Каталог статей

Роль сім'ї у вихованні дітей

Роль сім'ї у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. А завдання вчителя, у співпраці з батьком і матір'ю, виховати дитину, знайти ключик до її серця. Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування її особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.
В. Сухомлинський вважав, що сім'я - "джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави". Але з досвіду роботи, ми знаємо, що не кожна сім'я є саме таким "джерелом", не всі батьки мають певні знання про виховання дітей.
Педагогічний колектив нашої школи вважає своїм завданням дати матері й батькові такі знання. Без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо розв'язати жодної проблеми, що стосується навчання і виховання. У нашій школі працює творчий колектив однодумців.
Проблема сьогодення - удосконалення навчально-виховного процесу шляхом оновлення змісту освіти і виховання всебічно розвинених громадян України на основі вивчення історичних та культурних традицій українського народу, втілення в життя основних положень Закону "Про освіту".
Сьогодні кожний педагог нашої школи переосмислив теоретичну спадщину сподвижників української педагогіки з проблем родинного виховання; впевнений, що в цій системі багато важить відповідальність батьків за розвиток дитини та її виховання; намагається оновити зміст, форми і методи роботи з батьками. Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх на практиці.
У родинному вихованні батьки і педагоги як партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють, намагаються скоригувати недоліки, прорахунки у вихованні. Наша співпраця - це взаємна довіра, повага і доброзичливість. Педагоги допомагають родинам не лише у випадках, коли батьки відчувають труднощі й потребують кваліфікованих порад. Вони підтримують доброзичливі стосунки з учнями та їхніми батьками при постійному спілкуванні; учитель дає батькам певні знання з народної педагогіки, народознавства; навчає застосовувати набуті навички у вихованні дітей. Вони вчаться аналізуавати поведінку своїх дітей. Проблеми виховання обговорюються на засіданнях батьківських комітетів, загальношкільних батьківських конференціях, зборах. Батьки - активні учасники організації дозвілля дітей.
Ми впевнені, що лише спільними зусиллями зможемо виховати справжню людину. Сімейне виховання - процес досить складний і завжди пов'язаний з суб'єктивними факторами. Недосвідченість батьків, їхнє намагання опиратися виключно на власний досвід, брак певних педагогічних знань і навичок призводить до серйозних помилок.
Ось чому однією з важливих передумов виховання в сім'ї є підвищення педагогічної культури батьків, насамперед, - систематичною просвітою, яка передбачає комплексне висвітлення відповідних питань. Навчання батьків у нашій школі здійснюється в клубі педагогічних знань для батьків "Співдружність", який об'єднує роботу трьох секцій: "Батьки і діти"(1 - 4 класи), "Дорослі і підлітки" (5 - 8 класи), "Спілкування" (9 - 11 класи), де розглядаються проблеми родинного виховання та шляхи їх вирішення, вивчаються практичні вміння і навички застосування педагогічних знань.
В організації роботи з батьками педагоги школи надають перевагу активним формам співпраці. Серед колективних форм роботи з батьками важливе місце посідають бесіди, семінарські заняття, педагогічні практикуми, рольові ігри, диспути, конференції, дні відкритих дверей, загальношкільні батьківські збори тощо. Водночас практикуються індивідуальні форми роботи: консультації у шкільного психолога, індивідуальні бесіди, самоосвіта. Залучаємо батьків до організації гурткової роботи та дозвілля дітей.
Найбільший інтерес до психолого - педагогічних тем батьки виявляють, якщо є поєднання теорії з практикою. Тому на семінарських заняттях ознайомлюємо з теоретичними засадами, супроводжуємо конкретним аналізом виховної роботи в сім'ї, спільним пошуком оптимальних шляхів розв'язання конкретних педагогічних ситуацій.
Кожне заняття складається з: теоретичної, практичної та самостійної частин (домашні завдання для батьків).
Перша, теоретична частина, це, власне, бесіда (окрім першого заняття, яке розпочалося вступною лекцією - інструктажем щодо мети і змісту семінарських занять).
Практична частина має на меті:

