Сценарій свята весни для молодших школярів
Мета: Привернути увагу учнів до змін у природі з приходом весни, розширювати знання. Розвивати спостережливість, увагу, вміння помічати і бачити цікаве у природі. Виховувати інтерес до природи, бережливе ставлення до неї.
Сцена являє собою галявину в садку. З одного боку – кілька дерев, це вишні й яблуні, що тільки починають зацвітати. З другого боку низенька огорожа, що відділяє садок від лісу. За огорожею видно великого дуба, сосни, берези, інші лісові дерева. Навколо галявинки – кущики порічок, бузку, вкриті свіжою молодою зеленню. З боку, трохи попереду – старий широкий пень, оброслий мохом і травою.
Розсуваються гілочки кущиків, і з-під них по черзі обережно визирають Весняні Квіти – проліски, жовті кульбаби, сон – цвіт тощо. Визирають і знову ховаються. Все сміливіше перемовляються між собою.
Весняні квіти
1. Весна? Весна?! Невже весна це?
Невже весна?! Авжеж весна!!!
2. Дивіться – й справді: нам не сняться
і сонце, й неба синь ясна!...
Весняні квіти вибігають з своїх схованок, з-під кущиків та дерев починають веселим колом кружляти посеред галявини і співати дзвінку пісню.
3. В задушнім, темнім підземеллі
ми довго спали в дні зими.
4. Але тепер, такі веселі,
на вільну волю вийшли ми!
5. На вільну волю вийшли сміло,
щоб нашу пісню завести!
6. У нас тепер одне лиш діло:
як слід розквітнути й рости!
Коло розривається, квіти розбігаються по галявині й присідають по – обіч. З’являються дуже заклопотані Мурашки.
Мурашки
1. І ми також були б веселі
у цей весняний теплий день!
Та в нас зруйнована оселя,
і зараз нам не до пісень.
2. Бо нам, мурашкам – горопашкам,
скоріше треба працювать,
щоб наш зруйнований мурашник
відбудувать, ремонтувать!
Мурашки поспіхом біжать геть. З’являються Пташки.
Пташки
1. А нам, пташкам, весела пісня
снаги та сили додає!
Адже ж і в нас весною, звісно,
також турбот багато є.
2. Ось ми наліпимо гніздечка
під стріхами навколо хат,
і покладемо в них яєчка,
і виведемо пташенят!
Пташки біжать геть. З-за огорожі з’являється Павук. Він похмурий, непривітний.
Павук
Мені ж співать нема потреби,
охоти теж на це нема…
Мені одно – трудитись треба
і час не гаяти дарма!
Ось павутиння треба звити
поміж гілок і стовбурів,
щоб тих шкідливих мух ловити
та ще й кусючих комарів!
Павук зникає за огорожею. З’являються заклопотані Бджілки з відеречками в руках.
Бджілки
1. Ми чули, квіти вже розквітли?
Летімо ж друзі, всі вперед!
Залишимо швидше наші житла
І поспішаймо брати мед!
2. Усе блищить, мов з позолоти,
і неба син така ясна!...
Тож швидше, швидше до роботи!
Бо вже весна, весна, весна!...
Бджілки вилітають геть. З пенька вилазить Метелик, потягується, мружиться, протирає очі, оглядається навколо.
Метелик
Хтось тут співав «весна, весна!...»
Розправляє крильця, починає танцювати, співати.
Ой, як же гарно! Скільки світла!
Як хороше на світі жить,
коли навколо все розквітло,
все хоче з сонечком дружить!
Лунає музика. Метелик танцює. Квіти захоплено дивляться на танцюриста. Повертаються Мурашки, Бджілки, Пташки.
Квіти
1. Яка краса!
Яка майстерність!
2. До танцю в нього справжній хист!
3. Диви, які стрибки химерні!
4. Це – незрівнянний танцюрист!
Квіти колом оточують Метелика і починають танцювати з ним разом. Вишнева квіточка здалека замилувано дивиться на танок. За огорожею з’являється Павук.
Квіти
5. Ходім Метелику, на луки,
Там веселіше й просторіш!
6. Ану, берімося за руки
І біжимо туди скоріш!
Квіти з Метеликом вибігають геть. Мурашки і бджілки дивляться їм у слід, беруться за свої паліччя та відерця. Пташки зникають. Раптом Павук виступає на перед і перепиняє Мурашок та Бджілок.
Павук
Якийсь вифранчений жевжик
Розтанцювався серед трав!
Це припинити слід!... Та де вже! –
Він вас усіх зачарував!
Ви ж не ледачі, працьовиті,
ви всі не любите нероб.
Негайно йдіть його ловити,
Щоб гультяїв тут не було б!
Мурашки
1. Хоч ти, Павуче, мабуть правий,
та нам не впоратися з цим.
2. Бо є в нас більш важливі справи:
Ми ремонтуємо наш дім.
1. Провчити б слід того неробу.
2. Але часу немає в нас!
