Каталог статей

О.С.Московенко, завідувач бібліотеки  ЗОШ  № 5  ім. В.І. Чуйкова, м. Умань Черкаська обл..

Твори добро, бо ти - людина

Виховний захід для учнів молодших класів

Мета: розширити знання учнів про доброту, її значення в житті людини, формувати почуття чуйності та доброзичливості, сприяти вихованню у потребі дітей здійснювати  добрі вчинки, у виявленні милосердя, людяності, шанобливого ставлення до старших; ознайомити з книгами про необхідність творити добро, бо ми – люди.

Обладнання: виставка книг «Добро повертається добром», плакат «Поділись добром», вислови видатних людей, народні  прислів’я та приказки.

Бібліотекар. В Україні на сучасному етапі проходить реформа в системі освіти, головна мета якої – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у житті, щоб змінити його на краще. Нова українська школа  покликана виховувати всебічно розвинену людину, творчу,порядну, чесну,щиру, добру, справедливу, наполегливу, патріота своєї країни.

Разом із педагогами бібліотекар бере участь у вихованні справжньої людини, якій притаманні гідність,чесність, справедливість, доброта,повага до себе та інших людей. Сьогодні поговоримо про таку чесноту, як доброта, дізнаємося, що означає це слово. У бібліотеці можна дізнатися з Вікіпедії, енциклопедії, тлумачного словника. Отже,відкриваємо тлумачний словник української мови і читаємо:

«Добро – це гарні і корисні справи, які можна зробити на благо людини.

Доброта – це чутливе, дружнє ставлення до людей,тварин, бажання допомогти,не вимагаючи за це вдячності. Це якість душі, яка не  дозволяє бути байдужим до чужої біди, бути поруч тоді, коли це так необхідно».

 Друзі, у багатющій культурній скарбниці українського народу особливе місце займають прислів’я та приказки, і таке поняття, як добро, знайшло в них гідне місце. Ми вам давали завдання самостійно відшукати і виписати на листах прислів’я і приказки про добро і зло, користуючись збіркою «Українські прислів’я, приказки та загадки». Послухаємо їх.

Виступи учнів.

Бібліотекар. Прислів’я про добро, про добрих людей повчальні,вони зібрали в собі всю мудрість попередніх поколінь. Запам’ятайте їх, щоб знати, як правильно поступати в житті. Давайте прикріпимо їх на стенд, щоб усім було видно. (Учні оформлюють стенд).

Друзі,  про доброту є багато  висловів видатних письменників з усього світу. Послухайте кілька з них.

«Добре жити тому,чия душа і дума добро навчилися робить». (Тарас Шевченко).

 «У цьому світі є тільки одна річ,перед якою належиться схилитися, це  – геній. І одна річ,перед якою слід упасти на коліна, це – доброта». (В.Гюго).

«Доброта і скромність – ось дві риси, які ніколи не повинні втомлювати». (Р. Стівенсон).

«Добро не лежить на дорозі. Його випадково не підбереш. Добру людина у людини вчиться». (Ч. Айтматов ).

«Добра людина не та, яка вміє робити добро,а та, яка не вміє робити зла». (В.С. Ключевський).

«Доброта – єдиний одяг, який не зношується». (Г. Торо).

Бібліотекар. Друзі, а які вислови письменників ви відшукали?

Виступи учнів.

«Раз добром нагріте серце вік не охолоне». (Тарас Шевченко).

«Доброта краще краси». ( Г.Гейне).

« Доброта є те, що може почути глухий і побачити сліпий».( Марк Твен).

Бібліотекар. Доброта – це ще й співчуття, щирість і щедрість людської душі. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю. Таким був Василь Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, ніс на долонях своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною.

Василь Сухомлинський не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Твори Сухомлинського формують у дітей найголовніше — людяність. Вони вчать маленьких читачів відрізняти гарні вчинки від недобрих, бути чемними, поважати старших,захищати менших.

Інсценізація оповідання «Сім дочок»

- Друзі, до нас в гості завітала уманська поетеса Наталія Савченко, яка любить дітей і пише для них вірші та казки. Для нас вона написала кілька віршів та казок про доброту. Ми першими почуємо їх. Надаємо їй слово.

