Каталог статей

Щоголів Яків Іванович

             Щоголів Яків Іванович   (справжнє прізвище Щоголев)  народився 5 листопада 1823 року в місті Охтирці на Харківщині в сім’ї дрібного службовця. У вісім років хлопця віддали до Охтирського трикласного повітового училища, по закінченні якого він вступив до Харківської гімназії. Згодом став студентом історико-філологічного факультету Харківського університету. Захопився літературою, почав писати вірші.

             На початку 40-х років у російських виданнях і в альманасі „Молодик” з’являються друком перші поезії молодого Щоголева російською та українською мовами.             З 1848 року Щоголів, закінчивши університет, більше 20 років служив урядовцем у Харкові на різних посадах. Для своїх дітей, яким подобалися його вірші створює близько 30 поезій, публікує їх в альманахах „Луна” і „Рада”. Та згодом, після смерті улюблених доньки й сина, приголомшений такою втратою Щоголів знову замовкає на декілька років. Тільки 1883 року він видає свою першу збірку „Ворскло. Лірна поезія”.  Поета називав Максим Рильський  „незрівнянним майстром пейзажу”.

             Я.Щоголів помер 8 червня 1898 року  в Харкові, там його поховано. А через три дні вийшла в світ його друга й остання збірка поезій „Слобожанщина”. Для дітей середнього шкільного віку друкувалися вибрані твори Я.Щоголева „Чередничка”, а для молодших читачів -  пейзажні вірші з кольоровими ілюстраціями („Зимній ранок”, „Я люблю зимовий ранок” та ін.).