Каталог статей
| Головна » Статті » Поради психолога » Cім'я - територія спільна | [ Додати статтю ] |
Сім’я – осередок гармонійного розвитку дитини
| Сім’я – осередок гармонійного розвитку дитини Індивідуальна історія розвитку кожного починається серед найдорожчих людей, у сім'ї. «Кожна людина — завжди чиясь дитина» — говорив великий Бомарше. Різноманітні впливи, яких зазнає дитина від членів сім’ї — людей різного віку, статі, звичок, повсякденно позначаються на формуванні її . почуттів, уявлень та поведінкових вчинків, виховання відбувається щомиті, постійно — вчинками, інтонацією, словами, жестами і, навіть, мовчанням. Модель сімейних стосунків ,у яких проживає дитина , серйозно впливає на формування її важливих моральних якостей, рис характеру, індивідуальних способів поведінки, інтересів і став першоосновою «яскравого, неповторного» життя і діяльності. Важливо зазначити, ,що виховний процес е спільною діяльністю дорослого і дитини, а сім'я — унікальним суспільним осередком, де за умови оптимального поєднання турботи і любові, розумної вимогливості і послідовності можливий найбільш гармонійний розвиток дитини. Визнання та підтримка дитини, допомога в її справах, доброзичливість в оцінюванні намірів та вчинків створюють позитивний емоційний фон, що сприяє повному розкриттю її внутрішніх потенційних можливостей. Дорослим необхідно пам'ятати, що виховання дитини, її соціалізація дуже тісно пов'язані з проблемами сформованості відповідних якостей самих батьків. Для того щоб розвивати в дитини інтерес до навколишнього світу, формувати ініціативу, відповідні моральні цінності та самостійну поведінку, старшим необхідно бути прикладом для наслідування і дотримуватися принципів, які вони поширюють на дитину. Адже тільки безумовна позитивна увага батьків до дитини, не опосередкована дитячими вчинками, може забезпечувати повноцінний розвиток особистості. У взаєминах з дорослими особистість дитини формується не поруч i не над, а завжди разом, і тільки таким чином вона зможе пізнавати світ і саму себе як людина. Інакше кажучи, дитина виростає з наших з нею взаємин, з нашої любові до неї . Протягом життя стосунки батьків і дітей зазнають певних змін, що зумовлено як фізичним, так і психосоціальним дозріванням дітей, а також віковими особливостями і життєвим досвідом батьків. Піднімаючись на наступну вікову сходинку, діти дедалі більше стають вимогливішими до особистості і поведінки батьків, що с свідченням зростання їхньої потреби в самостійності, незалежності, рівноправності Коли ж батьки не поспішають налагодити психологічний контакт з дітьми, а виховання зводиться до обмежень та заборон, коли вони дозволяють собі конфліктувати в присутності дитини, це може стати причиною виникнення дитячої агресивної поведінки. | |
| Переглядів: 3529 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |