Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
«Шепочуть ніжно квіти пелюстками» Сценарій свята квітів Зал святково прикрашений букетами з осіннього листя, рушниками. На столах розміщені композиції із квітів. Виходять святково вдягнені діти. 1. Були у матері-Природи 2. Голубооку звали Флора, 3. А Фауна - швидка, як вітер, 4. Обидві світ живий любили, 5. Мрійливій Флорі - світ рослинний, З'являється Флора. Флора. Здогадалися, хто я така? Я, Флора, королева рослинного світу. Кожного року саме в цей день - у день народження видатного педагога В. Сухомлинського в моїй чарівній країні відкривається карнавал квітів. Я вас щиро запрошую на це чудове осіннє свято. Звучить «Віночок українських пісень» у виконанні М. Богданова та ансамблю сопілкарів. Перший учень. Третій учень. Звучить пісня Листячко осіннє». До залу заходить Осінь. Осінь. Перший учень. Другий учень. Осінь. Дівчинка в костюмі листочка кружляє в танці. Третій учень. Четвертий учень. П'ятий учень. Звучить пісня «У квітів сьогодні свято». Лунає вальс «Осінній сон», дівчатка-квіти танцюють. Гвоздика Учитель. Гвоздику в давні часи називали квіткою Зевса. Латинська назва «діантус» перекладається як «божественний». Учень. Один з давньогрецьких міфів розповідає, що примхлива богиня мисливства Артеміда якось дуже розсердилась на хлопчину-пастушка, що той своєю грою на сопілці розганяє звірів і заважає полюванню. У приступі гніву Артеміда влучною стрілою вразила юнака в серце. Та коли охолола від гніву, то стала сильно жалкувати, що вбила юного пастуха, і вблагала Зевса, аби той перетворив його на гарну квітку. З того часу прикрашають землю пурпурові, наче наповнені кров'ю, пелюстки квіток гвоздик. Загадка Учениця. Бабуся розповідала мені таку легенду. У давнину українські майстри-чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки. Називали такі чобітки «чорнобривцями». Подібність цього взуття до суцвіття квітки й дало їй таку назву. Учень. Звучить пісня «Співучі чорнобривці». Учитель. Це квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля, але якщо у вас під вікном буде рости кущик чорнобривців, ви завжди будете пам'ятати і рідну домівку, і свою матір, і рідний край. Тому, мабуть, недаремно ці квіти дуже любив В. Сухомлинський. Любив квіти, до душі була й пісня. Чорнобривці чорноброві Звучить пісня «Чорнобривці». Автор: Л. Роскос По матеріалам: Освіта.ua | |
Переглядів: 2669 | Рейтинг: 3.0/2 |
Всього коментарів: 0 | |