Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
Шкільний фестиваль мистецтв
| Сценарій1 учень. Добрий день вам, люди добрі! Раді з святом вас вітати, Щастя і добра бажати. 2 учень. Красиво і світло у нашій світлиці – Гості у залі сидять дорогі. Сьогодні у нас родиннеє свято, І хочеться всіх привітати мені. 3 учень. Добрий день, рідненькі мами! Добрий день і татусям! Добрий день бабусям рідним! Тітонькам і дідусям! Добрий день усім гостям! 4 учень. На рушник святковий Хліб поклали з сіллю, Щоб легкі дороги славили країну. Щоб у нашій праці і гучнім весіллі Шанували в світі над усе людину. (Діти співають пісню «Зеленеє жито, зелене») 1 ведучий. Вітаю всіх, хто завітав до нас на родинне свято «Мелодія рідних сердець». Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли у неї є сім’я. 2 ведучий. Бо сім’я – це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід і незгод, де знаходиш спокій і затишок. 1 ведучий. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це – і школа, і весь наш народ український. Родина до родини – народ. Ми з вами – український народ, який складається з малих і великих, дружних і працьовитих родин. 2 ведучий. Як могутня ріка бере свою силу з маленьких джерел, так і наша Україна збагачується маленькими родинами, сім’ями. І хочеться нам, щоб річка була повноводною, щоб велика родина була красивою і щасливою. (Звучить пісня «Сіяв батько жито») (Легенда про пісню) 1 ведучий. Існує така легенда. Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність та красу, угорці - любов до господарювання, німці – дисципліну та порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові – багряний вінок з червоної калини. - Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь. - Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі. - Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздавав, як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її. - Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню у народ. (Звучить пісня «Україночка») 2 ведучий. Кажуть, пісня – це диво! Кого тільки не полонила її вічна краса. Пісня – то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Неоціненний дар і вміння співати не обійшло стороною родину нашої учениці Гнибеди Тетяни, для якої пісня – це не тільки улюблене заняття, а й почуття думки і прагнення до кращого, до вершин людської гідності, до людяності, до творчості. З раннього дитинства Тетянка чула мелодійні наспіви колискових від своєї бабусі, її тато і тітонька були неодноразовими учасниками шкільних вокальних конкурсів. Навіть в 4 класі, цілком не випадково, тема її роботи у Малій Академії Наук звучала так: «Пісня – душа народу». 1 ведучий. Стільки є пісень чарівних, Мелодійних, щирих, дивних, Стільки щастя в них, краси, Линуть в небо голоси. В них гармонія і диво, І чарівна казка сива! (Звучить пісня «Заспівай мені бабуся» у виконанні Гнибеди Тетяни) 2 ведучий. Чарівна мелодія рідних сердець лунає також в родинах Сизової Олени Василівни, учителя обслуговуючої праці, випускниці нашої школи, та Ковальової Олени Анатоліївни, теж випускниці нашої школи. Їх доньки Анастасії, Маринка, Валерія сумлінно «всмоктують», як та губка, і втілюють у життя незрівнянні здібності своїх матусь. 1 ведучий. Галантерея рекламує Свої товари, сьогодні не продає: Чудові вироби для дому Їх всім приємно мати вдома. 2 ведучий. Палають цвітом рушники, А поряд – квіти різнокольорові, І серветки пречудові. Речі ці прекрасні, дивні Вишили наші майстрині. Сизови. У нашому домі, у нашій оселі, Окрасою є вишиванки веселі. Розгляньте товари. Ми їх виробляєм, Усю свою ласку і ніжність вкладаєм. Своїми руками творили це чудо – Хай символом щастя для нас воно буде! Ковальови. На замовлення народу – виставковий показ моди! Ось на нашому помості диво. Подивіться, гості! Все чудово і практично, театрально, артистично Граціозно у дівчат починається парад. (Показ моди) Сизова. Може завтра, може, нині, на догоду дням новим Віддамо цей світ дитині. Хай повік владує ним. Віддамо світанки сині, сто веселок, сто зірниць, Віддамо повік дитині сто найбільших таємниць. (Демонструється виставка Сизових, Ковальових) (Виходять дівчата в українському вбранні співають частівки) 1 дівчина. Ой заграйте нам музики, Щоб гриміли черевики. 2 дівчина. Ой, гоп чобітки, Вдарим підківками, Хай побачать, як танцюють Польку сердитяни! 1 дівчина. Ой піду я в ліски, В ліски по опеньки. Нема мене до роботи, Лиш на витребеньки. 2 дівчина. Я горішки кусала, І на хлопців моргала, Уха-уха, уха-ха, бо я зроду отака. 1 дівчина. Я гуляти буду, І плясати буду, З молоденьким козаком Цілуватись буду! 2 дівчина. Ой, музики мої, Ви заграйте мені. Та коли ж я затанцюю Із Микитой на гульні. 1 ведучий. Будемо сподіватися, що мрія наших дівчат здійсниться у найближчому майбутньому, але поки що мелодія рідних сердець, яка бере витоки з родини Івана Степановича Черненка, лунає для його онука Микити та його партнерши Дар’ї як супровід до їх чарівних, захоплюючих, незабутніх танців. (Танок у виконанні Черненка Микити та Болдарєвої Дар’ї) 2 ведучий. А сам Іван Степанович разом із сином Вадимом є частими гостями нашої шкільної родини разом зі своєю незмінною «подругою» - гітарою, з-під струн якої і звучать ліричні та драматичні мелодії, які зразу знаходять свого постійного слухача. (Звучать мелодіі у виконанні Черненка І.С., Черненка Вадима) 1 ведучий. Бабуся! Чи є в світі людина найкраща?! Подивимось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра й любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світилися очі у бабусі тоді, коли приїжджали до неї онучата. У кожної бабусі своє життя, своя доля. Бабусина доля! Яка вона?.. 2 ведучий. Про долю та мелодію рідних сердець, яка лунає в родині Дмитрика Конопльова сьогодні ми почуємо від його бабусі Надії Василівни. Конопльов Д. Свою бабусю знаю я з давніх-давніх пір, Її обличчя любе, її ласкавий зір. Замислиться бабуся, зажуриться на мить, І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить. Та над усе, найбільше сподобались мені Її ласкаві руки, умілі та міцні. Оцій руці хорошій робота не важка, Бо в’яже, варить, пише бабусина рука. Буває, щось пошиє, ви скажете: краса. Вона робити вміє ну, просто чудеса. І я в бабусі руки цілую залюбки, Вони немов співають, розказують казки. Я слухаю бабусю, я весь, мов уві сні. Розумні, ніжні руки, умілі та міцні. 1 ведучий. Люба бабусю, розкажіть нашим учням, хто Вас навчив усім цим премудростям. І чи передали ви їх своїм дітям? (Розповідь Конопльової Н.В.) (Розповідь Дмитрика Конопльова) 2 ведучий. Кожна людина наділена якимось талантом. Часто вона хоче поділитися ним з іншими і найперше, мабуть, із близькими, рідними людьми. Так і народжуються династії. Мелодію свого серця, мелодію фарб передав своїм дітям і онукам Денисов Анатолій Якович. Нажаль до нас не дійшли роботи Анатолія Яковича, але його односельці із захопленням згадують про його талант. Малювала і його донька, навчаючись у школі. А тепер ми можемо милуватися роботами його онука Овчарова Олександра, учня 9 класу і онучки Овчарової Наталі, учениці 2 класу. 1 ведучий. Ці картини написані для того, щоб глядачі на деякий час забули про свої біди і неприємності, щоб посміхалися і були щасливими. (Виставка малюнків родини Овчарових) 1 ведучий. Дякуємо всім учасникам нашого свята. Будьте привітні, красиві і милі, А особливо здорові й щасливі, Щоби труднощі вміли долати І чудовії весни стрічати. 2 ведучий. Хай у вашім житті буде вічна весна, І ніколи вона не старіє, Хай дорога завжди буде чиста, ясна, І задумана збудеться мрія. Вклонімося ж, люди доземно, Як батьківській хаті з далеких доріг… Як хлібу, що матінка чемно й гостинно Кладуть на вкраїнський рушник! 1 ведучий. Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду На довгі роки і на вічні віки. Бо ж нашому роду нема - переводу, Хай пісня єднає коріння святі! (Звучить «Пісня на добро») 1 ведучий. Якщо є світло в душі, буде краса в людини. Якщо є краса, буде гармонія в домі. Якщо є гармонія, буде порядок у нації. Якщо є порядок, буде мир у світі! ВІДДІЛ ОСВІТИ ШАХТАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ШАХТАРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА 1-111 СТУПЕНІВ № 13 Лісова Наталя Анатоліївна | |
| Переглядів: 1487 | Рейтинг: 1.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |