Каталог статей

Тютюнник Григір (Григорій) Михайлович

             Тютюнник Григір (Григорій) Михайлович народився 5 грудня 1931 року в селі Шалівці на Полтавщині в селянській сім’ї. Після семирічки вчився у Зінківському ремісничому училищі, здобув фах слюсаря. Працював на заводі, в колгоспі, на будівництві. Служив  в армії; після демобілізації працював у залізничному депо, закінчуючи вечірню десятирічку. В 1957-1962 роках навчався на філологічному факультеті Харківського університету, потім учителював, працював у „Літературній Україні”, в сценарній майстерні Київської кіностудії імені О.П.Довженка, редактором у видавництвах „Молодь”, „Веселка”.

             Ще навчаючись в університеті, почав друкувати новели. Перша збірка „Зав’язь”(1966) засвідчила прихід в українську літературу високоталановитого майстра. Потім з’явилося ще кілька книжок: „Деревій”(1969), „Батьківські пороги”(1972), „Крайнебо”(1975), „Коріння”(1976) та інші.

             1970 року  у видавництві „Веселка” письменник випустив у світ книжечку оповідань „Ласочка” для дошкільнят і відтоді активно працював      у дитячій літературі. Потім вийшли друком пронизані любов’ю і добротою його збірки оповідань і  казок „Лісова сторожка”, „Степова казка”, „Однокрил”.

             Повісті „Климко”, „Вогник далеко в степу” були відзначені літературною премією імені Лесі Українки 1980 року.

             Пішов із життя 6 березня 1980 року.