Мурашки ідуть геть.
Бджілки
1. І ми також часу не маєм,
нам зайві справи не з руки, -
2. Пилок і мед весь час збираєм
Із воску ліпим щільники.
Павук
Що ж, як нікого не тривожить,
Що тут завівсь такий гультяй,
Я сам його зловити можу.
Провчу негідника – та й край.
Вишнева Квіточка
Треба негайно знайти Метелика і попередити його.
Ти тут, Метелику?!
Нарешті!...
Метелик
А хто ти?
Вишнева Квіточка
Я – Вишнева Квітка!
Метелик
Може потанцюємо? Ходім!
Вишнева Квіточка
Зажди, тут зовсім не до сміху!
Павук – чудовисько страшне,
тобі він заподіє лихо:
впіймає, скрутить і замкне…
Ти бджолам теж не до вподоби
і ті мурашки, - чула я, -
тебе вважають за неробу,
за ледацюгу й гультяя!
Метелик
Але чому Мурашки й Бджоли
про мене кажуть отаке?!
Я ще таке не чув ніколи
обвинувачення тяжке…
Метелик витирає очі і замислюється. Потім суворо каже:
А той Павук, напевно, правий
і розлютився недарма!...
Вишнева Квітка
Він злий, лихий!...
Метелик
То – інша справа,
але… подумай-но сама:
навколо справді всі працюють.
Пташки без діла не гарцюють,
а мостять гнізда серед віт.
Мурашки хмиз додому носять,
Кору на дубі точить жук,
і в білки теж роботи досить,
і павутину тче павук…
Бджола у вулик мед тягає
і ліпить з воску щільники…
Лиш я без діла сновигаю
і тільки знай – веду танки!
Ні, ні!... Я ледарем не буду!
Так не годиться далі жить!
Але ж… нічого я не вмію
й не знаю – де такого вчать?...
Вишнева Квіточка
Не знаю й я.
Я ж тільки квітка,
Що в світі мало прожила…
Раптом пожвавішала.
Та в нас тут є одна сусідка –
стара досвідчена Бджола.
Вона все вміє й розуміє,
всього зазнала на віку,
її цінують і шанують
не тільки в нашому садку.
Метелик
Ой Квітонько! Летім негайно!
Метелик підхоплює Вишневу Квіточку й разом з нею вибігає. На сцені то й же садок. Серед дерев хатка – вулик, біля неї лавочка. Вбігають, побравшись за рукі, Метелик і Вишнева Квіточка. Вони оглядаються навколо – нема нікого…
Вишнева Квіточка
Іди постукай: тук- тук- тук!
Досвідчена Бджола
Ану, погляну, подивлюся –
Хто це прийшов?... Якесь хлоп’я
та дівчинка…
Метелик
Це ми, бабусю,
Вишнева Квіточка та я!
Досвідчена Бджола виходить з хатки з привітною посмішкою.
Досвідчена Бджола
А хто ж ти сам?
Метелик
А я Метелик!
Досвідчена Бджола
А-а танцюрист?
Метелик
Сумно.
Так, танцюрист…
Досвідчена Бджола
Ну що ж, мій любий, танцюристе,
давай домовимось ладком:
щоб не літати без користі,
ставай моїм помічником!
Метелик
Хіба ж я можу мед збирати
і щільники робить, як ти?!
Досвідчена Бджола
Звичайно, ні! Та можеш, брате,
ти де в чім іншим помогти.
Літай собі, як досі звик,
відвідуй кожну квітку милу
і з неї пий солодкий сік.
А разом з тим – із квітки в квітку
Пилок у лапках перенось.
Що, згоден?
Метелик
О, на це я здібний!
Досвідчена Бджола виносить з хати торбинку, надягає її Метелику через плече. Вибігають Бджілки, Пташки, Мурашки.
Метелик
Бджілки! Пташки! Малі Мурашки!
Вже є робота в мене теж,
її виконувать не важко,
а любо й радісно без меж!
Я завжди буду так робити,
щоб всі могли мене любить,
і присягаюсь - скільки жити,
і з вами й працею дружити!
Бджілки й Мурашки радо вітають його.
Бджілки
Привіт, Метелику яскравий!
Мурашки
Щасти ж тобі! Щасти тобі!
Досвідчена Бджола
Танцюй, співай! І добру справу
Старанно й весело роби!
З’являється Павук. Похмуро, але поблажливо поглядає на Метелика.
Павук
Ну що ж, і я тепер не проти
Поглянуть на його танки…
Бо хто охочий до роботи,
Той хай танцює залюбки!
Вибігають з усіх боків Весняні Квіти, оточують Метелика колом, і починається танок.
Весняні Квіти
1. Співай, наш любий танцюристе!
Літай, Метелику, літай!
2. Прозорі крилечка барвисті
В повітрі вільно розгортай.
3. Літай в садку, у лісі, в полі,
Де все зростає і цвіте.
4. І прославляй із нами в колі
Весняне свято золоте!
|
