Сценарій свята
"Прощання з Букварем"
Зала святково прибрана повітряними кульками, малюнками казкових героїв, квітами, літерами. На стінах розвішені плакати «Спасибі,Букварику!»
Учитель
Сьогодні свято-це для вас,
Лунає музика - для вас!
В садах бузок зацвів - для вас!
І сонця промінь - теж для вас!
Мої малята,дружній клас,
Ми всі чекаємо на вас.
(лунає музика,заходять учні 1 класу)
Учитель
В нашім класі сьогодні свято,
Прийшли гості-мами й тата!
Прийшли до нас бабусі шановні-
Узнатми,які ми тепер красномовні.
Послухати наше красиве читання,
Побачити зошити наші охайні.
І разом потиснути другові руку,
Що нам допоміг подолати науку.
А що це за друг,не будем казати.
Спершу послухаємо наших учнів.
Учень 1
В нашім класі — урочистий
День прощання з «Букварем».
Пригадай-но, як колись ти
Був маленьким школярем.
Учень 2
Ми усіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
Учень З
Є книг багато: радісних, печальних,
Тонких, товстих, барвистих, наче жар,
Але одна — усім книжкам начальник,
І звуть її по-простому — «Буквар»!
Учень 4
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам буквар.
Учень 5
Буквар взяли ми в перший раз,
Коли зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер ми вміємо читати!
Учень 6
Хай кожен гість перевіря,
Чи знають учні «Букваря»,
Чи можна нам, школярикам,
Прощатися з «Буквариком»?
Учень7
Якщо букви твердо знати,
Можна слово написати.
Буква коло букви стала,
Ми читаєм слово... (мама)
Учитель
А зараз я хочу перевірити, як ви читаєте книги. Гра «З якої це казки»
Конкурс п’ятий «Впізнай, з якої казки предмет»
Горох – «Принцеса на горошині», «Котигорошко»
Рукавичка «Рукавичка»
Туфелька - «Попелюшка»
Сіно – «Солом’яний бичок»
Яйце – «Курочка Ряба»
Ріпка – «Ріпка»
Глечик- «Лисичка і Журавель»
Фарба – «Фарбований лис»
Троянди « Снігова королева»
б) Я по засіках метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баба втік...
в) Гуси, гуси, гусенята,
Візьміть мене на крилята,
Та понесіть до батечка...
г) Ой ви, діточки, козеняточка!
Відімкніться, відчиніться,
Ваша мама прийшла, молочка принесла.
а) „Я усіх звірят лікую, від халеп різних лікую.
Вилікую всіх за мить, все, що в звірів цих болить.
Я добрий лікар ... „ (Айболить)
б) «Ти ж мене, напевно, знаєш, якщо казочки читаєш. Працювала я у хатці, танцювала у палаці,
Є така у мене звичка - десь губити черевички» (Попелюшка)
в) „Маленьке, сіреньке, біди наробило,
Щось біле, кругленьке хвостиком розбило" (Мишка)
г) „А прийду, Журавлику, а прийду, лебедику!" (Лисиця)
д) „Гу-гу-гу! Як вас багато. А я Ведмідь-набрід. Пустіть і мене до хати." (Ведмідь з казки „Рукавичка")
1 літера: Нас 33, нас 33,
У нас міцна сім’я.
Складаємо слова нові
Від А до Я (тричі хором).
2 літера: Ми мрію любимо, й книжки,
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки
Від А до Я (тричі хором).
3 літера: Знай рідну мову і вивчай:
Вона твоя й моя.
Та перш за все абетку знай
Від А до Я (тричі хором).
Вчитель: Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до нас на свято?
Букви (хором): Завітає.
Вчитель.Тільки треба його гарно попросити.
Діти (хором): Любий букварику, ласкаво просимо до нас на свято!
З’являється хлопчик в костюмі Букваря.
Вчитель: Шановний букварику! На свято прощання зібралися всі першокласники, їхні батьки та вчителі. До проведення свята готові.
Буквар: Дякую за організацію і порядок.
Букварик:
Я — веселий Букварик,
Весело співаю,
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Я — розумний букварик!
Все про себе знаю,
Свої літери слухняні
Вже в слова єднаю.
Я — щасливий букварик!
Я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Я — святковий букварик —
Прошу всіх на свято.
Кожну літеру всі разом
Будемо вітати.
Букварик:
Букви-значки, як бійці на парад
Дружно і швидко шикуються в ряд.
Кожна в належному місті стоїть
І називається все — алфавіт.
Літери! Шикуйся на лінійку! Рівняйсь! Струнко!
Веселу абетку почнемо читати,
Про літеру кожну повинні згадати.
З букви А почали малята
Нашу азбуку вивчати.
