваляють свій політ,
А веселий вітер свище:
Я літаю швидше й вище!
Буква «Г».
- Га-га-га, - гелгочуть гуси,
Буква «ге» кричить : «Боюся»!
Нікого гуси не лякають –
Газети голосно ячитають.
Буква «Ґ»
- Буква «Ґе» така хороша!
Гречно мовив Гандзі Гоша.
Песик з котиком сидять,
І про букву «ґе» мовчать.
Буква «Д»
- Ти буква «де?» - спитала я.
Відповідає «де»: «Так, я!»
І киває радісно мені -
Не любить, видно, слова «ні»!
Буква «Е»
- Ех! - зітхає буква «е»,
Що по стежці вгору йде.
- Скель обійти не легко!
А з вершин луною: « Легко, легко..»
Буква «Є»
Гра у хованки триває.
Кожен букву «є» шукає,
Починаєм; раз-два- три!
Спробуємо тут знайти.
Буква «Ж»
Шепоче жук : « Жу – жу, бджолусю,
Ануж з тобою одружуся!»
Та бджілка заміж не бажає,
В жасмині дітям мед збирає.
Буква «З»
Зістрибнула на газон
Зранку, наче чемпіон.
Нараз в зазубрині застряла.
- Рятуйте, друзі! – закричала.
Буква «И»
Бик побачив букву «и»,
Замість «му-у» сказав їй: «Ми –и».
- Це ж учений, бичку, ти!
- Здивувалась буква «и».
Буква «І»
Матуся букву «і» знайшла
І діткам в нірку принесла.
Татусь- їжак сказав: «Авжеж,
Ти неодмінно щось знайдеш,
А я залишив на траві
Рахунок, щітку й букву «і».
Буква « Й»
Я йод пекучий не люблю.
Рука блить, т а я терплю,
Неначе у бою герой,
Хоч йод щипає: «Й – о – ой!»
Буква « К»
Золя кличе в ліс: ку- ку!
Когутик піє: ку- ку- рі- ку!
Сокочуть кури : ко-ко-ко!
А котик хлебче молоко!
Буква «Л»
« Ел» поставила драбину
І усілась під хатину.
Легко ніжками махала,
Пісню весело співала.
Буква «М»
Мітли нові ми взяли
І майданчик підмели.
Стала домом стежка кожна –
Тут смітити нам не можна.
Буква «Н»
За простим законом: «Ні!»
Буква «ен» живе в сім’ї.
Не бери! Не лізь! Не йди!
Букво «ен», ну й строга ти!
Буква «О»
Ось одного разу «о»
Обізвалась: «О- го –го!»
В довгім слові «борода»
Вдвічі більше «о», ніж «а».
Буква «П»
«Пе», мов потяг вирушає,
Пар із під коліс пускає.
В піднебесся дим злетить,
Потяг уперед помчить.
Буква «Р»
- Р-р – р! – тигр говорить грізно.-
Літери бувають різні.
«Ер» - найважча, та я звик.
Взяв її в суворий крик.
Буква «С»
- Тс-с-с!Всім дітям спати час,
- Буква « ес» іде до нас.
Хай тобі, моє маленьке,
Сон присниться солоденький.
Буква «Т»
Буква «те» - тарам- тарарам-
Барабанить тут і там.
« Тук – тук- тук», - хтось по стіні,-
Спати будеш ти, чи ні?»
Буква «У»
-У-у-у, заголосила хуга.
Сумно у житті без друга!
Нікому руки подати,
Тугу та журбу прогнати.
Буква «Ф»
День у день фізичні вправи
Робить буква «еф» на славу.
Для здоров’я і фігури
Необхідна фізкультура.
Буква «Х»
Буква «ха» хіхікала.
Охати їй ніколи.
Хизувалася: «Хихочу,
Бо я хлипати не хочу!»
Буква «Ц»
Підкралась буква «це» до трону
І царську викрала корону.
Дарма що ти тепер цариця.
Украла річ - йди до в’язниці.
Буква «Ч»
« Ап –чхи! « -у буви «че» простуда.
І лікар каже: «Всюди
Повітря чисте й теплий чай –
Найкращі ліки, так і знай!»
Буква «Ш»
Шепелявить мишка зранку.
- Що з тобою, сіроманко?
- Шир твердий мені дістався,
Шуп гостренький поламався.
Буква «Щ»
- Щуко, що ти, мов щеня
Щось вищипуєш щодня?
Але щука промовчала –
На обід ляща шукала.
Буква «Ь»
Хоч я тільки знак м’який,
Та поглянь, мастак який;
Для пом’якшення падінь
Маю я багато вмінь.
Буква «Ю»
- Замітаю, прибираю.
Зараз юшку помішаю.-
Буква «Ю» журилася,
Мабуть притомилася.
Буква «Я»
- Найкраща яблуня чия?
- Моя! - сказала буква «я».
Не зазнавайся так багато,
Якщо ти хочеш друзів мати.
Всі разом:
Жаль розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.
Спасибі тобі за добру науку.
За паличку першу і першу букву.
За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Позакласний захід проведений Коберник Тетяною Вікторівною, учителькою початкових класів Зеленорізької ЗОШ І-ІІ ступенів
|
