Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель батькам » Сімейне виховання | [ Додати статтю ] |
Тест на виявлення батьківського стилю спілкування з дитиною
| Основні завдання батьківського виховання: • розвиток талантів дитини; • навчання взаємодії – соціалізація; • моральне виховання: життєві цінності, базові принципи самовияву; • формування навичок саморегуляції і регуляції (управління) власною життєвою ситуацією. Щоб реалізувати поставлені завдання, батькам необхідно: • розуміти психологічні особливості своєї дитини; • знати і враховувати особливості вікового розвитку; • чітко усвідомлювати, яку «модель соціалізації» вони дитині прищеплюють; • усвідомлювати, за якими принципами відбувається сімейна взаємодія; • прогнозувати, які наслідки може мати їхній педагогічний вплив. • ТЕСТ НА ВИЯВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКОГО СТИЛЮ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ (за Оленою Мерзляковою) Щоб ви могли перевірити найпоширеніші способи спілкування з власною дитиною – пропонуємо виконати такий тест. Запропонована методика – спрощений і дещо модифікований варіант відомого в середовищі психологів тесту батьківського ставлення. У нашому випадку її результати можна використовувати як додатковий привід для роздумів, але не як повноцінний психодіагностичний інструмент. Нижче запропоновані деякі твердження, які відображають можливе ставлення батька або матері до власної дитини. Якщо ви згодні з тим чи іншим твердженням – зафіксуйте у бланку для відповідей поруч з номером твердження позначку «+» або «так». Якщо не згодні – відповідно позначку «-» або «ні». Бланк для відповідей 1. 7. 13. 19. 25. 31. 37. 2. 8. 14. 20. 26. 32. 38. 3. 9. 15. 21. 27. 33. 39. 4. 10. 16. 22. 28. 34. 40. 5. 11. 17. 23. 29. 35. 41. 6. 12. 18. 24. 30. 36. 42. Текст опитувальника 1. Моя дитина подобається мені такою, яка вона є. 2. Основна причина капризів моєї дитини – це егоїзм, лінощі і впертість. 3. Я завжди зважаю на думку дитини. 4. Я завжди співчуваю своїй дитині. 5. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла того, що особисто мені не вдалося в житті. 6. Моя дитина росте непристосованою до життя. 7. Я поважаю свою дитину. 8. Моя дитина часто робить такі вчинки, що заслуговують на осуд. 9. Батьки повинні не тільки вимагати від дитини, але і самі пристосовуватися до неї, ставитися до неї з повагою, як до особистості. 10. Потрібно якнайдовше тримати дитину подалі від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують. 11. Дитину з дитинства варто тримати у жорстких рамках, тільки тоді з неї виросте гарна людина. 12. Стосовно своєї дитини я часто відчуваю досаду. 13. Я охоче проводжу з дитиною свій вільний час. 14. Якщо проводити відпустку з дитиною, то неможливо нормально відпочити. 15. Я завжди беру участь в іграх і справах дитини. 16. Гарні батьки захищають дитину від труднощів життя. 17. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. 18. Мені здається, що інші діти глузують з моєї дитини. 19. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас додому. 20. Коли я порівнюю свою дитину з її однолітками, то вони здаються мені вихованішими і розсудливішими. 21. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини, 22. Я намагаюся виконувати всі прохання І побажання моєї дитини. 23. Я вважаю своїм обов'язком знати все, про що думає моя дитина. 24. Моя дитина, як губка, усмоктує в себе все найгірше. 25. Я відчуваю дружні почуття стосовно дитини. 26. Моя дитина спеціально поводиться погано, щоб дошкулити мені. 27. Діти рано починають розуміти те, що батьки можуть помилятися. 28. Я часто шкодую про те, що моя дитина дорослішає, і з ніжністю згадую той час, коли вона була ще зовсім маленькою. 29. Дитина повинна дружити з тими, хто подобається її батькам. 30. До моєї дитини постійно «липне» все погане. 31. Я поділяю захоплення моєї дитини. 32. Виховання дитини – це суцільні нерви. 33. Я часто визнаю, що у своїх вимогах І претензіях дитина по-своєму права. 34. Я захоплююся своєю дитиною. 35. Дитина не повинна мати секретів від батьків. 36. Я невисокої думки про здібності моєї дитини і не приховую цього від неї. 37. Прикрості моєї дитини мені завжди близькі і зрозумілі. 38. Коли в компанії говорять про дітей, мені іноді стає соромно, що моя дитина не така розумна і здібна, як інші. 39. При прийнятті рішень в родині варто враховувати думку дитини. 40. Найголовніше – щоб у дитини було спокійне, безтурботне дитинство. 41. За суворе виховання діти потім дякують своїм батькам. 