Каталог статей

Стан здоров’я

Давайте детальніше зупинимося на здоров'ї майбутнього пер­шокласника. На що вам варто звернути увагу?

Ми вже говорили про те, як важливо відвідати невропато­лога.

* Обов'язково знайдіть хорошого лікаря, а також хорошого психолога, якщо ви помічаєте у вашої дитини такі симптоми та особливості поведінки:

♦ наявність неконтрольованих, «безглуздих» рухів (мор­гає, покашлює, тре носа, гризе нігті, крутить і мне щось у пальцях, крутить головою, підскакує на місці);

♦ у віці 5-6 років може концентрувати увагу не більше ніж на 1-2 хвилини, причому її заняття непродуктивні.

Наприклад, вона не шукає в книзі картинки або не намагається побудувати з книги тунель для машин, а просто бездумно перегортає сторінки чи рве папір;

 ♦ постійно дістає травми через свою підвищену рухли­вість і невміння вчасно зупинитися;

♦ стійкі порушення сну;

♦ швидке нерозбірливе мовлення;

♦ затримка розвитку мовлення за умови нормального інтелекту;

♦ замкнутість, відчуженість;

♦ навіть володіючи нормальним мовленням, частіше мовчазна, відповідає ніби над силу;

♦ невміння пристосуватися до правил дитячого садка або розвивальної групи;

♦ невміння налагоджувати контакти з дітьми, при тому що товариськість підвищена; не вміє вислухати іншого (найчастіше просто не може припинити говорити), не відчуває «межі» під час спілкування з дорослими;

♦ постійна млявість, загальмованість дитини, склада­ється таке враження, що вона не остаточно прокину­лося;

♦ повна відсутність ініціативи, нелюбов до всього нового;

♦ неможливість виконувати програму дитячого садка або початкової школи через «повільність», «нетяму­щість».

Про що свідчать ці ознаки? Справа у тому, що багато дітей під час другої половини вагітності або під час пологів дістають мікротравми спинного і/або головного мозку. Результатом цих травм часто є порушення між процесами збудження і гальмуван­ня в мозку дитини. Такі немовлята надмірно неспокійні, легко починають кричати і не можуть зупинитися або, навпаки, над­мірно спокійні, багато сплять і повільно розвиваються. Оскільки діти мають величезні резерви для відновлення, зазвичай завдя­ки батьківській турботі та своєчасній медичній допомозі вони долають труднощі першого року життя і в подальшому розви­ваються нормально. Проте у разі підвищення навантаження на нервову систему в дитячому садку або школі «старі рани» можуть знову «нагадати про себе». Для того, щоб запобігти цьому, перед школою дитині варто пройти лікування у невропатолога і спеці­альні заняття з психологом.

•Наведені нижче ознаки свідчать про те, що у вашої дитини можуть бути неврологічні порушення, — обов'язково розкажіть про них на прийомі в лікаря:

♦ у вас була патологія вагітності (пізній токсикоз, гіпок­сія) і пологів (затяжні або швидкі пологи, передчасні пологи, застосування щипців, тиск на черевну стінку, гіпоксія під час пологів, низькі оцінки дитини за шка­лою Апгар при народженні);

♦ на першому році життя дитині ставили діагнози «перинатальна енцефалопатія», «внутрішньочерепна гіпер­тензія», «затримка психомоторного розвитку»;

♦ протягом перших років життя в дитини була затримка розвитку мовлення;

♦ періодично спостерігаються (або спостерігалися раніш) тики або інші нав'язливі рухи;

♦ скарги на головні болі, порушення сну;

♦ енурез;

♦ астматичний бронхіт та інші алергічні захворювання;

♦ метеочутливість і вегето-судинна дистонія, раптові, нічим не зумовлені перепади настрою;

♦ під час навчання читання і письма у віці 5-6 років дитина погано впізнає літери, плутає, перевертає і пропускає їх, не може правильно переписати просте речення;

♦ нервовий зрив або захворювання навіть у разі незнач­ного навантаження.

Хочу підкреслити ще раз: йдеться про дуже поширені явища, які, власне кажучи, не є захворюваннями, це лише особливості розвитку дитини. Проте тут можна і потрібно «підстилати солом­ки», щоб позбавити дитину від зайвого стресу в школі.

Ще один фахівець, з яким вам обов'язково необхідно зустрі­тися, — це логопед. Зрозуміло, ви самі підете до логопеда, якщо у вашої дитини грубі порушення мовлення, які заважають оточу­ючим її зрозуміти.

Але існують і дрібніші порушення, які, можливо, непомітні на перший погляд, але вони можуть істотно ускладнити навчання вашої дитини в школі.

Наприклад, якщо дитина неправильно вимовляє звук, сама не помічаючи цього (наприклад, плутає [л] і [р]), то вона не зможе правильно почути потрібний звук і не зможе правильно продик­тувати його сама собі. Результатом будуть постійні помилки під час письма.

У нормі, до 6 років дитина має повністю опанувати всі зву­ки рідної мови, навчитися будувати складнопідрядні речення (тобто речення зі сполучниками «а», «але», «що», «тому що» та ін.), навчитися узгоджувати слова між собою, опанувати всі три відміни іменників, дієвідмінювання, час, рід дієслів, ступені порівняння прикметників і прислівників, відміни займенників. Таким чином, за рівнем складності її мовлення практично нічим не відрізняється від мовлення дорослого.

Дитина може сказати: «Червона чашка більша, а синя — мен­ша», «Не хочу надягати цю шапку, тому що вона колюча», «Хочу гуляти з Олексієм, тому що він мій друг».

Якщо ж вона гаркавить, плутає роди, числа і дієвідміни (на­приклад, говорить: «Червоний чашка — великий», «Хлопчик заплакали» або «Ти куди йти») — їй потрібні заняття з логопедом і психологом.

Іноді порушення мовлення стають очевидними, коли дитина починає навчатися письма і читання.

Обов'язково зверніться до логопеда, якщо ваша дитина постійно припускається таких помилок:

♦ не вміє добре виділяти звуки на слух і часто замінює їх подібними (наприклад, замість ЗАЄЦЬ пише САЄЦЬ, замість ШАФА — ЖАФА);

♦ пропускає звуки під час читання і літери під час пись­ма: КРІТ читає як КІТ, САЛОН — як СЛОН;

♦ перевертає букви;

♦ не вміє правильно розділяти слова у фразі (замість ТУТ КІШКА дитина читає і пише ТУТКІШКА);

♦ плутає схожі за графічними контурами букви;

♦ припускається порушень граматичної структури мов­лення — під час читання та письма випадають відмін­кові закінчення та ін. (наприклад «Наш кішка сидить на стіл»);

♦ не розуміє сенсу правильно прочитаних слів і речень.

Варто також відвідати окуліста (якщо у вашої дитини зниже­ний зір, вочевидь, що вона матиме труднощі в навчанні) і орто­педа (не виправлені вчасно порушення постави завдадуть дитині в школі масу неприємностей).

Хай також дитину огляне лікар ЛОР і переконається, що в малюка відсутні хронічні осередки інфекції в ділянці «вуха, горла і носа». Якщо такі осередки мають місце є (у дитини збільшення аденоїдів, хронічний тонзиліт, часті отити та ін.), то перед шко­лою їх потрібно пролікувати.

Першокласники часто хворіють на простудні захворювання, і хоча ми навряд чи можемо повністю захистити дитину від застуд, для нас важливо, щоб перебіг цих захворювань відбувався легко і без ускладнень.

Стоматолог повинен виключити наявність таких же осередків у ротовій порожнині.