Каталог статей

Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Українська мова [ Додати статтю ]

Твір на тему "Зима"
№1
Настала зима. Вже середина січня. Сьогодні ясний зимовий день, сонце світить сліпуче яскраво. Навколо все біле-біле: м'який пухнастий сніг рівним шаром покрив землю. Сніг всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Під горобиною багато пташиних слідів. Шосе скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. Діти з радісними криками спускаються на санках з пагорбів: їм і в мороз весело. А сніг блищить на сонці, іскриться і переливається ...

№2
Прийшла зима. Випало багато снігу. Наступили холода. На шибках з'явилися красиві крижані малюнки. Річка покрилася льодом. Діти вийшли ковзатися на річку. Торік два хлопчики з нашої школи провалилися. І всі потонули. Не можна ходити по тонкому льоду. Можна вмерти.
На перервах школярі грають у сніжки. Ми вчора попали сніжком у вухо Тарасику. Він плакав, а ми сміялися. Це неправильно. У сніжки не можна засовувати камінчики.
А Леська з 3-а бігала по вулиці гола без шапки. Вона простигла і потрапила в лікарню на перший поверх. Ми ходимо її провідувати. Ми з друзями кидаємо їй у вікно сніжки і сміємося. А Леська пише на шибці погані слова. Не можна ходити по вулиці без шапки і писати погані слова. Можна захворіти.
Незабаром до нас прилетять снігури та синиці. Узимку птахів треба годувати. Ми з друзями натирили на базарі сала і повісили його на вулиці для птахів. А ще ми сиплемо насіння соняшника для птахів на вулиці. Узимку треба допомагати диким тваринам.
Діти ходять на гірку кататися на санках. Санки є не в усіх. У кого немає санок, катаються на сраках. Я катаюся на пакеті або на дерев’яній дошці. На гірці усім весело і смішно. Особливо коли на нас бібікають машини. Не можна викочуватися з гірки на дорогу. Може задавити машина й убити.
Школярі на шкільному дворі ліплять бабу. Зі снігу і морквини замість носа. А на голові в неї коробка "чупачупс". Баба смішна і холодна. Вона мені подобається і я теж удома во дворі зліплю таку. Тільки в нас удома немає моркви. Мама говорить, що неврожай. А папа став приходити додому частіше. Він каже, що в генделикі стало зимно. Він приходить із друзями і співає смішні пісні на кухні. Мама мене на кухню не пускає і приносить мені хлібець і чай у прикомірок.
Вчителя на уроках говорять багато цікавого про зиму. Це дуже пізнавально і корисно. Ми малюємо в зошитах сніжинки. Ще ми клеїмо листівки і фотографії в щоденники. Ірр наклеїла фотку "хуй зимі", а вісімдесят другий Кататонія наклеїв білих ведмедиків. Писати погані слова про зиму це погано, а білі ведмеді це добре. А от Метальова приклеїв фотку дядька Кучми лоха. Я не знаю при чому тут зима.
Зима гарна пора року й узимку буває Новий рік та дід Мороз. Ще я знаю багато віршів і пісень про зиму. А дівчата знають танець сніжинок. Наш клас любить сніг і зиму й особливо канікули. Школярі повинні добре учитися, любити і захищати зиму. А ще не можна їсти сніжки та лизати залізо. Треба слухатися старших і добре поводитися.
Зима це добра і красива пора року. Коли я виросту я буду любити зиму ще більше.

№3
Якою я побачив зиму вчора на прогулянці (твір-опис)

Рання зима. Ще зовсім не холодно, і так хочеться вибігти погуляти! Зиму на прогулянці я побачив не тою зимою, яка стара, холодна та жорстока, яка вбиває пташок та звіряток, насилає хвороби на людей та не дає навіть носа висунути на вулицю. Це була лагідна біла дівчина, яка припорошує землю снігом. Ця зима була вдягнута в пухнасту білу ніжну шубку (яка є й у моєї тітки). Вона не прилетіла без запрошення, безжально вбиваючи нещасних звіряток, які не встигли сховатися. Вона опустилась на землю білим лебедем, вкриваючи і прикрашаючи дерева та кущі пухнастим, стильним одягом. Рожевим носиком цього лебедя була прибита морозцем калина, горобина, журавлина та глід. Особливо зима, мабуть, любить ялинки, бо саме їх вона прикрасила найдужче. Стоять такі собі красуні, розписані білосніжними візерунками. А берізки? Наділи на себе тендітні інієві прикраси і туляться одна до одної, наче дівчата.
Як прийдеш до лісу, так і побачиш чарівну казку, з якої і повертатися не хочеться.

№4
Прихід зими

Крокую рідним містечком. На доріжках, деревах, будівлях лежить пухнастий сніжок, переливаючись на ласкавому сонечку. Маленькі зірочки, що повільно сідають на ніс, щоки, вії, наче вітаються зі мною, мовчазливо повідомляючи про прихід найчудовішої пори року — зими.

Сніжинки мають найрізноманітнішу форму.

Ось на рукаві затримується одна, дозволяючи милуватися собою. Шестикутна пухнаста красуня з перетинками повільно тане, нагадуючи про скороминучість усього прекрасного. Але все одно на душі залишається світле почуття від причетності до природи...

Білі зірочки все летять і летять з просвітленого, м'якого, затишного неба, вкриваючи килимом землю, захищаючи її від лютих морозів.

Люблю зиму з її непостійністю, чарівністю, жорстокими хуртовинами, веселими ігрищами дітвори, привабливістю білого кольору. Вітаю прихід однієї з найдивовижніших пір року.
Категорія: Українська мова | Додав: (12.02.2012) | Автор: я
Переглядів: 139103 | Рейтинг: 4.0/304
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!