Всі діти по черзі розповідають вірші про літери “Українська азбука” Варвари Гринько.
Діти:
1. А — А маленька наша Алла
Рушничок на річці прала.
Мама Аллі говорила:
“Ти б його уже сушила!”
Але Алла тільки прала.
Як сушить — вона не знала.
2. Б — Біг бичечок білий, біг,
А в бичечка збитий ріг.
— З ким ти буцався, бичок,
Що зламав собі ріжок?
— З хижим вовком я змагався.
У бою ріжок зламався.
Боронив же я телятко,
Бо телятко — ще малятко.
3.В — Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережах вишиваночка —
Подарунок для Іваночка.
Г — Гриб у лісі заблудився,
Бо гіллячкою накрився.
4. Д — Джерело дзюрчить-іскриться
Дай водиці нам напитися.
5. Е — “Е! — сказала буква Е, —
Звір мене не дожене!”
І, махнувши нам рукою,
Е зробилася луною.
6. Є — Єноти вийшли погуляти,
Єхидна їх не хоче знати.
7.Ж — Жаба спала в жабуринні,
Жук — під кущиком ожини.
Пролітали журавлі
З ясним сонцем на крилі
І журливої співали.
Жук — не чув,
А жаба — спала.
8. И — И — великої немає
И — слова не починає.
9. І — Іваночку, Іванку,
Іди, посидь на ганку.
10. Ї — Їхав кіт на коні,
Їв перепічки смачні.
11.Й — Йод в аптеці ми купили.
Його пляшечку відкрили.
“Ой! — Івасик наш ридає, —
Йод кусається, щипає!” К — Куй, ковалику, підкову.
Коник мій поскаче знову.
12. Л — Літом ластівка літає,
Ластів’ят малих навчає:
“Не лінуйтесь, ластів’ята,
Вчіться літечком літати,
Бо, як літо відлітує,
Ми за море помандруєм”.
13. М — Мишко клишоногий — в барлозі.
Мале мишеня — у підлозі.
Н — Ніна, Нонна і Наталка
14. Не сварилися із малку.
15. О — Осел по вулиці гаса —
Осла ужалила оса.
16.П — Перепілка — гарна птиця,
Та вона хлоп’ят боїться.
А хлоп’ята візьмуть гілку
І лякають перепілку.
Не потрібно так лякать:
В неї п’ять перепелят.
17. Р — Рік у рік біля воріт
Риє норку чорний кіт.
С — Спить старий сердитий сом.
Сому сниться сьомий сон.
Т — Тигреня ричати вчиться,
Тигра всякий звір боїться.
У — Уродила груша рясно.
Урожай зібрали вчасно.
Ф — Фізкульт-ура! Фізкульт-ура!
Футбол для нас — найкраща гра!
Х — Ховрашки хотіли хліба.
Ховрашкам давали рибу.
Ц — Цап до цапа в гості йшов.
Цап дороги не знайшов.
Ч — Через річку, через брід
Ходить чапля на обід.
Для маленьких чапленят
Носить чапля жабенят.
Ш — Шишка впала — не розбилась.
Шишка — в трави закотилась.
Наша Шура в ліс пішла,
Але шишки не знайшла.
Щ — Щиглик, щиглик,
Що з тобою,
Що не чуть пісень весною?
Ь — Я — не шість, я м’який знак,
Це повинен знати всяк.
Я не літера проста,
Я пом’якшую слова.
Ю — Юля юшку вранці їла.
Юля юшки — не хотіла.
Мама просить: “Ще наллю?”
Юля каже: “Не люблю!”
Учитель:
Як гарно розповіли про літери учні! А зараз... О, здається до нас гості! І вигляд же у тебе, “Лінивице”!
Заходить лінивиця.
Лінивиця:
А чого ви всі тут зібралися? Вам не ліньки? Краще б удома, на ліжку лежали. Що? Букви вчили?! Навіщо? Якщо з того користь? Спробуй всі вивчити (тикає пальцем). Оце бублик якийсь (о), а це неначе хвіртка (и).
Учитель:
Який сором, Лінивице! У твоєму віці літер не знати! Ти подивися, як читають діти. Хто найперший складе слова?
А, О, Л, К, Ш (школа).
Е, А, С, В, Н (весна).
Цікава гра? Бачиш, Лінивице, як важливо знати літери. Радимо й тобі не лінуватися, а за розум братися, за букваря.
Буквар:
А я допоможу тобі. Діти теж залюбки допомагатимуть. Правда, мої любі малюки?
Лінивиця:
Дякую вам. Я все зрозуміла. Я старатимусь і швидко всі літери вивчу.
Лінивиця стає поруч з учнями.
