Каталог статей

Що ховається за склянкою кави

Оформлення сцени:

•    фізична карта світу — прапор­цями відмічено країни, де вироб­ляють каву: Бразилія, Колумбія, Уганда, Коста-Ріка, Камерун, Сальвадор, Гватемала, Мексика, Перу, Індонезія, Кенія, Конго, Нікарагуа, Еквадор, Гондурас, Гаїті, Венесуела, Камерун;

• малюнок кавового дерева з квітами і плодами; схеми хімічних формул: кофеїн, кавова кислота, нікотинова кислота, хінна кислота;

•    таблиця «Хімічні елементи, які входять до складу кавового зерна»;

• на столі кавовий сервіз та картки з різними рецептами при­готування кави.

(У залі гасне світло, ведучий біля плакату із зображенням кавового дерева.)

Ведучий 1. Кавове дерево — рослина з білими духмяними квітками, з яких утворюється плід — ягода червоного або фіолетово-синього кольору з двома насіни­нами в соковитій м'якоті. Воно належить до родини Маренові, розповсюджене у тропіках Східної півкулі й Африці. Його вічнозе­лені або листопадні дерева та ча­гарники утворюють хащі в Ефіопії та долинах річок Абіссінського нагір'я. Точно невідомо, коли лю­дина вперше почала використову­вати зерна кави. У XIV—XV ст. на Аравійському півострові виведено культурні сорти цієї рослини. З тих часів кавове дерево поширилося на інших континентах і визначає прибуток деяких країн.

(Показує на карті й називає країни, у яких зараз вирощують каву.)

Ведучий 2. Кава широко вико­ристовується в геральдиці поряд з пшеницею, рисом, пальмою та дубом. Гілки з плодами цієї рос­лини можна побачити у гербових

вінках Бразилії, Уганди, Сальвадо­ру, Коморських островів. Кавове дерево — це вічнозелена рослина заввишки 5—10 м (у культурі мак­симально — 3 м) зі шкірястими листками та білими квітками із запахом жасмину. Цвіте протягом усього року. Під яскравою м'якот­тю сховане насіння «кавові зер­на», з яких готують каву. Нестиглі зернята мають сіро-зелений колір. Батьківщиною кавового дерева аравійського, до якого належать сорти «Арабіка», є гірські райони Ефіопії, інших сортів — Східна та центральна Африка.

Бразилія і Колумбія — основні світові виробники кави. Більшість плантацій розташовані на півден­ному сході Бразилії, де налічуєть­ся майже 3 млн. кавових дерев. Для Уганди та Сальвадору кавове де­рево — провідна культура сільсько­го господарства.

Ведучий 3. Мабуть, багатьом буде цікаво знати, як готують каву на батьківщині цієї рослини — в Ефіопії. Кавові дерева тут ростуть усюди — вздовж доріг та вулиць, на подвір'ях будинків, шкіл, ліка­рень і, звичайно, будь-якому гос­тю тут пропонують чашку кави. Давши згоду скуштувати цей диво­вижний напій, я став свідком його приготування.

А було все ось як. Хлопчик-посильний збігав у сад і приніс оберемок свіжої трави. Частину її він розсипав навколо мого столу, а решту поніс на кухню. Через де­кілька хвилин офіціант виніс звідти низенький стілець — тацю, посипану травою і заставлену ка­вовими чашками. У центрі стояла жаровня на вугіллі, чорний скля­ний глечик, каструля з водою, та­рілка із зернами кави і дерев'яна ступка з товкачем. З'явилися дві дівчини в національних сукнях з накидками. Одна з них запалила у спеціальній кадильниці кілька шариків благовоній. Друга пока­зала мені, що зерна кави свіжі, тобто зеленого кольору. Їх вими­ли, висипали на пательню і стали підсмажувати на вугіллі, безперер­вно помішуючи. Туди ж кинули кілька зернят імбиру і гвоздики. Хвилин за сім насінини стали зо­лотаво-коричневими. Дівчата ре­тельно розтерли їх у ступці, виси­пали в глечик (джбану) і, заливши сирою водою, поставили на жаро­вню. Через кілька хвилин над вузь­кою шийкою джбани з'явився бла­китний пар, а потім пінка. Після того, як кава трішки відстоялася, її урочисто налили в чашку і по­ставили переді мною на блюдце, яке прикрашала гілочка м'яти. Напій був настільки ароматним, чудово гіркуватим і освіжаючим, а сама атмосфера церемонії така неповторна, що ясна річ, однієї чашки було замало!

Ведучий 4. А ось як готують каву в країнах Ближнього Сходу. У Сирії та Лівії з ранку до вечора п'ють каву. Немає хатини, де б вам не запропонували чашечку кави. Я розповім вам, як покуштував каву в однієї поважної духовної особи.

Слуга в білому приніс на таці маленькі кавові чашечки. Я загля­нув у чашку і побачив, що вона майже пуста — тільки на самому дні трішки коричневої рідини. Злизнувши її, відчув нестерпну гіркоту, немов би проковтнув гар­ну порцію хіни. Гіркота наповни­ла мій рот, але швидко пройшла, а через деякий час зі мною поча­ло відбуватися щось незвичне. Я відчув себе бадьорим і легким. Навіть дихалося по-іншому. Відчувався незвичайний прилив енергії, немов би провів відпустку в горах або біля моря і повернувся сповнений сил. Безперечно, це зробив темно-коричневий напій. Я не втримався і при прощанні за­питав, що за каву я пив? Це була краща Геджавська кава (область у Саудівської Аравії, розташована вздовж берегів Червоного моря). А чому було так мало? Чому не подають повну чашку? Вони відпо­віли, що якщо випити цієї кави повну чашку, можна померти. Ось, виявляється, які бувають сор­ти кави.

Ведучий 5. Щоб зрозуміти які речовини надають каві неповтор­ного смаку та аромату, як вона діє на організм людини, необхідно знати її хімічний склад. Хімія ка­вового насіння досить складна і до кінця ще не вивчена. Досліджуючи золу, вчені встановили, що в каві містяться сполуки Феруму, Магнію, Калію, присутні елемен­ти — Сульфур, Нітроген, Фосфор, Хлор. Ці елементи входять до скла­ду органічних сполук: білків ко­феїну, хлорогенової, нікотинової, хінної, оцтової, яблучної, лимон­ної кислот і полісахаридів.

(Демонструються таблиці «Хімічні сполуки, які входять до складу насіння кави», формули сполук.)

Ведучий 6. Під час смаження кавових зерен відбуваються складні хімічні перетворення. Спочатку випаровується вода і ча­стково розкладаються органічні сполуки. Цукри перетворюються в крохмаль, і насінини стають ко­ричневого кольору, нерозчинні полісахариди розкладаються на більш прості розчинні вуглеводи. Руйнується тригонедін, утво­рюється нікотинова кислота. Про­дукти розпаду хлорогенової кисло­ти, а також понад сімдесят арома­тичних речовин надають каві ха­рактерного смаку і неповторного букету ароматів. У процесі обжа­рювання кавові зерна набряка­ють, оскільки в них утворюється вуглекислий газ, який виконує функцію консерванту аромату.

Ведучий 7. З усіх зазначених ре­човин найкраще вивчений кофеїн. А почалося все з того, що 1821 р. німецький хімік Ф.Рунге виділив з кавового екстракту прозорі крис­тали речовини гіркуватого смаку. Водний розчин цієї речовини за своєю збуджуючою дією в багато разів перевищує кавовий відвар. Розшифрував склад і структуру ко­феїну  1897 р. німецький хімік Фішер. Він отримав кофеїн син­тетичним шляхом. Кофеїн — 1,3,7-триметилксантин — алкалоїд, який міститься в насінинах каво­вого дерева, листях кави, горіхах кола. Це похідне пурину. Кава містить понад ЗО різних органічних кислот — яблучну, лимонну, оц­тову, але найбільше хлорогенової кислоти (від 4 до 5 %). При обжа­рюванні ця кислота розкладаєть­ся, утворюючи речовини, що на­дають каві своєрідного в'яжучого смаку. У кавових зернах міститься і складна органічна речовина танін, яка надає їй гіркого смаку. Але хімія кави вивчена не до кінця, дослідження продовжуються й нині.

Цікаві факти про каву

• Кава як лікувальний засіб за­стосовувалася в арабській меди­цині ще в 900—1000 pp. н. є. її дру­ге народження відбулося після відкриття кофеїну.

• Роком появи кави в Росії вва­жається 1665 p., коли придворний лікар призначив царю Олексію Михайловичу рецепт — варена кава. Перси і турки вважали її ліка­ми, які допомагають проти нежиттю і головних болів.

• У результаті багаторічної се­лекції араби створили один з най­кращих сортів «Мокко».