ВЕЧОРНИЦІ У СВІТЛИЦІ Онук
Отут у народнім куточку
бабусину бачу сорочку.
Сама ниточки вона пряла,
сама молодими руками
розшила її квіточками,
сама полотенця наткала,
Онучка
Скажіть всім, бабусю,
коли це було,
а скільки-то літ
з того часу пройшло.
Усі ми охоче це хочемо знати,
Хто і коли вас навчав вишивати?
Онук Бабусю, бабусенько, а розкажіть нам про ті часи, коли ви ще молодими були. Онучка Так, бабусю, розкажіть, що ви робили колись, як веселилися. Нам так цікаво знати це. Бабуся: Так, любі мої, це були чудові часи. Ех, вернути би мені ті роки назад. Хлопці, дівчата, танці, забави. Ось ми вміли по-справжньому веселитися. Не те, що тепер…. Давно це було. У кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити
своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір — люди
поспішали на посиденьки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це
робили восени, взимку. Такі сходи називали вечорницями. Була я ще
дівчиною на таких вечорницях, там навчилася вишивати, вже минуло
півстоліття цим сорочкам. Оце беру в руки і згадую собі молоді роки. Оці
дві сорочки, чоловікова і моя, ми в них ішли до шлюбу. Я їх бережу. На
вечорничках ми пряли, вишивали, лущили кукурудзу, дерли пір'я,
веселились, співали.
Старша онучка А що тепер? Бабусю, і тепер ми вміємо веселитися. І звичаї знаємо, і традиції українського роду поважаємо. Бабуся. Ой, та де там. Усе тепер якесь не таке, якісь люди вже не ті… А були часи, коли я пекла хліба цілу гору, скликала до себе усіх дівчат з села, і хлопців також… Ото були часи… Онучка Бабусю, знаєш, а ми з Богданом сьогодні до нас гостей запросили. Ти ж не проти? Бабуся. Як гостей? Та ми ж зовсім не готові гостей зустрічати. Старша онучка Бабусю, не хвилюйся, та що там готуватися. Хата у нас чиста, пампушків ти напекла. То чого ще треба? Бабуся. А й справді. Чого це я так розхвилювалася. Нехай приходять ваші гості.
Бабуся(замріяно): О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі,
Вечорниці… А тепер…?(Стук у двері)
Дівчата: Господарю! Господарю! Чи впустите до хати?
Старша онучка: Піду відчиню! Заходьте! Заходьте! Онук
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
любов'ю і миром,
Онучка
Бабусі відкрита
хата наша біла,
щоб наша бабуся
літ багато жила.
Дівчинка
- Доброго Вам здоров’я, господине!
- Добрий вечір, тітко Наталко!
- Добрий вечір у вашій хаті!
- Хай вам Бог допомагає!
Бабуся:
І ви будьте здорові. Заходьте! Старша онучка Поспішайте, дівчатонька,
До нашої хати.
Бо пора вже вечорниці
нам розпочинати.
Ось наліпим вареничків
біленьких, пухкеньких.
Та й запросимо у гості
хлопчиків гарненьких. Дівчинка
Прибрана хатина,
усміхнені личка.
Всіх нас запросила
Хата-вечорничка.
Дівчинка Вдягли блузочки ми
гарненькі, спіднички,
разом готували -
свої вечорнички.
Дівчинка В хлопчиків новенькі
вишиті сорочки,
а в дівчаток файні
з квіточок віночки.
А що ж це ви, дівчата, самі? А де ж хлопці? Дівчинка Ой, а де ж ті хлопці можуть бути? Та напевне знову десь комусь якісь збитки роблять.
Бабуся Та я все одно сподіваюся, що вони скоро до нас прийдуть, бо які ж вечорниці без хлопців. А ви сідайте, дівчатка, сідайте. Та й розказуйте. Що нового чути у селі? Дівчинка ОЙ, Та що нового – все те саме. Знову вибори були. Знову все село мало куди вийти. Знову бабусі мали можливість попліткувати, а модниці змогли свої нові сукні показати. А наша країна як була бідною до виборів – так і після них не розбагатіла. Бабуся. Ой, правду кажете. Навіть вже не знаю, чи доживу я до тих часів, коли моя Україна розцвіте. Старша онучка Доживете, бабусю, доживете, а ми вам у цьому допоможемо, бо ми ж – майбутнє нашої країни. ПІСНЯ «Я МАЛЮЮ» Дівчинка Ото, з такими онуками ви точно не пропадете. І за Україну можна бути спокійними. Дівчинка - А чи знаєте ви, дівчата, що в Андріївську ніч також дива трапляються. Кажуть, що з давніх –давен дівчата ворожили. І так вони могли визначити, котра з них найшвидше заміж вийде. Дівчинка Ворожили? А як це? Дівчинка А що? А давайте і ми спробуємо. Ну звичайно, що заміж нам ще рано, нам ще вчитися треба, але спробувати ж можна. Правда , дівчата. Дівчинка Звичайно можна. Просто так, із цікавості… Дівчинка Ну то як ворожити будемо? Дівчинка А давайте кожна з нас зліпить свого пампушка. Поставимо їх в один рядочок і покличемо до хати собаку. Чию пампушку собака вхопить першою, та і найперша заміж вийде. Дівчинка От цікаво, а давайте спробуємо. А за роботою гарну пісню поспіваємо. ПІСНЯ « В САДУ ГУЛЯЛА» Дівчинка Ну от, все у нас готово. Тільки одна проблема: а звідки ж ми собаку візьмемо? Дівчинка Та хіба це проблема! Зараз наші хлопці прийдуть. А наш Іван завжди голодний! Томи його і попросимо вибрати пампушку, яка йому найбільше сподобається. (СТУКІТ В ДВЕРІ) Дівчинка А це вже, певно, наші хлопці прийшли…. Онук Ой заходьте парубки, до нашої хати.