-  поглибити і закріпити теоретичні знання;

-  підготувати до застосування виховних технологій в практиці сімейного виховання;

-  сприяти розвитку творчої і дослідницької спроможності батьків в процесі їхньої самоосвіти.
Тому використовуємо прийоми, які забезпечують активне сприйняття та критичне осмислення інформації, обговорення альтернативних розв'язань педагогічних ситуацій. Пропонуємо запитання, які спонукають батьків до роздумів, спеціально добираємо завдання щодо практики виховання у сім'ї, які розв'язуються в процесі колективних дискусій - на основі здобутих знань з педагогіки й суміжних з нею наук. Для активного засвоєння вивченого матеріалу готуємо батьків до майбутнього заняття: заздалегідь повідомляємо тему, запитання, рекомендуємо відповідну літературу.
Пропозиції щодо його проведення можна також подавати за телефоном. Під час зустрічі, проходить лекція з елементами бесіди за темою, яка виявилася найбільш актуальною, запитання-відповіді, розгляд педагогічних ситуацій тощо.
Своєрідним підбиттям підсумків педагогічної просвіти є проведення в кінці кожного навчального року батьківських конференцій, на яких батьки не лише здобувають необхідні теоретичні знання, а й отримують практичні поради кваліфікованих педагогів з проблем сімейного виховання та обмінюються власним досвідом. Успіх роботи конференції - в її хорошій організації, тому заздалегідь визначаємо тематику, готуються списки рекомендованої літератури, огляд кращого досвіду сімейного виховання.
Таким чином, колективні форми роботи з батьками дозволяють розглянути цілий комплекс актуальних проблем, допомагають активізувати слухачів, враховувати їхню думку.
Індивідуальна робота дає змогу вчителю дістати уявлення щодо укладу конкретної сім'ї, її мікроклімату, допомогти батькам знайти правильні шляхи розв'язання певних ситуацій, запропонувати найефективніші методи й засоби впливу на дитину, усунути причини конфліктів батьків і дітей тощо. Одним з важливих шляхів піднесення педагогічної культури батьків є самоосвіта -читання педагогічної літератури з проблем виховання дітей у сім'ї; твори класиків української і світової літератури; добірки матеріалів періодичної преси, де широко представлено роль сім'ї у вихованні дітей.
Щоб зорієнтувати батьків, під час підготовки до семінарських занять, конференцій, класні керівники, окрім індивідуальних рекомендацій та консультацій, організовують роботу педагогічних світлиць (своєрідних кабінетів педагогічної просвіти батьків), діють постійні виставки літератури з проблем сімейного виховання.
Сім'я... Родина... В кожної людини вони займають особливе місце і є основою особистого щастя.
Щаслива та родина, в якій є найдорожче - діти. Але є різні сім'ї. Становище дітей у них неоднакове. Є такі хлопчики й дівчатка, які потребують соціально-правового захисту. Тому в центрі турбот педагогічного колективу нашої школи є, насамперед, дитина.
Щоб наблизитися до кожного учня, педколектив визначив такі напрямки роботи:

-  пізнати кожну дитину;

-  вивчити особливості її організму;

-  знати як вона мислить, відчуває, сприймає;

-  вивчити характер, волю, інтереси дитини;

