Тема. «Пам’яті героїв Крут».
Розділ програми: ціннісне ставлення до суспільства і держави.
Форма проведення:тематична лінійка.
Дата проведення:
Мета:
- залучити учнів до джерел національної історії і культури;
- сприяти патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе як частинки великого українського народу;
- збуджувати національну самосвідомість;
- загартовувати вихованців морально та інтелектуально.
Підготовка виховної діяльності:
1.Підготувати тематичну лінійку, присвячену річниці загибелі українських студентів – захисників Києва від більшовицьких військ Муравйова з метою збереження памяті героїв;
2. Зібрати матеріали по темі (малюнки, фотографії, вірші, книги).
3. Оформити залу для виступу учнів;
4. Підготувати комп'ютерну презентацію за темою «Пам’яті героїв Крут присвячується».
Змістовність заходу:
Знайомство з історією загибелі українських студентів – захисників Києва від більшовицьких військ Муравйова з метою збереження пам'яті героїв через зібрання матеріалу по темі та оформлення презентації, організацію та проведення тематичної лінійки,
Рекомендована наочність та література:
Література за темою, презентація «Пам’яті героїв Крут присвячується».
Активність і спрямованість школярів:
Створення тимчасової творчої групи для збору матеріалів та оформлення презентації «Пам’яті героїв Крут присвячується».
1. В історії кожного народу є дати, трагізм і велич, яких залишається в пам’яті на віки і тисячоліття.
Понад 2 тис. років тому на далеких берегах Греції в ущелині під Фермопілами 300 спартанців на чолі з царем Леонідом полягли, стримуючи багатотисячне військо персів, і вкрили себе вічною славою.
У 1651р. під Берестечком полягли 300 козаків, давши можливість відступити війську Богдана Хмельницького. №2.
2. 29 січня 1918р. героїчну смерть прийняли майже 300 українських юнаків під Крутами, що заслужили таку ж вічну славу.
Подвиг їхній тим значний, що, на відміну від спартанців чи козаків, у бій їх вели не військові вожді, а лиш любов до рідної землі, до рідного народу. №2.
3. Українська революція на середину січня 1918р. пройшла досить довгий шлях. 7 листопада 1917р. було проголошено створення УНР. Однак політика керівництва УНР суперечила політиці ленінського Раднаркому. Розпочалась організована боротьба зі зброєю в руках за встановлення радянської влади в Україні. №3.
4. За наказом головнокомандувача Червоної армії Криленка, наступали на Україну три армії: під командуванням Муравйова, Березіна, Знаменського. 21 грудня Антонова – Овсієнка призначили командувати Південним революційним фронтом, а наступаючими на Київ військами – Муравйова. №3,4
5. З початком наступу на Київ червоних, в умовах загальної розгубленості, навіть суцільної паніки, здатними захистити свою Батьківщину виявилися передусім студенти та гімназисти. Уже 5 січня 1918р. на зборах студентів Київського університету Св. Володимира було ухвалено створення студентського куреня Січових Стрільців. №5.
6. Бій сотні Першої військової школи ім. Богдана Хмельницького та сотні Помічного студентського куреня з переважаючими силами Червоної армії під командуванням П.Єгорова відбувся біля залізничної станції Крути на перегоні між Бахмачем і Ніжином 29 січня 1918р. Бій тривав більше 5 годин, українці відбили декілька атак. №6,7.
7. Ось, як ці події описав український поет Олексій Тичко :
Чорні бушлати і шинелі ,
слідами вкритий сніг увесь,
відкриті в рай вузенькі двері,
і душі линуть до небес.
Сплелося все – і люди й коні,
тачанки, брички, старий віз.
Кривавий бій у чистім полі,
і там же сніг від теплих гільз.
Їх тільки 300 під багнети,
«максима» смертний перестук,
юні кадети і студенти,
із юнкерами всі до Крут.
Не за медалі з орденами,
щоб опустити їх в бокал,
губили кров життєві грами,
за все святе й універсали.
8. Втрати зі сторони оборонців становили до 250 – 300 чоловік, до того ж 35 студентів потрапили в полон, з яких 28 були розстріляні.
8 лютого 1918р. більшовицькі війська Муравйова вступили до Києва. № 8. Почався жахливий терор, від якого й сьогодні кров стигне в жилах.
Лише 2 березня вони були вигнані, а №8,9. 19 березня відбулося перепоховання згаданих вище 28 – ми розстріляних полонених. Їх викопали з могили під Крутами, насипаної селянами після бою, і кожного в окремій труні привезли у Київ № 10-11. і поховали на Аскольдовій могилі.
№12. Ось лише кілька імен тих безіменних героїв:
Божко Бжезинський;
Микола Лизогуб;
Павло Кольченко;
Микола Іванкевич та інші.
Вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
9. Павло Тичина, переповнений почуттями від побаченого, написав про це вірш:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ…
10. У 2006р. на місці битви відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут №13. (Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака представив пам’ятник як насипний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10 – метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського університету, звідки була більшість студентів під Крутами).
З тих історичних подій постає важкий урок. Непослідовна, невиважена політика тодішніх керівників української нації призвела до трагедії українського народу. (Власне, Крути стали предтечею поразки національно – визвольних змагань 1917 – 1920 рр.)
№14. 11. Крути – не тільки символ мужності, стійкості всіх поколінь українців, а й урок для політиків. Лише спільними зусиллями можна будувати незалежну Україну.
12. Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...
13. Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.
14. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу нашої нації.
Учні всі разом промовляють слова:
Вічна слава героям Крут!
|
