Каталог статей

Робота з дітьми, які мають проблеми в поведінці

Ділова гра

У якому б закладі ви не працювали, вам доводиться зустрічатися з «поганою поведінкою» своїх вихованців. Ви, напевне, запитували себе, як найшвидше припинити неприпустиму поведінку, що заважає заняттям? Як уберегти хороших учнів від негативного впливу? Як працювати з «важкими» підлітками? Отримати відповіді на ці та інші запитання спробуємо під час ділової гри.

     Мета: відшукати психолого-педагогічні методи і прийо­ми покращення взаємин пе­дагога з важковиховуваним учнем, із дитячим колекти­вом, ознайомити учасників з ефективними шляхами вирі­шення проблеми.

     Обладнання: плакати, стікери у формі пелюсток, слідів людини, фломастери, картки двох кольорів із зображенням геометричних фігурок.

     Тривалість: 40 хв.

Хід гри

Учасникам пропонується об'єднатися у дві групи за дво­ма кольорами. Кожна група отримує окреме завдання.

Група 1 повинна програти ситуацію «Як заспокоїти клас за 5 хв». За бажанням оби­рається учасник, який грає роль учителя, інші члени групи — учні. Кожний «учень» отримує від ведучого картку, на якій напи­сана характеристика ролі: що він повинен робити на ігровому імпровізованому уроці, як відповідати, як виконувати завдання тощо. Зміст карток учасники прочитують мовчки, «про себе».

     Рекомендується фіксувати на картках такі ролі:

1. Учень спить на уроці, не звертає ува­гу на зауваження вчителя.

2. Учень не впевнений у своїх силах, боїться піднімати руку й відповідати.

3. Учениця стежить за однокласника­ми і постійно скаржиться вчителю.

4. Агресивний учень, який намагаєть­ся зіпсувати настрій учителеві.

5. Гіперактивний учень. Ні секунди не сидить, навчанням не цікавиться.

6. Учень-забіяка, відволікає від уроку сусіда.

7. Пасивна учениця, постійно дивиться у вікно.

8. Учень, який постійно кидає папірця­ми в дітей.

9. Учениця, яка фарбується на уроці.

10. Учень, який грається й розмовляє по мобільному телефону.

11. Учень, який тупотить ногами.

12. Учениця, яка розгадує кросворди на уроці.

13. Учень, який хитається на стільці й щось вигукує.

14. Учень із низьким рівнем знань, який прагне зірвати урок.

15. Відмінник, самовпевнений і непоси­дючий.

16. Подружка 1, яка постійно розмовляє з подружкою 2.

17. Подружка 2, яка постійно розмовляє з подружкою 1.

18. Учень, який ходить по класу.

19. Учениця, яка постійно щось жує.

20. Учень, який усім заважає (смикає дівчат за волосся, штиркає ручкою).

     Кімната «перетворюється» у клас. Розі­грується сцена «Урок». Кожний учасник сідає на своє місце і грає роль. Учасник гри в ролі вчителя має за 5 хв створити хорошу дисципліну в класі.

       Після закінчення відбувається обгово­рення: які засоби впливу були застосовані «вчителем» для встановлення дисципліни?

Час виконання: 10хв.

     Учасники групи індивідуально визнача­ють прийоми, які вони (педагоги) звичай­но застосовують у своїй роботі у таких ви­падках.

Час виконання:5хв.

     На третьому етапі ведучий пропонує об'єднатися учасникам у підгрупи за пев­ною фігурою (коли учасники об'єднувалися на початку гри за кольором, на їхніх карт­ках були зображені різні фігури) та форму­лює завдання підгрупам:

—Як необхідно діяти в таких ситуаціях, щоб досягти хорошого результату? Учасни­ки підгруп обговорюють та записують свої варіанти на стікерах у формі пелюсток.

Час виконання: 5 хв.

     Кожна підгрупа презентує свої найбільш ефективні методи, прийоми для встанов­лення дисципліни в класі, приклеюючи пелюстки на плакат із намальованим стеб­лом квітки.

Презентація: 10хв.

     Група 2 отримує характеристику учня (додаток 1). Завдання кожного учасника — уважно прочитати й самостійно визначи­ти методи, які він застосував би у своїй ро­боті з таким учнем.

Час виконання: 5 хв.

     Далі учасники об'єднуються в підгрупи за певними геометричними фігурами. Ве­дучий формулює таке завдання: «На ар­куші паперу розміром А 2 намалювати ре­альний та ідеальний портрет цього підлітка, тобто яким він є і яким міг би бути, якби його належно виховували» (викону­ють разом З—4 учасники, по одному учас­нику з кожної підгрупи).

     У цей час кожна підгрупа розробляє свій перелік методів, які можуть застосовува­тись у роботі з важковиховуваним учнем, а потім кожен метод записують на стікерові у формі сліду людини.

Час виконання: 15хв.

     Всі підгрупи утворюють одне велике коло: і презентують свої напрацювання, прикле­юючи «сліди» з методами роботи на плакаті з намальованими реальним та ідеальним портретами учня (між портретами, ніби шлях від «реального» до «ідеального»). Щоб, повноцінно могли висловитися всі підгрупи, кожен метод пропонують по черзі, намага­ючись не повторювати один одного.

Час виконання: 10 хв.

     Після того, як група 1 і група 2 виконали завдання, вони презентують одна одній свою роботу, відбувається обговорення. Пе­дагоги отримують рекомендації від ведучих щодо більш ефективних засобів та методів роботи з важковиховуваними (додаток 2 на с. 19).

Додаток 1

ХАРАКТЕРИСТИКА УЧНЯ

     Максим навчається у 8 класі. Це учень із низьким рівнем загального розумового розвитку. Погано себе поводить у школі, постійно вступає в бійки з однокласника­ми, агресивний з дітьми. Йому притаманні спалахи гніву, роздратування, особливо коли зустрічає протидію, зазнає невдачі.

У школі відвідує тільки окремі уроки, на всі інші може просто не приходити тижня­ми. Часто зриває заняття: розмовляє вго­лос, ігнорує зауваження вчителів, вступає в грубі суперечки. Педагогів зневажає, пере­конаний, що вони до нього прискіпуються.

Друзів не має, з однокласниками май­же не розмовляє. Курить та вживає алко­гольні напої. Розповідає однокласникам, що пробував наркотики в компанії більш дорослих хлопців.

Проживає в неповній неблагополучній сім’ї. Мати перебуває за кордоном, із бать­ком Максиму постійній конфронтації. Живе

з бабусею. Дуже рано почав доросле само­стійне життя, підробляючи на автомийці.

Додаток 2

ПРИЙОМИ ПОКРАЩЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

1.       Фокусування

     Техніка фокусування передбачає концен­трацію уваги учнів до того, як розпочнеться урок. Отже, ви повинні зачекати й не розпо­чинати роботу доти, доки всі не заспокоять­ся. Досвідчені вчителі знають, що мовчан­ня— ефективний засіб. Вони можуть підкреслити, що чекають на увагу, продов­жуючи мовчати ще 5—10с після того, як клас повністю заспокоївся. Варто розпочати урок тихіше, ніж завжди. Зазвичай в учителя, який розмовляє тихо, учні поводяться спо­кійніше, аніж у того, хто говорить голосно. Діти змушені сидіти мовчки, аби мати змогу почути розповідь чи пояснення вчителя.

2.      Пряма настанова

Невпевненість збільшує рівень збуджен­ня в класі. Техніка прямої настанови перед­бачає на початку кожного уроку повідом­лення учням плану уроку. Вчитель визна­чає, що він та учні мають зробити за урок. Він може визначити час для виконання окремих завдань.