-  максимально зблизити сім'ю та школу на основі партнерства, співробітництва, взаємоспілкування взаєморозуміння, взаємодопомоги.
Для того, щоб діяти в тісному контакті з родинами, громадськістю, вчителі вивчають родину, її інтереси, нахили. З цією метою педагоги ще до початку навчання дітей у школі відвідують сім'ї, знайомляться з батьками майбутніх учнів. Шкільний психолог щороку в травні проводить діагностику готовності шестиліток до навчання в школі. Ці матеріали дають змогу вчителям ґрунтовно вивчати родину, підготувати базу для індивідуального виховання кожної дитини, кращої її адаптації до умов занять в школі.
Організовуючи роботу з батьками, педколектив нашої школи прагне озброїти їх знаннями вікових та індивідуальних особливостей дітей, з тим, щоб забезпечити можливість ефективного їх виховання. З цією метою діє позакласний батьківський всеобуч. Щомісяця проводяться батьківські збори, на яких вирішуються назрілі проблеми, пов'язані з навчанням і вихованням дітей даного класу. Батьки отримують конкретні поради класних керівників, практичного психолога щодо особливостей виховання дітей, а також вносять свої пропозиції.
У практиці роботи педколективу - родинні зустрічі, свята, вогники, дні іменинника, на які запрошуються батьки. Під час таких заходів, відпочиваючи, вони спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях. Однією з цікавих форм роботи з батьками є організація днів відкритих дверей, консультпунктів з проблем родинного виховання. Хоч проводяться вони один раз на місяць, та для батьків школа відкрита завжди. Батьки відвідують класи, де вчаться їхні діти, знайомляться з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їх станом здоров'я. Після такого ознайомлення на батьківських посиденьках влаштовують дискусії, де йде жвавий обмін думками з приводу вдосконалення спільної роботи сім'ї та школи.
Крім цього, при батьківському комітеті створена і працює рада профілактики правопорушень, яка надає практичну допомогу батькам щодо виховання дітей, схильних до правопорушень, системи спілкування з ними, організації дозвілля. Практичним психологом проводяться тренінги по пропаганді здорового способу життя.
Спільно з працівниками сільської ради, дільничним інспектором, дирекцією школи проводяться рейди-перевірки умов навчання та виховання дітей вдома.

Піклувальна рада, що діє в школі, є центром організаційної структури управління, сприяє суттєвому впорядкуванню управлінської діяльності всіх органів та учасників навчально-виховного процесу, забезпечує динаміку та розвиток школи як соціальної системи.
Основними функціями піклувальної ради є:

-  організація літнього відпочинку учнів і працівників школи;

-  проведення свят, спортивних змагань;

-  заохочення кращих вчителів;

-  надання допомоги малозабезпеченим учням;

-  проведення конкурсів професійної майстерності серед учителів;

-  організація безкоштовного харчування, медичного обслуговування для педагогічних працівників та учнів;

-  соціальний захист учнів та педагогів.
У своїй діяльності піклувальна рада використовує різноманітні методи (громадські доручення, самозвіти тощо) і форми діяльності (засідання, збори, конференції, випуск інформаційного бюлетеня, анкетування та ін.).
Директор і піклувальна рада вирішують питання в тісному контакті. Так, наприклад, вони обговорюють питання дотримання прав дитини, підвищення рівня їх соціального захисту, нормативно-правову базу щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, фінансове та матеріальне забезпечення закладу, залучення додаткових ресурсів для діяльності та розвитку школи, створення додаткових соціальних гарантій педагогічним та іншим працівникам, покращення умов їх праці, заохочення високих результатів в роботі педагогів, успіхів школярів у навчанні, створення комфортних умов для учасників навчально-виховного процесу, дотримання належних умов з техніки безпеки.
На виконання рішень піклувальної ради, директор, при потребі, видає відповідні накази по школі, включаючи в роботу педагогічний колектив та обслуговуючий персонал.
Впровадження в життя моделі державно-громадського управління освітою сприяло активному залученню батьківської громадськості до навчально-виховного процесу, і мало хто сподівався, що це нововведення виллється в плідну співпрацю школи, батьків і дітей.
Здійснити рішучий поворот до особистості школяра, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку можна лише при цілеспрямованій взаємодії педагогів і батьків. Наш досвід підтверджує: активна співпраця не на словах, а на ділі. Визнання за батьківською і учнівською громадськістю права на участь у всіх напрямках діяльності закладу, у прийнятті рішень - така співпраця має реальне втілення у конкретних справах і дає вагомі результати.

http://berezne.libr.rv.ua/