Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Готуємось до батьківських зборів | [ Додати статтю ] |
Продовження
О.Я.Савченко i наводить такий приклад: «Ідуть вулицею бабуся з внучкою. Раптом дощ. Бабуся знiмає з себе кофту, хустину, вкриваючи Оленку-другокласницю. А вона все це сприймає як належне. Забiгли у під’їзд. Онука сухенька, а в бабусi поприлипало до ніг мокрее плаття. - Ой, бабусю, яка ти смішна! — вигукує дiвчинка.
От i вся реакцiя на бабусину турботу». У В.Осєєвої є на цю тему оповiдання «Трк сини». Двi жiнки брали воду з колодязя. Пiдiйшла до них третя. А дiдусь на камiнь вiдпочити сiв. Ось i каже одна жiнка другiй: — Мiй син спритний та сильний, нiхто його не переборе. — А мiй спiває, як соловейко. Нi в кого такого голосу нема, каже друга. А третя мовчить. — Що ж ти про свого сина не кажеш? - питають її сусiдки. — Що ж сказати? — каже жiнка. Нiчого в ньому особливого немає. Ось набрали жiнки повнi вiдра води i пiшли. А дiдусь за ними. Йдуть жiнки, зупиняються. Болять руки, виплiскується вода, ломить спину. Раптом назустрiч три хлопчики вибiгають. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жiнки. Другий пiсню спiває, соловейком заливається — заслухались ним жiнки. А третiй пiдбiг до матерi, взяв у неї вiдра важкi i потяг їх. Запитують жiнки в дідуся: - Ну що, якi в нас сини? - А де вони? — вiдповiдає дiд. — Я тiльки одного сина бачу!». Хочеться зауважити, що коли ми оцiнюємо вчинки дорослих, то обов’язково хочемо зрозумiти: навiщо, чому, чим керувалася людина? Так само, сприймаючи навiть i добрi вчинки своїх дітей, варто час вiд часу спробувати проаналізувати їх мотиви, тому що iнодi можна помилитись, оцiнюючи їх вчинок тiльки за зовнiшнiми проявами. Дочка моєї знайомої щоденно купувала молоко і хлiб старенькій бабусі, що жила поруч. Батьки тішилися і хвалили дитину, а дівчинка із задоволенням усе смприймала. А через деякий час Іринка купила собі нову іграшку. - Звідки вона в тебе? – запитали батьки. - А мені бабуся щодня платила за те, що я їй купляла продукти, - спокійно і задоволено відповіла дочка. - І тобі не соромно? – розгублено запитала мати. - А чому мені має бути соромно, хіба я даремно трудилась? Яка ж цiна такої доброти? Особливу увагу радимо звертати на розвиток у дiтей любовi до природи. Робота на присадибнiй ділянці, у саду, вирощування кiмнатних рослин, догляд за тваринами стимулюють становлення почуття любовi до всього, що потребує людської допомоги i захисту. Людина, у якої не сформованi добрi почуття до природи, не буває, як правило, доброю до людей. Пам’ятайте, шановнi батьки, що виховання чуйностi i доброти здiйснюється перш за все в батькiвському домi. Тепла, дружня атмосфера в сiм’ї, уважне й турботливе ставлення її членiв один до одного i до людей взагалi, цiлеспрямованiсть впливу батькiв сприяють формуванню людини, яка готова робити добрi справи i цiнувати добро, зроблене для неї. І ще. Якi б моральнi якостi ви не хотiли виховати у дiтей, всi вони мають у своїй основi прекрасну людську властивiсть - вiдчуття того, переживає iнший не тільки в хвилини радостi, а й у хвилини смутку, болю, самотності… Саме в цьому джерела доброти. Корнієнко С.М., Кодлюк Я.П. | |
Переглядів: 1811 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |