Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Творча гра в житті дитини
| Бодрова Світлана Анатоліївна, вчитель початкових класів Уманського НВК „ЗОШ І-ІІІ ступенів №7-колегіум” ТВОРЧА ГРА В ЖИТТІ ДИТИНИ Напрямок: Організація ігрової діяльності під час навчально-виховного процесу. ПЕРЕДМОВА „Виховання майбутнього діяча повинне полягати не в усуненні гри, а в такій організації її, коли гра залишається грою, але в грі виховуються якості майбутнього працівника і громадянина". А. С. Макаренко Велике значення в молодшому шкільному віці мають колективні ігри. Гра незамінна як засіб виховання правильних взаємин між дітьми. У процесі гри виявляється чуйне ставлення до товариша, справедливість, уміння поступитися в разі потреби, допомагати в біді і тощо. Тому усі види правильно організованих ігор є прекрасним засобом виховання добрих взаємин у дитячому колективі і надають велику допомогу у вихованні дітей. До творчих (сюжетно-рольових) ігор відносяться ті ігри, що виникають за задумом самих дітей. Зміст цих ігор обумовлено враженнями, які діти одержують, спостерігаючи за навколишньою дійсністю і беручи участь в ній. Спостерігаючи за дітьми під час гри, ми ближче пізнаємо їх, це допомагає краще керувати вихованням, використовувати гру з метою всебічного впливу на дитячий колектив. Зміст дитячих ігор глибоко соціальний. Найулюбленіші, найпотрібніші дітям ігри - це ті, де вони самі визначають мету, ставлять завдання. Процес гри полягає в здійсненні цієї мети: дитина будує плани, вибирає засоби здійснення. Готових правил у цих іграх немає; правила випливають зі змісту гри, з тих взаємин, що встановлюються між дітьми в залежності від обраних ролей (капітан, матроси і пасажири в грі „Пароплав", продавці і покупці в грі „Магазин", артисти і глядачі в грі „Театр", банкіри, вкладники в грі „Банк", лікарі, медсестри, хворі в грі „Лікарня", модельєри, кутюр'є, замовники в грі „Модельне агентство" і тощо. Крім того, під час гри відбувається поповнення словникового запасу і знайомство зі значенням сучасних слів. Протягом багатьох років ми мали можливість спостерігати ігри першокласників, коли дитина приходить у перший клас, школа стає основним змістом дитячого життя, отже, новим і великим змістом дитячих ігор. Тому не дивно, що одна з улюблених ігор першокласників – це гра у школу. Найбажаніша роль - роль учителя. Через неї часто виникають у дітей гарячі суперечки. Ігри в школу гарний учитель використовує так, що діти під час гри з задоволенням і читають, і розповідають, і вирішують задачі. Спостерігаєш таку гру і думаєш: учитель повинен невпинно стежити за собою. Адже його поведінка так точно відбивається в іграх маленьких вихованців! Ігри сприяють і художньому вихованню: красі і грації рухів, виразності мови, творчої фантазії, яскравої передачі образу. У дитячих іграх виявляється іноді і майбутнє дарування. Для педагога є засобом вивчення дітей. К.Д.Ушинський говорить, що дитя у своїх іграх виявляє без притворів усе своє щиросердне життя. Твердження деяких педагогів і психологів, що ігрова діяльність для першокласників - пройдений етап, не відпо¬відає дійсному стану речей, суперечить усьому тому, що педагогіці відомо про дітей цього віку, про їхню самостійну діяльність. Першокласники після повернення зі школи, якщо тільки їм не перешкоджають, віддаються грі. Деякі батьки відзначають у школярів навіть більше прагнення до гри, ніж у попередньому році, коли діти поверталися з дитячого саду. „Ігнорувати ігри не слід, а потрібно подумати, як поставити справу, щоб гра допомогла вихованню дітей". А.С.Макаренко вважав: яка дитина в грі, така вона буде в роботі, тому що в грі виховуються навички і риси характеру, необхідні в роботі: подолання труднощів, активна діяльність, радість творчості, окрилення думки, захопленість своєю справою, гордість успіхами колективу, уява. Гра„Гості"(1-2 класи) Виховні завдання. Закріпити культурні навички, ознайомити дітей з деякими знаннями з домоводства (прибирання кімнати, сервірування столу). Підготовка до гри. Вчитель проводить естетичні бесіди: „Чекаємо гостей", „Йдемо в гості". Створення уявної ситуації. Для неї необхідно ігровий реквізит: ляльковий посуд, уявне частування (так граються і дошкільнята). Такі ігри сприймаються першокласниками з дитячою безпосередністю, діти по справжньому захоплюються ними. Гра „Гості" в будь-якому варіанті містить в собі можливості для закріплення культурних навичок: внутрішні права гри вимагають, щоб господарі були ввічливими до гостей, зважливі, вживали культурні вислови: „Будьте добрими", „Будь ласка”, „їжте на здоров'я", „Приємного" і т. ін. Ці ігри доцільно проводити всередині поділених на групи дітей, а ігри, що наближають їх до реальних ситуацій - в тих випадках, коли групи запрошують в гості один одного чи своїх шефів. В іншому випадку це скоріше ігри-заняття, що вимагають реального оснащення: столи із скатертинами, чайні прибори, вази, чай, пиріжки, тістечка. Ігрові ролі. Господарі і гості. Початок гри і її хід. Всі ігрові дії розгортаються навкруги підготовки до зустрічі гостей, турбота про них. Господарі, готуючись до зустрічі гостей, прибирають квартиру, прикрашають її квітами (а взимку гілочками хвої), накривають на стіл, правильно розставляючи прибори, домовляються, як і чим їх зацікавлять. Вчитель може розучити з дітьми куплет з відомої пісні з плесканням: До нас гості прийшли, Ой, хороші прийшли, Адже ми кисіль варили, Пирогів напекли. Із капустою пиріг, І з картоплею пиріг. А який там без начинки - Найсмачніший з усіх. Господарі правильно розсаджують гостей, пропонуючи їм найзручніші місця. Під час чаювання гостей розважають цікавою бесідою, привітно пригощають: „їжте, будь ласка", „Спробуйте цей пиріг", „Ще чаю?". Однак під час пригощання діти повинні дотримуватись почуття міри, не бути настирливими - про це вчитель розповідає під час етичної бесіди до початку гри-заняття. Після чаювання господарі пропонують гостям колективні пісні, загадки, рухливі чи спокійні ігри. Для того, щоб гра „Гості" проходила жваво і невимушене, дітям пропонується самостійно скласти план гри. Вчитель може подати деякі ідеї більш цікавого розвитку сюжету, не вмішуючись в хід гри. Всі помилки, які діти допустили як господарі чи гості, краще обговорити колективно після закінчення гри. Добре, щоб домовитись з дітьми про наступне проведення гри через один-два тижні. Гра „Магазин"(1 клас) Мета. Формування навичок культурної поведінки, закріплення навичок усного рахунку, розвиток математичних уявлень. Підготовка до гри. Естетична бесіда про поведінку школяра в громадських місця, в магазині зокрема; екскурсія до магазину, адміністрацію якого завчасно попереджено про мету відвідування дітьми їхньої установи. Створення уявної ситуації. Плакат „Магазин" біля входу, імітація прилавків (поставлені на бік столи), кас (це можуть бути ящики, накриті папером). Реквізити гри. Папір, олівці, декілька іграшкових ваг, рахівниці, банки місткістю 0,5 л., 1 л., 2 л. Підготовка ігрових реквізитів. Приблизно за день-два до відкриття магазину почали роботу декілька фабрик -швейна, іграшкова, писемних атрибутів, а також хлібобулочний комбінат. Учні під керівництвом майстрів дітей-шефів - вирізають із паперу і розмальовують одяг для ляльок, виготовляють маленькі зошитки (вони згодяться для гри „Школа"), роблять із пластиліну і природного матеріалу - шишок, гілочок, листя - іграшки, різні поробки, печуть хліб, булки, тістечка і т.ін. Потім гра „Фабрика" може бути об'єднана з грою „Магазин". Тоді всі діти будуть задіяні в колективній грі, а товари - невпинно виготовляються. Ігрові ролі. Директор магазину, продавці, касири, покупці, працівники фабрики, водії (хлопчики, що доставляють на іграшкових автомобілях товари до магазину). Початок гри і її хід. Перед початком гри, після розподілу ролей і обговорення плану гри, вчитель ще раз нагадує як повинен покупець розмовляти з продавцем, а продавець - з покупцем, і пропонує одну з основних умов гри: без слів „Будьте добрі", „Будь ласка", „Дякую" товари відпускатися не будуть. Далі розпочинається творча гра. Директор оголошує про відкриття нового магазину, привітно зустрічає покупців. Іде жвава торгівля. Всі товари мають ціни, але округлені, щоб першокласникам було легко рахувати., в рамках вивченого в школі програмового матеріалу. Непогано в грі використати маленьку вагу для зважування продуктів (пісок, дрібні камінчики, інший природний матеріал). Бажане продавати молоко, щоб діти ознайомились з ємностями: 0,5л? 1л, 2л. І те і друге буде сприяти розвиткові математичних уявлень. Приблизно через півгодини потрібно запропонувати дітям помінятися ролями. Гру „Магазин" доцільно проводити декілька раз з інтервалами один-два тижні. Ціни на товари визначає вчитель, враховуючи рівень підготовки учнів. Ти прийшов у театр Театралізована діяльність користується у школярів незмінною популярністю та суттєво впливає на всебічний розвиток дитини. І. На початку гри учні з'ясовують, які правила культури поведінки вони повинні знати. Збираючись у театр, потрібно вдягатись особ¬ливо охайно, святково. 1. Не можна запізнюватись до початку вистави. 2. При вході у театр, потрібно зняти верхній одяг, підправити плаття, зачіску. Хлопчики обов'язково знімають головний убір. 3. Не можна у театрі займати чужі місця. 4. Проходячи на своє місце, потрібно йти між рядами обличчям до людей, які сидять. 5. Не можна заважати оточуючим: вертітися. Вставати з місця під час вистави, свистіти і тупати, розмовляти. 6. При виході із залу проходити спокійно, не штовхатися. 7. Будь охайним, не сміти! Не їж під час дії! ІІ. Словничок театральної термінології: Актори; зал; завіса; вистава; фойє; дзвінок; театр та його оформлення; глядачі; сцена; касир; програма; ложа; працівники театру; партер; атрибути; контролер; бенуар; декорації; оплески; балкон; костюмер; куліса. III. На III етапі вчитель майже не втручається в процес, а лише стежить за правильністю виконання завдань дітьми: створення декорацій, підбір атрибутів, малювання афіші, виготовлення квитків. На цьому етапі використовується гра „ Будівельники ". IV етап гри - розподілення ролей між учнями класу, перетворення класу у театральний зал, а місця біля дошки - у сцену за кулісами. V етап - відтворення сюжетно-рольової гри „ У театрі". Діти заходять у „театр" (клас). У „театрі" є касир, контролер, білетери. Купують білети, проходять у зал, займають свої місця і т. д. Починається вистава. Група „артистів" (учні класу) інсценізують уривок із любої казки. Глядачі поводять себе, як вважають за потрібне. Після гри обговорюють свої дії, діляться своїми враженнями від відтвореного епізоду із сучасного життя, роблять висновки. Заключне слово вчителя. - Мені хочеться, діти, щоб ви зрозуміли: бути глядачем — це майже мистецтво. Особливе мистецтво, складне, вчитись якому потрібно з ваших років. Я вірю, що ви навчитеся. Гра „ У транспорті" МЕТА: активізувати слова ввічливості, формувати вміння вести діалог; виховувати доброту, повагу; познайомити дітей з професією контролера, водія. Підготовка до гри. 1. Екскурсія на автобусну зупинку. 2. Проїзд автобусом по місту. Хід гри. Розмова учителя з учнями про те, які види транспорту діти знають, на яких частіше їм приходиться їздити. - Які ситуації ви спостерігали? - Про що іноді забували люди при користуванні міським транспортом? - Що завжди повинні пам'ятати учні? (Поступатися місцем старшим.) - Як звернутися до людини, старшої за віком? (Діти пригадують слова ввічливості.) Обладнання: квитки, „салон автобуса", „метро",, „трамвай". Розподілення ролей: бабуся, дідусь, жінка з дитиною, дівчинка, хлопчик, водій, контролер. Розігрування ситуацій. 1. У вагоні метро сидять пасажири, на передньому сидінні - дівчинка (школярка). На зупинці зайшла жінка з маленькою дитиною... 2. Одного разу Андрійко їхав в автобусі і з цікавістю розглядав вулиці рідного міста. Раптом у автобус увійшла дівчинка його віку... 3. У трамваї їхало декілька хлопчиків. Раптом трамвай зупинився - один з хлопчиків не втримався і сильно штовхнув якогось чоловіка. Незнайомий чоловік хотів розсердитися, але хлопчик одразу ж сказав (діти хором: „Пробачте, будь ласка")... 