Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
«Творіть добро для тих хто поруч йде» Сценарій Мета. Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, визначити своє місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, великодушності, самопожертви, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі. Навчати оволодівати мистецтвом спілкування, та навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність. Обладнання. Диск із піснями Р. Кириченко, плакати з висловами видатних людей , прислів’я: „Живи не як хочеться, а як можеться” „Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших” (В. Сухомлинський). „Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою” (Сенека). „На світанні , побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє” (В. Мономах) Питання до дітей - для чого людина живе на землі? - що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним? (відповіді дітей) Звучить пісня Р. Кириченко „Сонечко любові” Вчитель: Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед і гірке , як полин. Люди, їх мільйони... всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом. Так життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними тонами, як у пісні „червоне – то любов, а чорне то журба”... Звучить пісня „Два кольори” Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки – пелюстки до сонця щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері – землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: „Життя! Ну зупинись хоч трішки. Почекай хоч одну мить!” Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо де живе казка, де панує мрія. Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше свої відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і використати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і зуміти оцінити. А це і дасть можливість будувати , творити своє „Я”. Вдумаймося в слова Леонардо да Вінчі: „Пам’ятай! Життя є дар, великий дар, І той хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує”. А щоб цінувати життя – треба знати і розуміти своє місце у ньому. Звичайно нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє. Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі , а що відкинути чи хоча б пом’якшити Щодня перед кожним з вас постають запитання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди іде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається це прості запитання, але дати відповідь на них все важче і важче. Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свю суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину. - а як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно? (відповіді дітей) Так людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того, щоб жити так , як хочеш, потрібно вміти долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти. - а що складніше і важливіше – будувати життя чи пристосовуватися до нього? ( відповіді дітей ) Звичайно, складніше і важливіше будувати життя, а пристосовуватися – легше і простіше, але не цікаво. - чи хочеться вам стати „видатною людиною”, „зіркою”, „жити щасливо”? - а який зміст ви вкладаєте в поняття „жити щасливо”? Жити щасливо – це бути здоровим, мати улюблену справу, це коли тебе поважають люди, коли у тебе є вірні друзі, коли на землі панує любов і злагода між людьми... Пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в коханні... Важливо тільки, щоб праця була корисною не тільки для тебе, а й для людей, країни, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов і дружба не були егоїстичними. 1 учень На світі можна жить без еталонів, По-різному дивитися на світ: Широкими очима, з-під долоні, Крізь пальці, У кватирку, З-за воріт. Від цього світ не зменшиться нітрохи, А все залежить від людських зіниць – В широких відіб’ється вся епоха, У звужених – збіговисько дрібниць. 2 учень Ти яви себе людиною, Хоч на мить себе яви, Не безумною, а єдиною Сонцесяйність прояви. Є багато людей на світі (Швидше просто їх так зовуть), Та чи в кожній душі є квіти, Що пустоцвіту не оминуть? Чи назвем ми того людиною, Що не знає: хто брат, хто сусід? Чи назвемо істоту єдиною, Що запльовує матері слід? Що про злагоду й добро не відає, І не знає ціни життя, Що забула дідів і прадідів Й справжнє щастя на блискіт міня. Вчитель Вважають , що найціннішим, вічним людським скарбом є доброта. 3 учень Для краси народжується квітка, Для родин народжується рід, Для польоту – лебідь і лебідка, А людина для добра і щастя... 4 учень Сказав мудрець: „Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра. Хай оживає істина стара – Людина починається з добра!” Учитель Милосердя, доброта... Ще з давньогрецьких часів благодійність була великою чеснотою. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. 5 учень Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш, Коли на радощах витаєш, Забувши про чужу біду. Бо доброта не тільки те, Що обіймає тепле слово, В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте. Коли її не маєш ти, То раниш людяне в людині. Немає вищої святині, Ніж чисте сяйво доброти! Вчитель Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні й земна твердь не хитається під ногами. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб ви іскрити доброту із наших сердець, потрібні землетрус чи Чорнобильська трагедія? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба у звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги? Важко уявити собі, що люди страждають не через голод, а чере те, що не чують украй необхідного „Добрий день!”. 6 учень Кажімо більше ніжних слів Знайомим, друзям і коханим, Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів. Нехай тих слів солодкий мед Чиюсь загоїть рану. Чи перший біль, чи то останній – Коли б то знати наперед! Кажімо більше ніжних слів, Комусь всміхаймось ненароком. То не життя людське коротке – Короткі в нас слова черстві. Кажімо більше ніжних слів... Вчитель Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібно і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими „сліпими” та „глухими” слід терпеливо говорити, будити їх життєлюбним і проникливим словом. „Треба, щоб за дверима кожної задоволеної щасливої людини стояв хто – небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні...” – так писав письменник – гуманіст А. Чехов. 7 учень Не нарікай на глухість душ людських І не гостри в злобі на них зубів... А ти , що людям доброго зробив, Що вимагаєш доброти від них? Чого мовчиш, подумай і збагни, Але уже з низької висоти, І зваж, і переваж , а хто є ти? І зваживши, нікого не вини, А сам в своє більмо душі заглянь, Чи там хоч раз добром світила рать І променем зорилася святим? І ти збагнеш, що до твоїх страждань Не відгукнеться власна глухомань, А ти шукаєш в людях доброти... Вчитель Людське життя коротке і дається воно тільки раз. А кожному потрібно старатися прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки. Ви – молоді громадяни України. І саме від вас залежатиме майбутнє, від вашої освіченості, активної життєвої позиції. І як не буде вас, розумних, досвідчених, добрих, людяних, то не буде майбутнього у нашої держави. А якщо вам буде важко, якщо на серці неспокій, якщо нема чим зайнятися, якщо те, до чого прагнете, не вдається, то можливо, потрібно шукати допомогу. 8 учень Для зла й неправди Планета замала! Творіть добро, добро плекайте, люди! Садіть сади, нехай для внуків буде В плодах частинка вашого тепла 9 учень Ростіть дітей, Бо то однині – ти! В обличчі іншім – ми, у іншій долі. Хай не зболять їм наші з вами болі, Хай діти будуть справжніми людьми. 10 учень Творіть добро для тих хто поруч йде, Хто ділить хліб із вами чесно – навпіл, Єдиного навчіться – віддавати, Не бійтеся – ніщо не пропаде, Ніщо не піде в тлін, в траву - Повернеться, умножене стократно. На те воно й добро, щоб проростати, Тому й людське, що люди ним живуть. І може, тому розквітають квіти, Перед якими відступає зло. Творіть добро! Творіть, творіть добро! На те ми й люди, щоб добро творити! 11 учень Нам би про душу хоч не забути, Нам би хоч трохи добрішими бути! Ми лише раз – так уже повелося, - Живемо на цій грішній землі... 12 учень Нам милосердя, Господи, подай, До всіх страждущих і незахищених, Ми ще від страху і злі, і сліпі, В душах у нас ще багато що знищено. Благослови рід людський на Добро! Душі відкрий нам до злагоди й миру! Щоб на Вкраїні незгод не було, Нас сохрани! І спаси! І помилуй! Діти виконують пісню „Нам не багато для щастя треба” | |
Переглядів: 1671 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |