Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
РОДИННЕ СВЯТО «Будьмо знайомі» (для 1 класу)
РОДИННЕ СВЯТО «Будьмо знайомі» (для 1 класу) Мета: познайомити родини класу між собою, показати важливість кожної сім’ї, виховувати почуття поваги до родини Мені дуже хочеться, щоб у нашому родинному колі панували довіра, розуміння, щирість і добро. То ж зберімо тепло своїх сердець і послухаймо наших діток. Із нашого класу батьки! Радісно,радісно,радісно, Що ви до нас нині прийшли. Кажемо спасибі, мами й тата вам, І бажаєм щастя ми своїм батька. Бачу тут сидять із нами Наші татусі і мами, І бабусі й дідусі – Всі прийшли на свято, всі. Рідна мамо, рідний тато, Я вітаю вас із свято Я люблю вас щиро – щиро, Вам бажаю щастя й миру Ви мене любіть, рідненькі, Бо я ще такий маленький. Хочу бути на вас схожий, Як і ви такий же гожий (пісня) - Тато і мама! Чи є в світі тепліші слова ? НІ! - Батьки ведуть нас до життя і така в них, бачте доля, і такий розумний лелека, що порозносив нас саме нашим мамі і татові. - Ми його навіть не просили. - Це прекрасно, що саме моїми батьками є мої мама і тато. І що саме в них з’явився на світ не хто інший, а Я. - Ведуча : народна мудрість говорить : «Дитятка, як тістечко, як замісили, так і виросло.» Наші діти – майбутні мами і тата вони теж будуть виховувати своїх дітей. Але і це не все : наші діти- це наша старість. Правильне хороше виховання – це наша щаслива старість. Погане виховання – це наше майбутнє горе, наші сльози наша провина перед іншими людьми. - Часто в народі говорять так : « Нащо й клад, якщо в сім’ї лад.», « Яка сім’я – такий і я.» А що за свято без конкурсів? Отже, перший конкурс на знання народної мудрості.(прислів’я) Батьківська любов…..Вона більш потайна. Батько любить дитину подумки, поглядом, його любов є стримано. і урівноваженою. Недарма кажуть, шо батька любить дитину так, щоб вона цього не знала. Навчи мене, тату, жити на світі Сонцю усміхатись, ранку радіти Навчи мене, тату, життя розуміти Щоб в радості, в горі людиною лишитись. Навчи мене, тату, як друга Щоб з ним ми могли всі біди здолати. Навчи мене, тату, як дім збудувати, Садок посадити, землю зорати. Мій сильний татусь. Він і лікар і шофер, І найкращий у світі спортсмен. Любить маму, машину, газету, Та найбільше він любить мене! (пісня) Як би ми високо не піднімали батьківську любов, як би ми її не оспівували, але ж їй неможливо дотягнутись до святої материнської любові. Мама… Джерело життя на землі.Живий вогонь – ясне дитя народжує жінка – Мати. Серце матері благословенне і сповнене віри, любові, краси. Її помисли, молитва охороняють дитину протягом всього її життєвого шляху. Недарма народ каже: «Материнська любов із морського дна дістане.» В радості і смутку, завжди з діточками Все, що тільки маємо, - маємо від мами. У стрічках віночок й вишита сорочка Матуся придбала, бо я її дочка. Та не тільки одяг і ці черевички – Від мами ось коси це й рум'янії щічки. І осик – курносик,і ніжки проворні, Та й вушка в сережках, та й оченьки чорні. І навіть губки, щоб ії і сміявся, Я маю від мами, бо я в маму вдався. А чуєш, як в грудях нам б’ється серденько, Те серце нам мама дала дорогенька. (пісня) Конкурс - Дорогі мами! Мамо, матусю – так кличуть вас ваші діти. Ами інколи сварливі і сердиті, заплакані і стурбовані. І часом, не бажаючи цього, зганяємо злість на наших дітях. І тільки серце знає, як болить душа, як сльози душать, що незаслужено образили дитину. Так, вони, ваші діти, насупившись на хвильку, прощають ас, розуміють вас, бо знають, що життя – це не завжди тільки радості. Усміхніться, дорогі матері. Знайдіть очима донечку чи синочка. Подякуйте поглядом за ці хвилини. Гарна ти, матусю, Добра, люба, мила Ти мене ще змалку Звичаїв навчила. І щодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну Й рідну Україну. Буду українка, як і ти, матусю. І за ту науку я тобі вклонюся. - А батьки також задають запитання «Батьки – чомучки»
Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята! Нічогісінько і сказать комусь. Смішно і сказати комусь. Бо щодня мене питають Лиш одне : «чому?» й «чому?» - ти чому образив Віту? - ти чому отримав двійку? - І чому прийшов так пізно? - І чому в шкарпетках різних? - Ти чому такий непослух? - Ти чому не стелиш постіль? - Ти чому це вірш не учиш? - А чому портфель без ручки? - І чому такий синець? - Ох, настане мій кінець! - Не поясниш їм ніколи, - Хоч би й дуже захотів. - Треба їх віддать до школи – - Хай питають вчителів!!! Конкурс для мам і тат СМІШИНКИ - та й набрид же ти мені своїми плачем, Петрусю, - Це я не Вам плачу, мамо. - А кому? - Бабусі. Вірш. Бабусю рідненька, ти моя квіточка, Ти ніжна і тепла, неначе літечко. Ти щира, ти щедра, як теє сонечко. Я твій онучок, а мама – донечка. Для тебе, бабусю, ходжу я до школи, Для тебе не плакатиму вже ніколи. Для тебе я пишу, для тебе я читаю, Для тебе, рідненька, задачки рішаю. І точно я знаю й усім тут скажу, Що дуже і дуже я тебе люблю Ведуча: Бабуся! Бабусечка! Ніжне і красиве слово. А чому? Та тому, що бабуся – то мамина або татова мама. Біля неї добре, тепло, затишно і дуже надійно. У народі кажуть, що діти – це діти, а справжні діти – це онуки. Дідусь – окраса нашого дитинства. Від дідуся можна почути багато повчального і корисного. Для онуків дідусь – невичерпне джерело оповідок, небилиць, казок. Зовсім не старенький любий мій дідусю. Ми з ним добрі друзі, і я цим горджусь. Він такий розумний – все на світі знає, Бо книжок багато він завжди читає. Дуже поважає мій дідусь футбол, Разом із гравцями забиває гол. То підстрибне в кріслі, то «ура» кричить, Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить. Недарма вважає наша вся сім’я, Що на діда зовні дуже схожий я. Підросту ще трішечки – усього навчусь, І таким завзятим буду, як дідусь ! Спасибі вам за роботу За руки ваші і турботу За те, що вдома повсякчас Ви так піклуєтесь про нас Спасибі вам! Говорив знов за вашу ласку і любов І вся весела дітвора Вам зичить щастя і добра! Ведуча: Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню Тож завжди намагайтесь бути слухняними і вихованими Не скупіться на добрі слова, Бо у світі так мало тепла. Лиш від рідної хати Та від лагідних рук і тата - Наші дружні родини стали частинкою великої сім’ї – співдружності дітей, вчителів, батьків нашої школи - Народилась нова родина – родина 1-В класу. Ось він каравай на честь нашої родини, на якому горить 30 свічок. 30 родин в нашому класі. Загадайте гарне бажання і задуйте свічечки Пісня «Одна калина» Автор Бєлікова Наталія Володимирівна, вчитель початкових класів Хмельницької спеціалізованої школи № 30 | |
Переглядів: 1749 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |