Каталог статей

Пурпурова квітка

Інсценізація казки В.Сухомлинського

Айстра.
Я, Айстра, хоч сумна, але багата
На різні форми, різні кольори.
Мене з любов'ю прийме кожна хата.
Мене так гріє сонечко згори.
А сум за тим, що літо догорає,
І хмари насуваються сумні.
Та й холод аж до серця допікає
І обпікає пелюстки мені.
І кажуть люди, схожі ми з зірками,
Із самоцвітів народились всі.
Як диво-зорі, що вгорі над нами,
Ми стоїмо у вранішній росі.

Учениця. Одна із легенд розповідає, як айстра з'явилась на землі.

Один хлопчик хворів ось уже декілька тижнів. Його батьки повинні були багато працювати й не могли приділяти синові достатньо уваги. Але хворий хлопчик усе розумів і просив тільки одного - коли світило сонечко, виносити його в садочок біля дому. Там він милувався деревами, квітами, метеликами, бджілками.

Про найпрекрасніше, що зустрічалось йому в садочку, він розповідав тільки своїй мамі - вона одна могла повірити його розповідям. Хлопчик розказував, що до нього приходив янголочок, і вони разом бавились у садочку.

Одного разу хлопчик повернувся з прогулянки сяючим і, простягнувши до мами ручку, показав маленьку насінину. Цю насінину приніс йому ангел із Небесного саду. Мама загорнула насінину в листочок паперу та сховала до весни.

Весною, коли прийшов час садити насінинку, хлопчика вже не було. Мама сама опустила насінину на могильний горбок свого синочка і зросила гіркими сльозами. Насінина зійшла, і в кінці літа, коли всі квіти вже відцвіли, на могилці хлопчика розквітла квіточка, якої земля ще ніколи не бачила: густий віночок із промінців дивовижного кольору, а в середині - золоте сердечко. Це була айстра - квітка з Небесного саду.

Айстра в перекладі з грецької мови означає «зірка».

Звучить пісня «Осінь, осінь».

Учень.
Як гарно тут красою милуватись,
Вітання кожній квітці посилать.
Мені хотілося б над ними нахилитись
Не для того, щоб рвать або ж зрізать,
А щоб побачити хороші квітів лиця
І добре їм своє обличчя показать.

Квіти.
Ми б завжди були щасливі,
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі
Бачили нас тільки друзі.
Ті, які б нас не топтали,
Без потреби не зривали.
А на клумбах, вдома, в школі
Висівали б нас доволі,
Доглядали, поливали
Ми б красу їм дарували.

Звучить пісня «Хоровод з віночками».

Флора.
І я вас усіх попрошу, любі діти,
Не рвіте ви квітів, не рвіте! Не рвіте!
Нехай облітають всю землю красою,
А вранці сіяють дрібною росою.
Я закликаю, діти, вас,
Любить природу!
І Землю рідну - нашу Батьківщину!
Бо все довкола - і моря, і квіти,
І степ широкий, і гаї зелені,
То все в одному слові - Україна!

Учитель.
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяє.
Така людина сонечком горить!

Будьте і ви, діти, як маленькі сонечка, творіть добро, садіть квіти, любіть свою Землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, та й будуть на нашій Землі мир і злагода.

Звучить пісня «Добра посмішка».

Автор: Л. Роскос

По матеріалам: Освіта.ua

http://osvita.ua/