Учитель:
Сьогоднішнє наше свято — це ваша перша сходинка в шкільному житті, яку ви подолали власною працею. Зі словами подяки я зараз звертаюсь до мам. Це вони приклали багато зусиль для того, щоб ви читали. Вони разом з нами раділи, нашим маленьким перемогам. Це дякуючи їм ми разом подолали першу сходинку в шкільному житті.
Букварик:
Нумо, М, дай руку А,
Нумо МА, дай руку МА.
МА і МА, а разом...
Всі: МАМА!
Учень:
На світі добрих слів живе чимало,
Та всіх добріше і ніжніш одне —
Із двох складів простеньке слово “мама”
Й немає слів рідніших, ніж оце!
Пісня “Мама двері відчиня...”
Учитель: А як тяжко було починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук!
1-учениця:
Допоможіть мені, палички,
Палички-виручалочки!
Станьте гарно всі в рядок
У мій перший зошиток.
2-учениця:
За рядок не вилізайте!
Стійте прямо, не схиляйтесь
Чому мене не слухаєтесь,
Чому погано так вчитесь?
3-учениця:
Що ж ви стали, як попало?
Мені знов за вас попало.
І не знає мій учитель,
І не знає навіть мама,
Як вас тяжко научити,
Щоб ви всі стояли прямо!
Учитель: Це було так давно і так недавно, навіть не віриться, що ви були такими неумійками. А зараз?
Учні виконують пісню “Чому навчають в школі”.
Двійка: Добридень, друзі! Ви мене впізнали? Я ваш найкращий друг — двійка! Хто бажає зі мною дружити? Не бажаєте? Ну й не треба! Я піду в інші класи друзів шукати.
П’ятірка: А хто хотів би зі мною подружитися? Бачите, скільки у мене друзів.
Танок.
Буквар: Як весело на вашому святі. Не хочеться навіть прощатися. Та все ж я поспішаю. Мене чекає дуже і дуже багато дітей.
Діти:
Добрий букварику,
Мудра книжко!
Хочеться навіть
Поплакати трішки.
Жаль розлучатися.
Хоча і треба.
Ми не забудем
Ніколи про тебе.
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву.
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Діти (разом):
Прощавай Букварику, наш найперший друже.
Ми тобі, букварику, дякуємо дуже.
Буквар: Дякую вам за добрі слова. І хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі Країною Знань.
Читанка добра, бери естафету.
Веди школярів шляхами планети.
Читанка:
Я — читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Букварику, мій братику,
Розумна голова.
Твої веселі літери
Складуть мої слова.
А ти спочинь до вересня,
Чи просто погуляй.
Букварику, мій братику,
Спасибі! Прощавай!
Читанка відходить углиб сцени. На її місце стає Рідна мова (мелодійним голосом читає).
Рідна мова:
Я — не з лісу, я — не з поля.
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають.
Всі пісень своїх співають
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Рідна мова відходить від центру сцени. Її місце займає Математика.
Математика:
Раз. Два. Три. Чотири. П’ять.
Вміють діти рахувать.
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Як уроки діти вчать,
Ставлю їм “чотири”, “п’ять”.
А хто вчить їх трохи гірше,
Ставлю “трієчку”, не більше.
За невивчені слова
Я поставлю тільки “два”.
А лінивим і недбалим
“Одиничку” я поставлю.
Щоби весело гулять
Всі уроки треба знать!
Дуже точна я наука.
Вчіть мене лише на “п’ять”!
Учитель: Нам дуже приємно! Сподіваємося жити з вами в дружбі.
Діти: Дуже приємно познайомитися!
Учитель: Друзі, закінчується наше свято, привітати нас прийшли ваші друзі— учні 5 класу.
Привітання шефів:
— Щоб ви не дивились похмуро і косо,
Ніколи не вчіться писати носом.
Щоб не гнітили вас горе та біди,
Вчасно з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще — це вчасно перекусити.
А трапиться двійка, гірка, як цибуля,
Хоч як вона, клята, пече і муляє,
Сльози видушує й кислу міну, —
Миріться й приймайте, як вітаміну.
Хай у науці кожен привчиться
Покуштувати і хрону й перчиці.
Зате, коли буде в навчанні тяжко,
Дванадцятки в журналі цвістимуть ромашками.
Учні: Ми дякуємо нашим любим п*ятикласникам і хочемо подякувати нашій Оксані Петрівні.
Тому, хто нас навчив читати і писати,
Хто допоміг нам здобути знання.
Перші сходинки здолати в житті.
Спасибі, Оксано Петрівно!
Звучить пісня “Школярики-школяри”.
Через весь зал до виходу йдуть: Букварик першим, за ним — нові підручники. Дзвенить дзвінок, який сповіщає, що свято закінчилося.
Довга Оксана Петрівна, вчитель початкових класів, Карабинівська ЗШ І-ІІІ ступені
|
