Каталог статей

Свято осені

Учні:

1. Покосили пшениці й жита. 2. Зажурились квіти неспроста,

Ми не зчулись, як минуло літо. Вранці роси випадають білі.

Вже надходить осінь золота. Вже надходить осінь золота –

Молоде, зелене сходить жито. Жовкне листя у саду на гіллі.

3. Осінь, осінь!

В гості тебе просим

З щедрими хлібами,

З високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем.

Осінь: Ось я-за сосною.

Ось і листя в'яне.

Хто я? Це за мною

Йдуть густі тумани

Ранками імлистими.

Вдень, як позолота,

Обриваю листя - це моя робота.

1-й учень (дивиться): Справді, осінь.

2-й учень: Заходь до нас,

Тут хлопчики й дівчатка

Зібралися стрічать тебе давно.

3-й учень: Про себе розкажи спочатку,

Порозважайся з нами заодно.

Осінь: Прийшла пора збирання урожаю,

Тому й погоду гарну я тримаю,

Аби устигли хлібороби славні

Із щедрих нив у цей погожий час

Позвозити весь урожай в комори —

Нехай собі лежить там про запас...

А це ось у руках моїх, погляньте,

Із листя різнобарвного гірлянда.

До всього ж я художниця завзята,

Гірлянду подарую вам, малята!

Учні:

1. Малює осінь на деревах, 2. Пливе туман сріблястий в лузі

Ґуля по травах і стежках. Над синім поглядом ріки.

Калини кетяги рожеві Верба за літечком у тузі

Тримає в бронзових руках. Скида червоні кісники.

3. Земля ще сонечком полита 4. Перегорта крилом сторінку,

Осінні фарби зігріва. Холодні ночі в мандри звуть –

Чита лелека в книзі літа Йому озерце і домівку

Про землю-матінку слова. Ніде у світі не забуть.

5. Літо осені у вічі 6. У ворота літа дзвонить

Синім вересом глядить, Юний вересень-школяр,

В сад рожеву айстру кличе Золоте калини гроно

І метеликом летить. Осінь хилить на буквар.

Хлопчик-Вересень: Добридень, милі! А якщо заждались Ви мене, малі, то це тому, що вранці проводжав я діток у школу - і в місті, і в селі. Я вів їх пер ший раз у перший клас. Це ж зараз, діти, вересень у нас. (Пісня "Осінь знову до нас прийшла").

Хлопчик-Вересень: Назва першого місяця пов'язана з вересом - росли ною дуже поширеною на Поліссі. Верес, як і липові гаї, дуже цінний медонос. У середині вересня відлітають у вирій птахи. Колись люди, побачивши в небі ключ журавлів, примовляли: "З чужої сторононьки вертайтесь додомоньки". При цьому годилося загорнути в хустинку грудочку землі і тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту гру дочку одразу ж закопували у полі чи городі. Це робили для того, щоб весна була щедрою і буйною.

Про вересень у народі кажуть так.

Діти (за чергою):

1. Вересень - рум'янець року.

2. Садок у вересні, що кожух у січні.

3. Вересень студений, але ситний.

4. Вересень струшує груші в садочку.

5. Як вересень, то й дощик сіє.

6. 3 вересня, на Тадея, селянин не журився - в хаті хлібець завівся.

7. 4 вересня, Боголіпа, — час перших осінніх приморозків.

8. 6 вересня, Євтихія, - якщо день випадає дощовий - буде осінь погожа і щедрий урожай у наступному році.

9. 11 вересня, Усікновення, — це період останніх гроз.

10. 14 вересня, Семена. До цього дня селяни поспішали повністю обсія тись озиминою. В цей день, у давнину, коли не було електрики, запалювали посвіт — пристрій, яким освітлювали хату. Вогонь від посвіту мав зберіга тись в оселі аж до Великодня.

11. 19 вересня, Михайла Чудотворця, - від Михайла починали святкува ти храмові свята (празники).

12. 21 вересня, Друга Пречиста. З цього дня можна було засилати сватів. 13.27 вересня, Здвиження. Одне з найзагадковіших осінніх свят. У цей день, начебто, відбувається суд над лісовими плазунами - гадюками і вужами. Тому в давнину батьки забороняли дітям ходити цього дня до лісу.

Учні:

1. Подивись, на видноколі 2. Ось край річки жовті клени

Мов змінилися ліси. І берези золоті.

Хто це їх у жовтий колір Ялинки лише зелені

Так барвисто прикрасив ? Залишились в самоті.

3. І пишаються дерева 4. А маляр цей –

Золотим своїм вбранням: Місяць жовтень. –

Це якийсь маляр, напевно, У відерцях чарівних

Догодити хоче нам. Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

Хлопчик-Жовтень: Ми вересневі вдячні за старанність:

Врожай добротний зібрано без втрат!

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості жовтень - вересня я брат.

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева, і кущі.

Уже осінні перші йдуть дощі.

(Лунає пісня "Шпачок прощається").

Жовтень: Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовто гарячий колір з усіма його відтінками. Назва "жовтень" відома ще з давніх часів. В Україні були й інші назви: грязень, хмурень, листопадник, зазимник. Однак найточнішою можна вважати народну назву - весільник. Бо починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: жовтень - на весілля багатий.

Діти (за чергою):

1. Вересень пахне яблучками, а жовтень - капустою.

2. Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю.

3. Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

4. Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими. Якщо все-зима буде теплою.

5. Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.

6. Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло, а воно вже на заході.

7. 4 жовтня, Кіндрата, - починали готуватися до зими.

8. 5 жовтня, Фотія, - якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно.

9. 9 жовтня, на Івана Богослова, завершували всі польові роботи.

10. 14 жовтня, Покрови, - починали вечорниці та весілля.

11. Свято Покрови належить до числа великих. Особливо популярним воно було у козаків. Покрова вважалася також заступницею жіночої та дівочоїдолі. День Святої Покрови є переломним: після нього вже починала нагадувати про себе зима. Тому й казали: "Покрова всю землю покриває листям або снігом", чи "По Покрові, то і по теплі".

12. 20 жовтня, Сергія Послушного. З цього дня вже чекали зими.