42. Моя дитина не в змозі зробити щось самостійно, і якщо вона це робить, то обов'язково щось виходить не так. Обробка результатів Підрахуйте кількість позитивних відповідей «так» за кожним рядком у вашому бланку-таблиці. У правій колонці ви можете прочитати, що означають бали за кожною з обраних 6 шкал. Підрахуйте кількість «+» в кожному рядку 1. 7. 13. 19. 25. 31. 37. ∑ «+» Прийняття дитини 2. 8. 14. 20. 26. 32. 38. ∑ «+» Відторгнення дитини 3. 9. 15. 21. 27. 33. 39. ∑ «+» Кооперація 4. 10. 16. 22. 28. 34. 40. ∑ «+» Симбіоз з дитиною 5. 11. 17. 23. 29. 35. 41. ∑ «+» Контроль 6. 12. 18. 24. 30. 36. 42. ∑ «+» Ставлення до невдач Шкала «Прийняття дитини» та «Відторгнення дитини» В ідеалі шкала «Прийняття дитини» повинна набрати якнайбільше балів, а шкала «Відторгнення» – якнайменше або зовсім не набрати. Та в реальному житті не все буває ідеально. Порівняйте кількість набраних балів за цими показниками. Яка тенденція переважає у вашому випадку? Високі бали за шкалою (6–7) «Прийняття» свідчать про те, що батько або мати має виражене позитивне ставлення до дитини. Дорослий приймає дитину такою, яка вона є, поважає і визнає її індивідуальність, схвалює її інтереси, підтримує плани, проводить з нею чимало часу і не шкодує про це. Високі ж бали за шкалою «Відторгнення» свідчать про те, що доросла людина відчуває стосовно дитини частіше негативні почуття: роздратування, злість, досаду. Такий дорослий частіше вважатиме дитину невдахою, не вірить у її майбутнє, низько оцінює ЇЇ здібності і нерідко своїм ставленням травмує дитину. Шкала «Кооперація» Високі бали за шкалою «кооперація» (7–8 балів) є ознакою того, що дорослий виявляє щирий інтерес до того, що цікаве дитині, високо оцінює її здібності, заохочує самостійність та ініціативу, намагається бути з нею на рівних. Такі батьки, як правило, довіряють своїм дітям та намагаються зрозуміти їхню точку зору під час вирішення суперечливих питань. Низькі бали по цій шкалі (1–2 бали) свідчать про те, що дорослий стосовно дитини поводиться навпаки і не може претендувати на роль гарного педагога. Шкала «Симбіоз» Високі бали за шкалою «симбіоз» (6–7) балів достатні для того, щоб зробити висновок про те, що ця доросла людина не встановлює психологічну дистанцію між собою і дитиною, намагається завжди бути ближче до неї, задовольняти її потреби, захищати від неприємностей. Батько або мати нібито відчуває себе одним цілим з дитиною. У таких батьків тривога за дитину значно підвищується, коли дитина починає відстоювати «власну автономію». За власною волею ця категорія батьків ніколи не дасть дитині самостійності, чим, безумовно, заважатиме її розвитку. Низькі ж бали за цією шкалою (1–2 бали) є ознакою того, що дорослий, навпаки, встановлює значну психологічну дистанцію між собою і дитиною. Що це – повага до особистості дитини чи батьківська байдужість – зрозуміти допоможуть інші показники методики. Шкала «Контроль» Високі бали за шкалою «контроль» (6–7 балів) свідчать про те, що доросла людина поводиться занадто авторитарно стосовно дитини, вимагаючи від останньої незаперечної слухняності і задаючи дитині жорсткі дисциплінарні рамки. Вона нав'язує дитині майже в усьому свою волю. Така поведінка батьків далеко не завжди може бути корисною для дітей, тому що сприяє розвитку пасивності, психологічної загальмованості та інфантилізму. Низькі бали за цією ж шкалою (1–2 бали) навпаки, свідчать про те, що контроль за діями дитини з боку дорослої людини практично відсутній. Це може бути не дуже добре для навчання і виховання дітей. Найкращим варіантом оцінки педагогічних здібностей дорослої людини за цією шкалою є середні оцінки, від 3 до 5 балів. Шкала «Ставлення до невдач дитини»
Високі бали за шкалою «ставлення до невдач дитини» (7–8 балів) є ознакою того, що доросла людина вважає дитину маленькою невдахою і ставиться до неї як до нетямущої істоти. Інтереси, захоплення, думки і почуття дитини здаються дорослій людині несерйозними, і вона ігнорує їх. Навряд чи такий дорослий може стати гарним вчителем і вихователем для дитиня. Низькі бали за цією ж шкалою (1–2 бали), навпаки, свідчать про те, що невдачі дитини дорослий вважає випадковими і вірить у неї. Ця віра, як правило, передається самій дитині. І навіть якщо дійсно були якісь негаразди – дитина завдяки батьківській вірі та підтримці обов'язково їх подолає. Нагадуємо ще раз, що результати цієї методики – лише додатковий привід замислитися над власними настановами вихователя та краще зрозуміти ставлення до своєї дитини. | |
| Переглядів: 10032 | Рейтинг: 5.0/5 |
| Всього коментарів: 0 | |