Каталог статей
| Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Розвиток зв'язного мовлення | [ Додати статтю ] |
Лисенятко Під час канікул я відпочивала у бабусі. Одного разу, гуляючи в полі, ми знайшли маленьке лисенятко. Воно було дуже кумедне. Хвостик його був пухнастеньким, а вушка — завжди нашорошеними. Сестра взяла тремтячий клубочок на руки, погладила і лисенятко позіхнуло, наче кошеня. Лисенятко ми забрали, принесли додому, пустили його на підлогу в кухні. Воно, швидко перебираючи лапками, забилося в куток. Коли принесли блюдце з молоком і посунули його до лисеняти, воно спочатку несміливо, з острахом принюхалося, потім стало над блюдечком, вигнуло спину і загородило його від усіх. Відчувався інстинкт поведінки дикої тварини. Лисенятко з тривогою озиралося на нас, наче хвилювалося, що хтось може вихлебтати його їжу. Звірятко ще раз скоса подивилося на всіх присутніх і почало хлебтати з блюдечка. Язик у нього був довгенький і гостренький, з якимось чудернацьким гачком на кінчику. Хлебтало воно акуратно, наче кішка, і поспіхом, наче цуценя. Лисеня, мабуть, дуже зголодніло, тому що всім своїм виглядом показувало задоволення, а під вусами, здавалося, з'явилася усмішка, очі солодко примружилися, а маленькі передні лапки в темних панчішках збуджено тремтіли. На зріст лисеня було таке, як маленька кішка. Лапки здавалися міцними, але тулуб був маленьким, худеньким, лисеня було дуже легким. Голова у лисеняти велика, ніс гострий, вуха насторожені, оченята круглі та веселі, як ґудзики. Оченята і кінчик носа робили його страшенно кумедним. Хутро сірувато-жовтеньке з темнуватими розводами, а шийка, щічки та живіт — білими. Лисенятко пробуло в нас до наступного ранку, бо вночі дуже скавчало, мабуть, шукало матусю! Вранці згасли вогники в очах у нашої маленької лиски, і ми вирішили віднести її туди, де й знайшли. Зараз приємно згадати ту цікаву зустріч з маленьким лісовим мешканцем. | |
| Переглядів: 1290 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |