РОЗВАГА НА ТЕМУ:
«ЗИМІ З ВЕСНОЮ ПОМИРИТИСЬ І НАМ НІКОЛИ НЕ СВАРИТИСЬ!»
Вчитель
Нумо разом привітаймося,
Теплом ручок обміняймося,
Вправо, вліво повернемось,
Одне одному всміхнемось.
Можна трохи пострибати,
І в долоні поплескати.
До нас гостей прийшло багато,
Треба всіх їх привітати:
«Добрий день!»
Тепер на стільчики сідаймо
І розвагу починаймо.
(Заходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах. Вони тримають хліб з сіллю на рушнику.)
Ведуча
Добрий день вам, люди добрі,
Що сидять у нас в господі,
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати.
Ведучий
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Ведуча
Шановна родино!
Просимо вас на хліб, на сіль,
На наше свято урочисте!
Любі діти, шановні гості!
Сьогодні ми святкуємо Стрітення. В цей день Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо весна візьме гору, то поверне на тепло. Про свято Стрітення існує така легенда:
1. Марія, Діва, найніжніша з мам,
Яких лиш тільки бачила земля,
Принесла у Єрусалимський храм
Своє дитятко, миле немовлятко.
1. Там Симеон був, праведний старий,
Який давно усе в житті збагнув,
Зненацька голос він почув згори,
А то ж йому сам Дух Святий шепнув:
1. «Тут Божий Син, провісник майбуття,
І, Симеоне, це для тебе знак…»
А Симеон на руки взяв дитя,
Помилувався ним і мовив так:
1. «Щасливий дуже тим, що з волі Бога
Відчув я несказанну благодать:
Побачив я Спасителя самого –
Тепер спокійно можу помирать».
1. Про цю знаменну зустріч у народі
Рознеслась миттю звістка там і тут.
І кожен рік день Стрітення відтоді
Святкує радо християнський люд.
1. Святом цим зігріті ми
З давнини й донині.
Відзначають Стрітення
Так по Україні:
Свята кращого нема,
Стрілися Весна й Зима!
Голос (під звучання фонограми):
Стоїть хатка небагата,
Солом’яна стріха.
Присілочки у китицях,
Мальовані вікна.
Тут чистенько і гарненько,
Тут усе в порядку,
Сам Бог дбає, доглядає
Цю маленьку хатку.
Мати. І Бог дбає, доглядає,
І сини, і доньки,
Бо ще з давніх-давен
Так повелося,
Що українська хата Завжди сяяла чистотою,
Завжди була чепурною,
Особливо в свято.
Дитина. А яке сьогодні свято?
Мати. Зима з Весною зустрічається,
Про володіння свої домовляється.
В цей день сонце повертає на літо,
Все в природі прокидається.
На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.
Запалю я свічку,
Щоб горіла,
Щоб вогняна громовиця Оселю не спалила.
Подивіться всі на цю свічку - і не будете боятися грому і блискавки. Зима - чудова пора! Які свята вона нам подарувала! День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям. Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються.
Дитина. Ще зима по нашім краї На санчатах роз’їжджає.
Дитина. Сніжок сипле без зупину - Вже засипав всю Вкраїну.
Дитина. Де не гляну я, надворі - Всюди бачу білий колір.
Дитина. Сніг січе безперестанку - Зима трудиться із ранку.
Дитина. І мороз не угаває,
Йому вітер помагає.
Разом. Не мети,не мети,
Зимонько, снігами,
А приходь ти до нас
З іграми й піснями.
(Звучить музика зими)
Зима. Іду, іду-у, снігу намету,
З вами разом поспіваю, потанцюю,
Бо ще силу свою чую.
Мати. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.
Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?
Мати. Аякже, сьогодні ж стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.
Зима. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!
Діти. Весна-весна, весняночко!
Прийди до нас, паняночко!
(звучить весняна мелодія)
Мати. Тихше, діти, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от пролісок прокидається від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає, падаючи на землю?
Дитина. Весна іде, весна іде!
Весну вітаймо, діти!
Весна пісні нам принесе,
Вінки, чудові квіти!
Весна. А ось і я, весна-красна.
Куди ступаю - сонце сяє,
Усе навколо оживає.
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.
Дитина. Весно, весно, наша весно,
А що ж ти нам принесла?
Весна. На дерева - цвіту,
А на поле - жито,
На травичку - росу,
На дівчаток - красу,
А на хлопчиків - сили,
Щоб росли міцними!
Зима. Щось ти швидко прийшла, сестрице.
Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.
Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.
Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.
Зима. А от і не все! Не все! (знімає торбу, трусить нею. Сипляться крихти та миші випадають крізь дірки)
Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.
Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.
Весна. А я - царівна. Куди ступаю - все навколо оживає.
Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай
позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможете?
Мати. Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково.
Зима. Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти?
І Ірочитайте про мене вірші.
Дитина. Ліс і поле, і діброви Білі одягли обнови.
Це зима нам натрусила Стільки білого сніжку І немовби шапка біла- Білий дах у дитсадку!
Дитина. Ну вже й диво ця зима
Все у біле одягла,
Сонце хмаркою закрила,
І порошу розтрусила.
Білі шубки всім дає
Й подарунки роздає.
Зима. Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.
Весна. Так і про мене діти вірші знають. Так, діти?
Дитина. Ще зимові віхоли літають,
Та весни розгін не зупинити,
І дзвінкі краплинки починають У промінні сонячнім бриніти.
Зима. А про мене діти ще й загадки знають. Ану, загадайте мені, а я спробую відгадати.
Дитина . Хто наткав полотна Аж до лісу від вікна?
І сміється-задається:
От така ширина!
(зима)
Дитина. Зірка сніжно-біла
На рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води (сніжинка)
Весна. Про мене теж діти знають загадки
Дитина. Тане сніжок,
Зеленіє лужок,
День прибуває,
Коли це буває?
(весною)
Дитина. Прокинувсь, і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках,
Хлюпоче та дзюрчить (весняний струмок)
Дитина. Що за квітки у ліску
На про галинці в сніжку?
Білі та блакитні Квіточки тендітні?
(підсніжники, проліски)
Зима. А про мене діти пісню знають чудову.
(Діти виконують пісню «Перший сніг»)
Зима. Як гарно ви співали про мене! А чи не боїтеся мого морозу-морозенка заметелиці-хурделиці?
Діти. Ні, не боїмося!
(Зими проводить гру «Зимоньки і діти»)
Весна. Про мене діти теж співають пісень.
(Діти виконують пісню «Діти сонечка»)
Весна. Я також з вами хочу погратися.
(Весна проводить гру «Сонячний зайчик»)
Зима. Ой, як вам весело.
Зараз насуплю я брови
- І вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє.
Весна. А я засміюся - сонце ласкаве засяє,
прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Зима. Ой, яка ти в нас хороша!
Зараз я снігу натрушу,
Морозу напущу!
Треба мені всю силу зібрати,
Щоб з тобою до бою стати.
(Проводять гру «Перетягування канату»)
Дитина. Утікай, утікай, біла зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки Вже весна, йде весна-чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько!
Мати. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.
Зима. Весно-Весно, почекай!
Мене проганяти не поспішай!
Діти, виручайте!
Килим білий полатайте!
По ньому Веснонька походила
Та проталин наробила.
Мати. А й справді! Давайте допоможемо Зимі полатати килим, бо в народі кажуть: коли на Стрітення відлига, пропаде Весна ще надовго.
(проводиться гра «Полатай килим». Діти закривають латками килим, при ньому пригадують прикмети про Стрітення)
- Якщо на Стрітення мороз - то скоро весні бувати
- День Стрітення теплий і сонячний - то і весна тепла
- На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні На Стрітення сніг - на дощову, тривалу весну
- Якщо на Стрітення хуга - весна буде пізня і холодна
- На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу
Мати. Гарно килим полатали, гарно в дорогу Зимоньку зібрали. Але негоже Зимі вирушати в дорогу, не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство». Діти, а як можна помиритися?
Діти. Мирилками!
Маги. Давайте покажемо цим двом красуням, як ми вміємо миритися. Оберіть собі пару.
- Билися-не билися,
Трохи посварилися,
Потім посміялися,
Друзями зосталися.
- Мир-миром
- Пироги з сиром,
Варенички в маслі,
Ми подружки краснії Поцілуймося, помирімося!
- Мирилка летіла,
На плече сіла,
Сказала тихенько:
Миріться швиденько!
- Дай скоріш мізинчик свій,
Зачепи його за мій.
Мізин, мізин, мізинець - Помирив нас, молодець!
Мирись-мирись І більше не сварись.
Мати. А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться
Зима і Весна. Ти - не ворог, я - не ворог,
Нам сваритись просто сором
помирились-помирились,
Щоб ніколи не сварились.
{виконується хоровод «Ой минула вже зима»)
Мати. А ще є цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок - «жайворонків». Називали їх жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна прийшла! Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають,а природу відмикають. Я відкрию вам секрет: у мене є такі пташки. Я всіх вас зараз пригощу, а Весні віддам золоті ключі, бо їй вже теж пора вирушати у дорогу - у неї багато справ на нашій землі.
Дитина. Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Весна. піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Заквітчаю різним зелом,
Щоб усім було весело.
Я теплом людей зігрію,
І здоров’я вам навію,
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї українські пам’ятали.
Мати. Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли, цих двох красунь примирили. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі. І ось підійшло до кінця наше свято. А всі весняні свята закінчуються цікавим таночком.
(Виконується «Кривий танок». Діти виходять із залу )
|