Н.А. Савченко

Із давніх-давен стосунки між людьми, милосердя, взаємодопомога були основою життя, і про це народ висловлювався в усній народній творчості, зокрема в прислів’ях та приказках, легендах, піснях та казках. Особливо у казках народ передавав нащадкам дивовижні мрії про щасливе життя та про непереможність добра. Я також люблю писати твори для дітей, в яких не обминається ця людська якість.

У книзі «Поетичний вінок Уманщини», що побачила світ у цьому році, є і мої дитячі твори. Я хочу запропонувати вам самостійно знайти у казці «Пригоди бджілки Зої», які написані про права дітей, твори, у яких герої здійснюють добрі вчинки.

У моїй збірці творів для дітей «Торбинка віршів і казок для діток» є казка «Пригоди у казковій Країні Чеснот», є казка про те, як робити добро. Знайдіть цю казочку. Як би ви поступили, якби з вами трапилися такі ж випадки?

Хочу вам запропонувати ще дві казочки, а ви, послухавши їх, скажете, чи згадується у них про добро і як би ви поступили в ситуаціях, що описані у них.

Хто поборов Зло

1.У печері зло ховалось,

Із звіряток насміхалось:

«Лосю, ти  старий, недужий,

Ходиш ти повільно дуже.

Їжу ти знайти не можеш,

Я ж тобі не допоможу».

Соковита є травичка

Там, на іншім боці річки.

Перейти на інший бік

Лось старенький вже не міг.

Та у лісі проживали

Ті, хто добре серце мали.

Олень поруч з Лосем жив,

Його в гості запросив,

Пригостив його травою,

Лося напоїв водою.

2.Поруч із будинком Зла

Гарна квітка розцвіла.

Тут Метелик прилетів,

Гарну квіточку уздрів.

Як до квіточки летів,

Кущ шипшини зачепив

І поранив крильце дуже.

Злу до цих проблем байдуже:

«Що? Не можеш ти літати?

Я про це не хочу знати».

Наш Метелик лиш зітхає,

Що робить йому не знає:

«Не злетіть мені ніяк».

Та з добром прийшов Їжак.

Голку й ниточки дістав,

Крильце миттю залатав.

Так байдужим Зло зростало,

І його не турбувало,

Що згубив десь хтось дорогу,

Кличе хтось на допомогу.

Та знаходились звірята,

Що спішили помагати.

Так  байдуже сіре Зло,

Коли хтось творив добро,

Меншим й меншим все ставало

І нарешті Зла не стало.

Зло здолати разом можем,

Цим Добру ми допоможем.

Пригоди в лісовій школі

1.Десь у лісі, на галяві,

Де ростуть шовкові трави,

Де стоять дуби, ялини,

Школу лісову відкрили.

 В ній навчаються звірята:

І зайчата, й ведмежата,

Вчаться в школі залюбки

Лисенята, їжачки.

Тут звірята лісові

В школі  світлій і новій

Всі навчатися спішать,

Щоб усе на світі знать.

Скоро продзвенить дзвінок,

Вчитель розпочне урок.

Всі спішать у роздягальню

І привітну, й дуже гарну.

Одяг учні всі знімають,

В шафку на гачок чіпляють.

Але Мишка, дуже схоже,

До гачка дістать не може.

Зросту їй не вистачає,

Ось тому вона й зітхає.

Підійшов до неї Зайчик,

Зайчик з іменем Вуханчик.

Швидко Мишці допоміг,

І хутчіш у клас побіг.

Вчитель Лось  усе помітив,

Розповів про це всім дітям.

Той, хто меншим помагає,

Чуйне, добре серце має.

2. Якось вирішили звірі

Травам, квітам порадіти

І з учителем вони

На прогулянку пішли.

В лісі весело гуляли

У цікаві ігри грали.

Натомились, зголодніли,

На травичку вони сіли.

Всі пакунки дістають,

І смачненьке щось жують.

Але Білочка мала

Перекус свій не взяла́.

Позітхала лиш вона

Й відійшла убік сумна.

Звірі всі  переглянулись,

Один одному всміхнулись,

І для неї , хто що мав,

На тарілочку поклав.

Білочка назад  вернулась,

І здивовано всміхнулась:

«Різні страви запашні

Залишили тут мені.

Я вам дякую усім,

Зараз все швиденько з’їм».

Тут учитель посміхнувся,

До звірят своїх звернувся,

Всіх за щедрість похвалив:

«Недарма я вас учив.

Хто добро у серці має,

Той його собі придбає».

Ми повинні пам’ятати, що лиш та людина, яка доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до інших, до всього навколишнього, може й собі сподіватись добра. Ви самі можете написати книгу «Добро та як я його уявляю» про своє життя у класі, а я хочу запропонувати вам правила до неї із заголовком «Добрі поради»:

З добром не можна народитись,

Йому навчаються весь час.

Плекай його в своєму серці,

Про нього згадуй раз у раз.

Якщо ти хочеш, щоб з тобою

Всі поступали лиш з добром,

Поводься з іншими постійно

Із розумінням і теплом.

Завжди приходь на допомогу

Ти хворим, меншим і слабким,

Хто у біді, будь з ними поруч,

Допоможи завжди старим.

Якщо пробігла суперечка,

Спокійним будь, не поспішай,

Все мирно вирішити можна,

Тож бійку ти не починай.

Якщо ми будемо творити добро, то ця планета перетвориться на чарівний світ, де люди будуть творити тільки світле, добре, прекрасне. Але поруч з тими, хто творить добро, є ті, хто хоче йому завадити. От саме про «друзів» і «ворогів» добра я пропоную вам власний вірш:

Друзі добра

Знають навіть малюки:

Є в добра помічники,

Що з ним завжди поруч йдуть,

Йому сили додають.

Де їх будемо шукати,

Щоб про їхні вчинки знати?

Хто всіх ніжно зустрічає,

Пригортає, зігріває?

То ж скажіть мені, будь ласка,

Хто цей помічник? Це – ласка.

Хто турбується весь час,

Щоб було усе гаразд,

Менших, слабших захищає,

Їх підтримати бажає?

Ось така її дорога.

Це, звичайно, допомога.

Хтось, можливо, помилився,

Хтось, можливо, розгубився,

Прагне хтось від нас терпіння?

Все це є у розуміння.

Ти ніколи не скупись,

З іншим щиро поділись.

Не лише матеріальним,

А й душевним чимось, гарним.

Вчинки ці усі ми знаєм -

Щедрістю їх називаєм.

Вороги добра

Ми ворогами називаєм

Не тільки тих, хто зброю має.

Добро не тільки друзів має,

Йому частенько заважає

Той, хто проблем  не помічає,

Хоча про них ,звичайно ,знає.

З добром вже точно він не дружить,

І знають діти це – байдужість.

Того не зможем похвалити,

Хто інших може наділити

Лише сердитими словами,

Сльозами поділитись з вами.

У них в душі добро – не гість,

Вони усім дарують злість.

З добром дружити не бажає

Ще той, хто інших зневажає.

І той, хто в змозі поділитись,

Та цим не може похвалитись.

Це жадібність таких здолала,

Добро від них геть відганяла.

Я вірю, діти, кожен з вас

Все пильнуватиме весь час,

Щоб скрізь добро лиш розцвітало

І людям радість дарувало.

Люди не можуть існувати без доброти, тому що вона є наймогутнішою силою на землі, яка допомагає любити, співчувати, бути щирим. Народна мудрість завжди нагадує нам про це. Перечитуючи прислів’я, я написала вірш, використовуючи їх за основу, а вам пропоную у книзі,скриньці народної мудрості, знайти саме ті, що надихнули мене написати вірш:

Народна мудрість зернятка збирала,

Зернята милосердя і тепла,

Поваги і турботи, і уваги,

Ще зернятка пошани і добра.

Народну мудрість будем пам’ятати,

Що учить нас добро в житті творить,

Коли добро ми будемо робити,

Себе та інших будем веселить.

Народ до нас сьогодні промовляє:

Твій перший крок до здійснення добра,

Такий простий, доступний, зрозумілий,

В житті ніколи ти не здійснюй зла.

Ця істина відома і дитині:

Не досить дуже гарно говорить,

Слова не дуже пам’ятають люди,

То ж краще для людей добро творить.

Добро відкриє нам усі ворота,

І довго пам’ятається добро,

У добрих справах ти не сумнівайся,

Негідні вчинки повертають зло.

Без добрих справ, без вдячності,поваги

Ім’я твоє навряд чи зазвучить,

Ще кажуть , добра слава спочиває,

А ось недобра, мов стріла летить.

Людину одяг, звісно, прикрашає,

Та краще красять добрі справи нас,

І у добрі людина проживає,

Коли добру навчається весь час.

Нехай добро ніколи не згасає,

Нехай добро, мов сонце сяє нам,

Бо той, хто людям лиш добра бажає,

Той скарб добра безцінний має сам.

А чи є у вас бажання робити добрі справи? Так, я бачу, що ви щиро прагнете добра.

Бо доброта,  як чарівні ліки, що виліковують від багатьох хвороб. Люди прагнуть добра і ненавидять зло. Треба вчитися бути добрим до всього навколишнього. На все гарне, що для нас робиться людьми, слід відповідати добром.

Добре меншим помагати,

Добре старших поважати,

Добре іншим співчувати,

Їхні сльози витирати.

Добре радістю ділитись,

Добре вдячності навчитись,

Добре інших розуміти,

Добре злість десь загубити.

Добре щирим завжди  бути,

Бійки, сварки геть забути.

Добре добрим бути в світі

І дорослим людям й дітям.

І тому: «Поспішайте робити добро!» Будьте добрими і щедрими.

Бібліотекар. Друзі, в нашій бібліотеці є книги для вашого віку,які вчать  дітей  доброті.  Я завжди пропоную вам прочитати такі книги, бо хочу, щоб ви виросли  добрими, чуйними, порядними людьми. Хто з вас хоче поділитись враженнями про прочитані книги?

1 –а учениця. Я читала збірку оповідань «Вогник добра» Валентини Пухнач. Вони дуже цікаві. Мені найбільше сподобалось оповідання «Покарана жадібність». Воно про хлопчика Михасика, який приїхав із міста  в село і пішов з сільськими дітьми в ліс по ягоди. Коли вони побачили галявину з суницями, Михасик раптом вибіг наперед і закричав: «Моє ! Я перший знайшов! Тут я збиратиму!»  Діти аж оніміли від такої жадібності,але сперечатись не стали. Хлопчик назбирав повний кошик суниць, наївся, а потім заблукав у лісі і злякався. Почалась гроза. Хоч дітям не сподобався вчинок міського хлопчика, вони не кинули його напризволяще, вивели з лісу. А Михасик, побачивши майже порожні кошики дітей, засоромився,  запропонував поділитись своїми суницями і попросив пробачення за свій негідний вчинок.  Так була подолана жадібність.

2 -й учень. Я брав у бібліотеці книжечку «Добро переможе зло». Це збірка оповідань і казок, де добро бореться зі злом і перемагає його. Мені найбільше сподобалося оповідання Валентини Бондаренко «Гойдалка». У ньому розповідається про хлопчика Артемка, якому батько, що їздив на джипі, поставив у дворі  особисту гойдалку з турніком. Поруч, на дитячому майданчику, діти по черзі гойдались на незграбній, скрипучій гойдалці. Їм дуже хотілось погойдатись на зручній і легенькій артемковій гойдалці. Та Артемко не дозволяє, неодмінно проганяє і ще й стусанів надає. Одного разу  він застав на своїй гойдалці дівчинку,що плакала. Якісь два хлопці закинули її шапку на верхівку берези ще й сказали , що як вийде Артем , то і її закине туди,тож їй страшно. Вона спитала хлопців: «Що, Артемко ще гірший за вас?» Хлопчикові стало  соромно. Він дістав її шапку і став гойдати. Йому було приємно й анітрохи не жаль своєї гойдалки. А що з нею станеться? Артемко відчув, що бути добрим дуже приємно. У нього був чудовий настрій, бо дівчинка назвала його добрим і подякувала. Я всім раджу прочитати цю книжечку, вона дуже повчальна.

3-й учень. Мені сподобалася збірка оповідань і казок «Бути людиною», написана Василем Сухомлинським для дітей молодшого шкільного віку. Вони вчать маленьких читачів відрізняти гарні вчинки від недобрих, бути чемними, поважати старших, захищати менших, робити так, щоб людям, які оточують нас, було добре. Мене дуже зворушило оповіданнячко  під назвою «А серце тобі нічого не розказало?» Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір, яка повідомила,що хворого андрійкового тата відвезли в лікарню. Вона чекала, що син стривожиться,  та він спокійно чекав обіду і сказав, що завтра неділя і вони всім класом ідуть до лісу,бо вчителька збирає о сьомій ранку біля школи. Коли мама запитала: «То куди ж ти підеш завтра?» Андрій сказав:  «До лісу… Як наказала вчителька». «А серце тобі нічого не наказало?» –  спитала мама.

Бібліотекар. Як ти вважаєш,Андрійко був хорошим?

Учень. Ні. Хлопчик зростав черствою  людиною. Замість того, щоб відвідати хворого татка, допомогти йому, пожаліти, він обрав прогулянку до лісу.

Бібліотекар. Я вам раджу прочитати оповідання  Василя Сухомлинського «У кого радість, а в кого й горе». Воно про дітей, які збиралися на екскурсію до Канева, але у Галі тяжко захворіла мама.  Друзі відклали екскурсію, бо як же можна радіти, коли у товариша горе?  Галина мама одужала, і весь клас  поїхав  на екскурсію. Поїхала й Галя. Розуміти чуже горе – велика людська краса.

- Друзі, 17 лютого люди всього світу відзначають «День спонтанного прояву Доброти», девізом якого можна вважати слова американського класика  «Доброта – це якість, прояв якої ніколи не буває зайвою». Друзі, а які добрі вчинки зробили ви? Чи поступаєтеся  в автобусі місцем стареньким? Може, зробили годівничку для птахів? Кожен із учнів 2 - А класу подарував  шкільній бібліотеці книгу під час акції «Подаруй бібліотеці книгу». Щиро дякуємо за такий цінний подарунок. А якими ще добрими справами можете похвалитися?

Розповідь учнів.  ( Майстрували годівнички для птахів; відвідали дітей у притулку, подарували їм іграшки, солодощі; надсилали речі, продукти, ліки малюнки захисникам Вітчизни ).

Бібліотекар. Доброта – одна з найголовніших людських чеснот. Саме щиру доброту і підтримку особливо цінують. Доброта йде завжди поруч із безкорисливістю, вона не чекає подяки, задоволення повинні приносити добрі справи без очікування винагороди чи похвали. Справжнє добро можливе тільки за умови великого душевного багатства. Хто щедро робить добро, у відповідь отримає ще більше. Живіть так, щоб людям було добре поруч з вами, даруйте добро і воно повернеться до вас сторицею!

            Учні виконують пісню «Людина починається з добра»  на слова. Надії Красоткіної , пальцями рук  демонструють сердечка.  Використана література.

          Нова українська  школа: порадник для вчителя/ За загальною редакцією Н.М. Бібік. – К.: Літера  ЛТД, 2016. – 160 с.

           Нова українська школа : порадник вихователю  групи  продовженого дня у закладах загальної середньої освіти : навч. – метод. посіб./ Г.І. Дмитрів. – Львів: Світ, 2019. - 224 с.

           Сучасний тлумачний  словник  української  мови: 50 000 слів / За заг. ред. д-ра  філол. наук , проф. В.В. Дубічинського. – Х .: ВД «Школа», 2006. – 832 с.

           Сухомлинський В.О. Вічна тополя: Казки. Оповідання. Етюди: Для молод. шк. віку/ За заг. ред. Д. Чередниченка. – К.: Генеза, 2003. – 272 с.:іл.

            Сухомлинський В.О. Бути людиною: Оповідання, казки. – Х.: Белкар- книга, 2016. – 64 с.: іл. – (Веселка).

            Добро переможе зло: Казки, оповідання. / Упорядник Г.М. Кирпа. – Х.:  Белкар- книга, 2016.–  64 с.: іл. – (Веселка).