4. На зупинці у автобус заходить контролер... 5. Старенький дідусь не може самостійно вийти з автобуса... 6. Як потрібно звернутися до людини, якщо вона зайнята розмовою, а тобі потрібно вийти із автобуса (трамвая)?.... Діти розігрують сценки, в котрих показують, як потрібно допомагати людям похилого віку, маленьким дітям... Звертається увага на те, як діти розмовляють, вживаючи ввічливі слова: ввічливо, привітно, дивлячись на того, до кого звертаються, чи різким тоном, відвернувшись в сторону. Такі та інші ситуації дають учням зрозуміти, що сила „чарівних слів" залежить ще й від того, як ти їх говориш. „У літаку" учні знайомляться з професією стюардеси, штурмана, радиста. Перед початком гри розглядають малюнок салону літака з пасажирами. Діти вибирають „екіпаж" літака: командира, пілотів, штурмана, радиста. Правила культурної поведінки учнів є одним із шляхів, при допомозі яких вирішуються проблеми, пов'язані із спілкуванням. Гра „Кондитерська фабрика" Мета. Ознайомлення із складом числа 10. Розширення уявлень про майстерність кондитерів, про необхідність їхньої праці. Розвиток уяви дітей. Підготовка до гри. Учитель знайомить дітей із працею кондитерів: на кондитерській фабриці працюють люди різних професій (кондитери, пекарі, пакувальники, художники та ін.), завдяки яким випускається широкий асортимент кондитерських виробів. Але перш, ніж вони потраплять в магазин, а потім на наш стіл, необхідно чимало попрацювати. Праця кондитерів полегшується завдяки спеціальним машинам. Учитель показує колекцію етикеток з цукерок і використовує їх для незвичайної подорожі по кондитерських фабриках нашої країни. Під час цієї подорожі він удосконалює уявлення дітей про працю кондитерів і знайомить їх з обсягом роботи, яку виконують художники-оформлювач. Перегляд діафільму „Як виготовляють цукерки". Особлива увага звертається на розрахункові операції, якими обов'язково користуються в своїй діяльності кондитери: бригада за зміну випускає визначену кількість кондитерських виробів; цукерки фасуються в коробки також у визначеній кількості. Матеріал. Виготовлені дітьми з пластиліну І картону кондитерські вироби: цукерки, печиво різної форми; коробки з-під цукерок, зефіру. Пакети для розфасування готової продукції; набір карток та ін Ігрові ролі та правила. У грі розподіляються ролі сортувальників, бригадирів, контролера, вахтера, воді та ін. Сортувальник повинен розфасувати визначену кількість цукерок (печива, зефіру) по сортах в пакети або коробки, а кількість предметів позначить відповідними цифрами. Бригадир нагадує обов'язки всім робітникам на фабриці, розподіляє замовлення між сортувальниками (наприклад, покласти в пакет 5 цукерок різних сортів) і перевіряє правильність їх виконання , Контролер, який приймає готову продукцію, повинен визначити не тільки якість, а й її кількість. Водій визначає кількість продукції, яку перевозить, нумерує товари. Хід гри. Діти розставляють столи, встановлюють транспортир, із стільців будують прохідну. Це - фабрика. Вахтер пропустив одну частину робітників, іншим пропонує прийти в другу зміну. До сортувальників підходить бригадир (учитель) і пропонує декілька пакетів. Бригадир. Дає завдання сортувальникам пакувати печиво чи цукерки. Отримавши завдання від бригадира покласти в пакет по 5 цукерок двох видів, діти починають фасувати. Пакет з цукерками готовий. Необхідно приклеїти цифри. Діти підходять до столу і беруть картонки з цифрами, наклеюють їх на пакети, Запитання: Скільки всього цукерок?
Скільки цукерок одного виду? Іншого виду? Яких більше і на скільки? Список використаних джерел 1. О.Я.Савченко. Сучасний урок у початкових класах. Київ: „Майстр-8", 1997р. 2. А.С.Макаренко, Педагогічна поема. Вступ. Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 3860 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |