Каталог статей

"Свято новорічне веселе" 

Дійові особи

  Сніговики (три особи) 
Герда 
Кай 
СніговаКоролева 
СтарийРік 
Віхола Снігопадівна 
Сніжинкіна 
Бурулькін 
ДідМороз 
Снігуронька 

  Свято відбувається в актовому залі школи. 
Приміщення прикрашене сріблястим дощиком, паперовими сніжинками, білими та блакитними повітряними кульками, ялинковими прикрасами. 
На видному місці встановлено новорічну ялинку. 
Угорі на центральній стіні прилаштовано великий плакат із новорічними привітаннями. 
Звучить весела музика. 
До залу вбігають сніговики. 

1-й Сніговик:

  Еге-гей, школярі, 
Нас послухайте усі! 
Вам розкриєм таємницю, 
А ви, друзі, не баріться! 
На розваги поспішайте, 
Дарма часу не втрачайте! 

2-й Сніговик:

  Здрастуй, свято новорічне,  
Свято сміху і зими,  
На це свято запросили  
Школярів сьогодні ми! 

3-й Сніговик:

  З вітром, віхолою, снігом  
Мчить Дідусь Мороз на кригах  
Із Снігуркою своєю,  
Сипле срібло над землею! 

Звучить весела музика. До залу входять Герда і Кай.

Герда:

Доброго дня, друзі!

Кай:

Привіт, хлопчики та дівчатка! Чи упізнали ви нас?

Герда:

Ми — найкращі у світі друзі, майже як брат і сестра. І наші серця перемогли найлютіший холод лихої чародійки.

Кай:

Ми — герої зимової казки Андерсена. А от якої, відгадайте!

Учні-глядачі відповідають: «Герда і Кай, герої казки "Снігова королева"».

Герда:

Правильно, малята. Я— Герда, а це — мій названий братик Кай. Як добре, що ви пам'ятаєте наші пригоди.

Кай:

Сьогодні ми завітали до вас, щоб разом зустріти Діда Мороза і Снігуроньку та розважитись на новорічному святі.

Раптом чути, як вирує віхола. До залу входить Снігова Королева.

СніговаКоролева (чаклує):

  Узлі, нузлі, тиклі, розь.  
Заспокой і заморозь!  
Тьма нехай погубить світ,  
Сумували щоб сто літ! 

Герда:

Ой, та це ж вона, Снігова Королева! Що їй знадобилося на нашому святі?

Снігова Королева:

Я рада, що ви мене упізнали. А оі на Діда Мороза та Снігуроньку можете вже не чекати. Я ви крала чарівний посох Діда Мороза, і тепер вам ніколи не зустрічати Нового року.

У цей час із-за ялинки визирає СтарийРік. Побачивши СніговуКоролеву, виходить до глядачів.

Старий Рік:

  От і добре. Я не хочу уходити! Не хочу і ш піду! Ні за що!   (Звертається до Снігової Королеви.)  А раптом ,Ваша величносте, Дід Мороз та Снігуронька відшукають стежку без чарівного посоха? 

Снігова Королева (змовницьки, до Старого Року):

Так можуть, але тільки за двох умов. По-перше, якщо діти бу дуть співати, танцювати, відгадувати загадки та веселитися А по-друге, якщо вони будуть дружніми і бодай одного разу візьмуться усі за руки.

Старий Рік (звертаючись до глядачів):

От і добре. Хо чу вас запевнити, малі, що Новий рік не настане! Розходьте ся по домівках і лягайте спати. Сон — найкращий відпочинок

Герда:

Як би не так! Друзі, хіба ми допустимо, щоб ці лиходії зіпсували нам свято?

Кай:

Ми з Гердою знаємо, як розвіяти чари Снігової Коро леви. Але для цього нам потрібно об'єднатися. Ану підніміті руки ті, хто готовий вступити у бій зі Сніговою Королевою Хто любить допомагати друзям?

Учні-глядачі піднімають руки.

Снігова Королева:

Потрібно їх зимовими загадками заморозити.

Старий Рік:

Так, так. Вони не відгадають і враз замер знуть!

Герда:

Загадуй, чаклунко, свої холодні загадки!

СніговаКоролева загадує загадки, глядачі відгадують їх.

  Хто білить борошном всю землю,  
Малює крейдою на вікнах?  
Хто шиє пухові перини 
І прикрашає річки сріблом? 
(Зима.)

  Ковдра біла не руками зшита, 
Не ткана, не кроєна, 
З неба на землю послана. 
(Сніг.)

  Біла зірка з неба впала 
На долоню і пропала. 
(Сніжинка.) 

  Усе літо стояли,  
На зиму чекали.  
Діждались пори —  
Помчали з гори.  
(Санчата.)

Кай:

От і відгадали ми твої загадки, Королево. І дуже просто!

1-й Сніговик:

Друзі, Снігова Королева дуже боїться сміху та веселощів. Давайте покажемо їй, як ми вміємо веселитись.

Сніговик и проводять жартівливий конкурс «Почепи ніс сніговікові».

«Почепи ніс сніговікові»

До гри запрошують усіх бажаючих. До залу вцносять дошку із закріпленим на ній аркушем ватману, на якому намальований усміхнений сніговик без носа, та ніс-морквинку, вирізаний із пінопласту або поролону. Ніс проколюють шпилькою. Кожному учасникові гри зав'язують очі, дають ніс-морквинку і відводять від дошки з аркушем на десять кроків. Гравець має прилаштувати ніс намальованому сніговікові. Виграє той, хто виявиться найвлучнішим.

2-йСніговик:

  Вбралася ялиночка у святкові шати,  
Зустрічати раді ми новорічне свято.  
Заспіваєм разом ми пісню від душі,  
Щоб не згасли вогники, щоб раділи всі! 

  Звучить музика. Герда, Кай та сніговики запрошують учнів-глядачів у хоровод.  
Усі танцюють. 

СніговаКоролева:

Ох, мені спекотно! Я тану... Мої чари безсилі проти дитячої дружби та доброти...

3-й Сніговик (звертається до Снігової Королеви):

  Ми розтопили Ваше холодне серце, Королево. 
Під Новий рік всім вибачати треба,  
Тож Вас прощаємо, холодна Королево!  
Якщо Ви затанцюєте для нас,  
То подобрішаєте й Ви у новорічний час! 

  Звучить музика. СніговаКоролева виконує танок, запрошує до нього усіх глядачів. 
Звучить музика з пісні «У лісі, лісі темному». 
До залу заходять ДідМороз та Снігуронька. Усі зустрічають їх гучними оплесками. 

Дід Мороз:

  Бачу, свято вже у розпалі!  
Веселилися чи вдосталь ви?  
Скільки усмішок навколо!  
Мабуть, це не випадково.  
Рік Новий стрічати час, 
Тож вітаю усіх вас! 

Герда:

Добридень, дідусю! До Нового року лишилось зовсім небагато.

Кай:

Стривайте! Ледве не забули — ми ж маємо Старій Рік проводити, щоб він не ображався на нас.

СтарийРік:

Не піду! Не хочу!

Снігуронька:

Давайте, друзі, пригадаємо, що доброго по дарував нам рік, що минає.

Снігуронька звертається із цим запитанням до глядачів. Кожен має пригадати, що доброго сталося протягом року (побував у цікавій подорожі, добре закінчив навчальний рік, знайшов нового друга чи подругу та інше).

Старий Рік:

  Як добре, що усі пам'ятають мої добрі справи. Виявляється, я чимало дітлахів зробив щасливими. Але що буде потім, якщо я залишуся?   (Розгублено.)  Час зупиниться. Ніхто більше не потоваришує, не підросте, ніхто не народиться більше... Ті, хто самотні, так і залишаться самотніми, а щасливі вже не будуть щасливими. Годинник цокає — життя про-іонжується. У малечі стільки нових бажань, мрій, сподівань.   (Рішуче.)  Ні! Я не дозволю часу зупинитися. Поступлюся року Новому! Давайте, друзі, зустрічати мого молодшого братця. 

Снігуронька:

Дійсно, немає нічого цікавішого, ніж справдити у святковий час чиюсь мрію.

Дід Мороз:

Так, це моя улюблена справа.

Герда:

Дідуню Морозе, а я усе життя мріяла хоча б на одну хвилиночку стати Снігуронькою!

Кай:

А я — Дідом Морозом.

Снігуронька:

То давайте влаштуємо конкурс на кращих Діда Мороза та Снігуроньку.

  Снігуронька та ДідМороз проводять конкурс "Найкращі Дід Мороз та Снігуронька" 
До участі у конкурсі запрошують усіх бажаючих. До залу вносять костюми Діда Мороза та Снігуроньки. Учасники розбиваються на пари (хлопчик та дівчинка). Парам роздають маленькі листівки із новорічними привітаннями. Пари, одягнувшись у костюми, мають зіграти ролі Діда Мороза та Снігуроньки і привітати усіх із Новим роком. Виступ може відбутися у жартівливій, ліричній або урочистій формі (на вибір учасників). На підготовку парам відводиться по 2—3 хвилини. 
Глядачі та Дід Мороз і Снігуронька оплесками визначають переможців конкурсу. Їм надають звання «Найкращі Дід Мороз та Снігуронька».