А то тут я лиш один, а решта – дівчата! Хлопчик Даруємо хліб-сіль, щоб добро пливло до вас у дім. (всі дарунки віддають бабусі, а та складає їх на стіл)
Хлопчик Принесли ми вам мішечок гречки,
Щоб не було між вами суперечки.
Хлопчик А ми принесли мішечок вівса,
Щоб родина була здорова уся.
Хлопчик Даруємо вам підкову на щастя і долю
Хдопчик Даруємо вам ці квіти,
Що весело було жити.
Хлопчик Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.
Хлопчик Подарую будячок, - щоб любили ви діточок.
Хлопчик Подарую вас гарбуза – щоб не хворіла ваша коза.
Хлопчик Дарую вам мед оцей, щоб завжди щиро приймали гостей.
Бабуся Щиро дякую за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того щедрі
дарунки. Хлопчик
Добрий вечір, дівчаточка, як живете?
Хлопчик
Чи на свої вечорниці нас приймете?
Хлопчик
Ми теж вмієм працювати. Будем вам допомагати!
Хлопчик
Добрий вечір, щебетушечки, чи давно зібралися?
Хдопчик
Дивіться, хлопці, які в нас дівчата гарненькі, мов ті писанки.
Хлопчик
Ви подивіться, які вони рушники вишивають. Такими рушниками здавна славиться наша Україна.
Хлопчик
Таким рушником витреш обличчя і ніби сили богатирської наберешся.
Хлопчик
На рушники кладуть хліб – сіль, ними благословляють на добрі справи.
Хлопчик
Рушники дають в дорогу, як оберіг. ПІСНЯ «РУШНИЧОК» Дівчинка Хлопці, а можна одного її вас попросити, щоб ви пампушку вибрали. Хлопчик Та чому ж ні, просіть. Дівчинка Іване, ану вибери пампушку, яка тобі найбільше до вподоби. Наші дівчата дуже старалися. ( Іван вибирає пампушку.) Старша онучка О, та це пампушка Катрусі. Значить вона заміж вийде найперша.
Хлопчик
Дівчата, а може ви нас варениками почастуєте?
Дівчинка
Зараз ми вас почастуємо. Але для початку ви з нами пісню веселу заспівайте.
Пісня «Наші хлопці вареничків хочуть» (співають разом хлопці та дівчата)
Бабуся Давайте і справді почастуємо наших хлопчиків.
Дівчинка Тільки для цього їм доведеться довести, що вони справжні козаки.
Дівчинка Та які ж вони козаки? Щоб бути справжніми козаками, треба бути спритними, умілими, веселими.
Дівчинка А ось вони нам це і доведуть.
Дівчинка
Подивимось на що вони здатні. Ось нам зараз для пампушків мука потрібна. А в муку хтось яблучко впустив. От, хлопчики, спробуйте це яблучко з муки дістати. Та без рук. Зможете чи боягузи? (хлопці виконують завдання. На столі дві миски з мукою. В муці – яблуко. Потрібно дістати яблуко з муки зубами.) Дівчинка. А я приготувала для хлопців ще одне випробування. Потрібно перенести воду із однієї тарілки в іншу. Чайною ложкою. Та щоб вам це не здалося надто просто, то ви одягнете чоботи на високих каблуках Почали.)
Дівчинка А калиту, хлопчики наші дорогенькі, зможете дістати? (хлопці стрибають і відкушують калиту) Дівчинка А давайте, хлопці, ми з вами потанцюємо. Тільки танці у нас будуть не прості. Ми будемо танцювати різними частинами тіла по черзі. Отже, танцюємо головою(музика); танцюємо тільки руками (музика); танцюємо тільки ногами (музика); а тепер танцюємо тим місцем, на якому щойно сиділи ( музика). Дівчинка То що, дівчата, мабуть із хлопців досить. Вони нам вже довели, що вони – справжні козаки. Можна їх і погодувати. Пригощайтеся, хлопці.( пригощає пампушками) А я поки ви смакуєте вам пісню заспіваю. ПІСНЯ «ЧОБОТИ»
Бабуся Ви такі молодці. Довели мені, що і сучасна молодь веселитися вміє. І співати вмієте, і танцювати, і звичаї свого народу знаєте та шануєте. Дівчатка вже господарювати вміють, а хлопці наші довели, що вони нічого не бояться, що все їм під силу. Дякую всім, хто завітав до нашої хати.
Онучка (підносить усім гостям пампушки)
Пригощайтесь, гості дорогії.
Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.
Хлопчик А всім дітям, присутнім на нашому святі, хочемо побажати рости добрими і працьовитими,
Дівчинка Чесними і вмілими.
Хлопчик Чуйними і творчими.
Дівчинка Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею.
Хлопчик Щоб змалку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців! ПІСНЯ « ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ»
|
