Каталог статей
| Головна » Статті » Поради психолога » Поради вчителям | [ Додати статтю ] |
Соціально-педагогічна робота з сім'єю в умовах розлучення
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З СІМ’ЄЮ В УМОВАХ РОЗЛУЧЕННЯ Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини Сім’я, родина – найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини щасливим, повноцінним, плідним. Але батьки мають усвідомити, що вони виконують важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є фундаментом здорового суспільства. М. Стельмахович розглядає родину як перше соціальне й емоційне мікросередовище, в якому розвивається та виховується людина з моменту її народження. Виховний феномен, як і саму сім’ю, нічим замінити не можна. Василь Сухомлинський писав: «У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростає пагін, і гілки, і квітки, і плоди. Сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».[2 , 5] А, що коли ця цінність втрачає своє існування як єдине ціле, розпадається на дві частини? Саме тоді це називається страшним словом розлучення. Часто ми не задумуємось про те хто страждає від нього найбільше жінка, чоловік? Ні найбільше страждають діти. Діти можуть залишитися сиротами при живих батьках, можуть не спілкуватися і не бачитися з одним з батьків, а можуть і взагалі піти з дому. Вивчаючи причини розлучень, фахівці все ж таки не можуть дати однозначної відповіді на запитання, чому люди, які колись вирішили жити разом, тепер не хочуть жити поряд, розлучаються. За даними соціологічного обстеження, яке провів Всеросійський центр вивчення громадської думки, на запитання „як ви вважаєте, якими є зараз причини розлучень?” було одержані такі відповіді: 1. Матеріальні , побутові проблеми – 55% 2. Пияцтво одного з членів подружжя – 39% 3. Послаблення цінності сім'ї для сучасного покоління – 27% 4. Подружня зрада – 19% 5. Психологічна не сумісність – 17 % 6. Монотонність подружнього життя – 12% 7. Нове кохання – 11% 8. Відсутність дітей – 7% 9. Інше – 8% Батьки вирішили, що жити далі разом вони не можуть і не хочуть. А як зробити так, щоб це як найменш негативно вплинуло на дітей? Так, це дійсно проблема, адже треба не забувати про негативні сторони розлучення – воно перетворює більшість дітей у напівсиріт. Батьки не стануть для дитини чужими, коли самі не забажають стати чужими для неї. Соціальні педагоги досить часто в своїй роботі зустрічаються з дітьми які пережили розлучення своїх батьків. І як наслідок у дітей виникає ряд проблем: Психологічні проблеми : - дитина вважає себе причиною батьківського розлучення; - не може вибачити зраду одному з батьків; - дітям не вистачає виховання, підтримки, з боку батька; - виникають конфлікти з друзями, однокласниками; - виникає ряд комплексів стосовно неповної сім'ї, тобто дитині соромно що батьки не живуть разом як в сім’ях її друзів; - спостерігаються психопатії, неврози та інші відхилення;98 - змінюються моральні переконання, погляди, установки, ставлення до навколишніх; - може різко змінитися морально-психологічний світ дитини; - стає вираженою тривожність, переживання втрати, депресивний стан, роздратованість, агресивність, збіднення фантазії, різке зниження самооцінки; - дитина може покінчити життя самогубством; - підвищується лякливість, розладнання сну, зниження пізнавальних інтересів; Соціальні проблеми : - дитині не дозволяють зустрічатися з батьком, якби вона цього не бажала; - дитину можуть віддавати на виховання рідним, а вони не замінять батьків; - виникає грубість, некомунікативність, втрата інтересу до навчання, та до інших видів діяльності; - дитина покидає домівку і йде на вулицю де знаходить нових друзів, які можуть негативно впливати на неї; - починає палити, вживати наркотики або алкоголь; - не гарно поводить себе в школі, на вулиці та дома; - потрапляє до інтернату тому , що жоден з батьків не хоче піклуватись про неї; - створюється руйнівний вплив на механізм функціонування внутрішньої ціннісно- нормативної регуляції поведінки особи. Шлюб, що розпадається, висуває найогидніші риси, характерні й приховані до певного часу, у членів подружжя. Атмосфера взаємної неприязні, ненависті, образ і взаємних звинувачень не може не вплинути на світовідчуття дитини, її моральні переконання, погляди, установки, ставлення до навколишніх тощо. Позитивний вплив на дитину з боку батьків у такій ситуації ускладнюється або й взагалі стає неможливим. Батьки не можуть у таких ситуаціях контролювати вчинки дітей і спрямовувати їх розвиток.[1, 54 ] Погіршення подружніх відносин дуже рідко відбувається різко. Це як правило, результат довготривалого процесу віддалення чоловіка з жінкою одне від одного.[3,68-69] Під час цього процесу діти страждають від постійних сварок та непорозумінь у сім'ї. Батьки тримаючи злобу один на одного, часто не витримують і зриваються на дітях. Як правило після розлучення один з батьків одружується в друге, а дитина не може змиритися з появою нової мами чи тата. Буває, що тато чи мама перебуває в стані постійного стресу, а це також негативно впливає на дитину . На сьогоднішній час це дійсно є проблема. Проблема виховання гідного покоління. На це слід звернути увагу і закликати всі розлучені сім'ї подивитися на те, як часом від їхніх вчинків страждають близькі їм люди. Якщо вже так склалося і люди змушені розійтись, то потрібно підійти до цього питання з усією серйозністю і зробити так, щоб від цього не страждали діти . В Україні створено низку шлюбно-сімейних консультацій, у функції яких входять: 1. ліквідація та усунення психологічної неграмотності з питань подружнього та родинного життя, підвищення рівня усвідомленості, компетентності членів сімей у сфері спілкування; 2. профілактика та усунення шкідливих звичок подружжя (алкоголізму, куріння, негативних рис характеру); 3. корекція або зміна неправильних поглядів, уявлень і ставлення людини до різних життєвих питань, до членів сім'ї, до своєї поведінки; засвоєння методів самоконтролю та самокорекції поведінки й особистісних якостей; 4. зростання культури спілкування та уміння налагодити подружню та родинну взаємодію, вміння нормалізувати загострення відносин у сім'ї;99 5. профілактика та уміння вирішувати особисті й побутові сімейні конфлікти; усунення першопричин конфліктів; 6. уміння створювати сприятливий психологічний мікроклімат та атмосферу співробітництва у сім'ї; 7. консультування конфліктних, нестабільних подружніх пар, нормалізація їхніх взаємовідносин; усунення причин конфліктів і напруги в міжособистісних відносинах членів родини тощо. Надання допомоги дітям із неповних сімей означає цілеспрямовану роботу по включенню їх в систему соціальних відносин. Залучаючи до цієї проблеми соціальних працівників, психологів, волонтерів, можна провести таку корекційну роботу з дітьми та батьками розлучених сімей. 1.Ряд семінарів для батьків на такі теми: „Проблема виховання дітей в умовах розлучення”; „Неповна сім`я як соціально педагогічна проблема”; 2.Бесіди з психологом з питань: - психологічного клімату в сім'ї ; - проблем спілкування ; - виховання ; - поняття „Батьківський авторитет”; 3.Залучення засобів масової інформації для висвітлення цих проблем. 4.Використання сучасних новітніх технологій в проведенні тренінгових занять з питань збереження сім'ї. Батьки зобов’язані серйозно, обдумано віднестися до кожного свого кроку. Їм потрібно частіше зважувати свою діяльність та поведінку. Адже діти – наше майбутнє, виховуючи їх ми самі будуємо своє життя! Список використаної літератури
1. Костів В. Консультативна робота з проблем родинного виховання у неповній сім’ї. – Івано-Франківськ, 1998. - 120 с. 2.Митрофанюк Н. Спілкування в сім'ї // Навіщо батькам ходити до школи / Упоряд . М. Голубенко. – К.: Вид . дім „Шкіл. світ”, 2006.- 126 с. 3. Осипова А.Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях. - Ростов н/Д: В-во: Феникс , 2005.- 315, с. – (Справочник). Науковий керівник: Заєць С.С. | |
| Переглядів: 2649 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |