Скликав в школу нас дзвоник останній
1.Шановні друзі!
Ми знов зустрілись
У пишнім нашім крузі
На радісне свято - веселе чудове
Ми всі закінчили початкову школу.
Ведучий 1. Доброго Вам дня, дорогі наші батьки, вчителі та шановні гості!
Ведучий 2. Ми починаємо Свято прощання з початковою школою.
В.1. Ось і настав цей день. На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням.Новий день обіцяє незнайоме життя.
В.2. Час змінює все, що оточує нас. Довгий шлях життя нелегкий та мінливий.Але всім нам,безумовно світить яскравим багаттям наше дитинство.
В.1. Дитинство - краща пора життя людини. Але все має свій початок та кінець.СЬогоднішний день провів межу між дитинством та юнацтвом.
2.День сьогодні такий незвичайний,
Сонце встало умите в росі,
Скликав в школу нас дзвоник останній
І зібрались на свято усі.
3.Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє!
Всі дружно й весело радійте за нас.
Ми всі перейшли -
У п'ятий клас!
Пісня...
Слово вчителя.
Роки, роки!
Невпинні, невблаганні.
Вони пливуть рікою в небуття.
В безодні тихо тонуть і зникають...
На жаль рокам немає вороття,
Та пам'ять - джерело
Життя й безсмертя,
Вихоплює із глибини років те,
Що було найкраще, наймиліше,
Що не заблудиться в гущавині віків.
Дорогі діти, любі випускники, шановні батьки і гості. Я вітаю вас з сьогоднішнім веселим і сумним святом. Святом сподівань, надій і... спогадів.
Найкращим, наймилішим для кожного з нас є спогади про дитинство. Дивлячись, на дітей кожний згадує себе.
Діти - це краса. Діти - це віддзеркалення наших батьків. Діти - це прекрасні створіння з чистими душами, з невинними оченятами, які завжди чимось цікавляться.
Дитинство непомітно проминає,
І малюки так швидко виростають.
Я ж хочу привітати тат і мам,
Що наші учні вже пройшли початок.
Старання батьківське з коханням матерів,
Вклали ви в дітей своїх,
Щоб в їхньому житті
Були любов і статок.
Ми, вчителі - сівачі на освітянській ниві. І на нелегкому нашому шляху чимало прикрощів і каміння спотикання. Проте нива вчасно засівається і доглядається. І засіваємо цю ниву розумним, добрим, вічним.
Також, зігріваємо щедро, по - материнськи, щасливі дитячі душі. Засіваємо бажанням доброти, краси, справедливості.
А врожай на цій ниві збирає Час і Життя.
Життя - це таємнича книга.
І скільки в ній незвіданих доріг...
Ти озирнешся і помітиш,
Як швидко пролетів за роком рік.
Початкова школа навчила вас добру, ввічливості, відкрила перед вами непізнані світи знань. Попереду вас чекає цілий океан різноманітних знань, які доведеться поступово здобувати вже з іншими учителями.
Тому, бажаю вам добра і радості,
Миру і затишку.
Здоров я і сили,
І кожен день, що йде новий,
Хай тільки щастя вам приносить!
4.Школа - школа.Вулик гомінливий.
Дружній і веселий рідний дім.
Кожний знас отут щасливий,
Бо живе, вчиться і творить в нім.
5.Школа - наш дім, що зітканий з проміння,
З любові, радості та веселкових мрій,
Що зігріває цілі покоління.
Це - храм добра, утвердження надій.
6.Здіймаються, як жайворонки, в вирій,
Дитячі чисті голоси дзвінкі;
До школи ! Всі до школи, серцю милій,
Де мова, наче матері пісні.
7.Співучий дзвоник кличе на уроки,
І вчителі поможуть зрозуміть,
Як на світі нам знайти свої дороги,
Як рідну Україну нам любить.
8.Школа - школа!
Вулик ти дитячий.
Ну а, діти, як бджолиний рій,
Вчаться тут і йдуть сюди терпляче,
І беруть початок з нього свій.
9.Бо всім відомо,що без школи,
без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким з дитинства мрієш буть.
10.Дружній доме, рідная світлице,
незбагнене чудо на землі.
Це дитинства й юності столиця,
Гавань, від якої кораблі,
Йдуть у море,у житейські будні,
А воно приваблює, шумить.
І, здолавши кілометри трудні,
Повертаються, щоб серцем відпочить.
11.Дитинство не міняється у школі,
Єдина зміна - це звичайно ми.
А ми міняємось: хто швидко, хто поволі,
І вже стаєм дорослими людьми.
12.І знову дзвоник весело лунає,
І знову галас, пустощі і крик.
Ідуть уроки... Тут ідуть уроки...
І так щодня... І так із року в рік.
Пісня...
13. Давно в народі так ведеться.
І знають всі: навчання - світ.
Учись і не лінись учитись -
Це ж мудрих давній заповіт.
14.Письменник, лікар чи геолог,
Учитель, слюсар чи кресляр -
Всі називають головною
Одну професію - школяр.
15.Найсвітліша дорога у світі
Це дорого до знань, до школи.
І хоч вчитись нелегко буває,
Та наука завжди хороша.
Кожна людина у світі знає,
Що знання --- то найлегша ноша.
Пісня...
16.Якби не було учителя,
То не було, напевне би,
Ні поета, ні мислителя,
Ні Шекспіра, ні Коперніка,
І понині, напевне,
Якби не було учителя,
Невідкритими залишилися б
Береги Америки.
17. Вчитель веде нас за руки
Стежиною, що йде від Букваря!
Щоб незгасимо сяйвом науки
В житті нас завжди кликала зоря.
18.Вчителю!
Багато в тебе учнів,
Кожен з них - кровиночка твоя.
Мамо духовна, ви ночі не спали,
Помилки наші уночі виправляли
Ви нас, мов квіти, в саду, доглядали.
Долі великої й щастя бажали.
19. Ми не забудем порад ваших щирих
Знання, що дали, у життя понесем.
Любов вашу ніжну, ласкаву і щиру,
У серці своїм до кінця збережем.
20. Учитель, як дбайливий садівник,
Що прихиляється до гілки,
Перекладає мудрість книг
У ці малі, смішні голівки.
Та ще й настроює серця
На щирість, вроду яснооку.
Та все життя аж до кінця
Продовження його уроку.
21. І в серцях дитячих учительське слово
Барвінково буде вік цвісти.
Наче пісня мами колискова
Ваші плідні зерна доброти.
22. Нема важливішої роботи, ніж учительська,
Нема виснажливішої роботи від учительської,
Де нерви паляться, мов хмиз, сухий,
Де серце рветься в клекоті і чаді.
Але нема щасливішої долі,
Коли людина з твоїх рук, УЧИТЕЛЮ,
Іде у світ - на краплю світ людніє.
Пісня...
23.Ми перегорнемо листки
Життя шкільного враз,
Вже зараз ми випускники,
Але колись ішли до школи
В перший клас.
24.Не забути ніколи, як мене за руку
В вересні у школу мама привела.
Вчителька зустріла і у світ науки
З трепетом у серці ніжно повела.
25.Нас привели до вас за руку мами,
Непрошену сльозу змахнувши з вій.
І ви всміхнулись лагідно, весняно,
І повели нас у веселковість мрій!
26.Маленькі неслухняні наші руки
Навчили ви виводити слова,
А скільки було радості і муки,
Як ми буквар читали по складах.
27.У першім класі, той малий буквар,
Як таємницю, ви його розкрили,
Ви певно, мали чарівний дар,
Бо нас читать навчили.
28. Перша вчителько, добра, терпляча,
Ви, як мама, були нам , малим,
Ваша посмішка щира, гаряча
Зігрівала серця нам усім.
Пісня...
| 