Каталог статей
| Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Розвиток зв'язного мовлення | [ Додати статтю ] |
Твір-оповідання за картиною І. С. Їжакевича «Мені тринадцятий минало» Коли виповнилося Тарасові дев'ять років, померла його мати... У дванадцять став він круглим сиротою. Як жити? Де дітися? Пожаліли люди малого: взяли пасти вівці громадські. Вигнав Тарас ягнят за село. Пасуться вівці, тісно збившись до гурту. Вмостився пастушок на випаленій сонцем траві. Глянув на небо — сіре, непривітне. Розкрив торбинку, а в ній — азбука. Неначе світліше стало на душі у Тараса, радісніше. І пригадалося, що це увесь його сирітський спадок, усе, що від батька-матері сиротині залишилося. Старенький дірявий брилик і торбина відкинуті вбік. Переписує Тарас літери. Проведе риску, довго милується, до іншої приміряється. Хочеться Тарасові навчитися і писати, і читати. І вірить пастушок, що збудеться його бажання. А серце хлопчикове б'ється — завмирає від захвату. Це ж про оці хвилини, про своє сирітське життя напише згодом великий Кобзар у вірші «Мені тринадцятий минало»; Саме так назвав свою картину про Шевченкове дитинство видатний український художник Іван Сидорович Їжакевич. | |
| Переглядів: 1867 | Рейтинг: 1.5/2 |
| Всього коментарів: 0 | |