Каталог статей

Шевченко Тарас Григорович

             Шевченко Тарас Григорович народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині (тепер Черкаська обл.) в сім’ї селянина-кріпака. Малим Тарас жив у селі Кирилівці, навчався в дяківській школі. Безрадісним було його дитинство. У дев’ять років втратив матір, зазнав знущань мачухи, після смерті батька змушений був на одинадцятому році податися в найми.  У 14 років Тараса забирають до панського двору – козачком. 

             Восени 1829 року Тарас як „хатній живописець” пана Енгельгарда потрапив до міста Вільна (тепер Вільнюс), де вчився живопису, згодом – до Петербурга, тодішньої столиці Росії. Завдяки друзям став учнем дуже популярного на той час художника Карла Брюллова.  22 квітня 1838 року за виручені від розіграного в лотереї портрету відомого російського поета і наставника царських дітей В. Жуковського роботи Брюллова гроші (2500 крб. ) молодий Шевченко був викуплений з кріпацтва. 21 травня того ж року вступив до Академії мистецтв у майстерню К.Брюллова. У 1838 і 1840 рр. був нагороджений срібними медалями Академії.

       Писати  вірші почав ще до звільнення з кріпацтва. 1840 року вийшла перша збірка поезій Т.Шевченка „Кобзар”, яка відкрила нову епоху в історії української літератури. Пізніше вийшли поеми „Гайдамаки”(1841), „Сон”, „Кавказ”. 1846 року вступає в Києві до Кирило-Мефодіївського братства.

        1860 року виходить друком новий розширений „Кобзар”. 2 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв ухвалює надати Шевченкові-художникові звання академіка гравюри – першого в Росії.

             Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року в Петербурзі. 22 травня його прах було перевезено в Україну на Черкащину і поховано на Чернечій горі біля Канева. Гарний подарунок одержали діти молодших класів – двічі масовими тиражами виходила збірка „Мені тринадцятий минало” з чудовими ілюстраціями Катерини Штанко і вступним словом Олеся Гончара.