Каталог статей

У Міносвіти прозвітували про 100 днів роботи
 

10 червня 2014 року відбулася прес-конференція керівництва Міністерства освіти і науки України щодо діяльності МОН за 100 днів роботи та реформування освітньої галузі.

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти, під час прес-конференції міністр Сергій Квіт підкреслив, що головним пріоритетом в діяльності Міністерства є підвищення якості освіти: «Міністерство відмовляється від репресивних функцій і стає партнером навчальних закладів у досягненні якості. Ми також відмовляємося від корупції як складової частини управління».

Міністр особливо наголосив, що Міністерство намагається реагувати на всі скарги, які надходять, і жодної не залишити без уваги.

Він зазначив, що стратегія МОН перш за все пов’язана із законопроектами: «Протягом двох років ми працювали над законопроектом «Про вищу освіту». Він прийнятий у Верховній Раді у першому читанні. На 19 червня він запланований у порядку денному для другого читання. Наступний законопроект - «Про освіту» і стосується реформи у середній освіті. Уже проведено Всеукраїнську нараду освітян, які надали свої пропозиції. Третій законопроект - «Про науку і наукову діяльність». Цей важливий законопроект стосується інфраструктури розвитку наукових досліджень».

Міністр також повідомив, що змінено структуру державного управління науки і освіти: «Ліквідовано Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації. Частина його приєднана до структури Міністерства освіти і науки. А на базі іншої частини створено Державну службу з питань електронного урядування, яка передана до компетенції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житло-комунального господарства».

У свою чергу, перший заступник міністра Інна Совсун презентувала звіт Міністерства освіти і науки про підсумки роботи за 100 днів.

Зокрема, Інна Совсун розповіла про підвищення ефективності, прозорості та публічності; дебюрократизацію освіти; міжнародну співпрацю та бачення подальшого розвитку освіти.

Вона зазначила, що on-line бухгалтерія на веб-сайті МОН запроваджена вперше у системі управління України. Наразі вона проходить апробацію та доопрацювання.

Стосовно реагування на поточні освітні події, пов’язані з ситуацією у Криму, Донецькій та Луганській областях, Інна Совсун повідомила, що для проходження зовнішнього незалежного оцінювання перереєструвалося 600 абітурієнтів з Криму, які зараз проходять тестування на материковій частині України.

На сьогодні більше 1500 студентів перевелися з кримських вищих навчальних закладів до ВНЗ материкової України. Тим випускниками кримських вищих навчальних закладів, які не перевелися, МОН рекомендує отримувати російські дипломи. А потім, на підставі цих дипломів та додатків до них, на материковій частині України, у будь-якому ВНЗ Херсонської області, можна буде отримати український диплом про вищу освіту.

Стосовно ситуації на Донбасі, Інна Совсун повідомила, що ЗНО для абітурієнтів з Донецької та Луганської областей було перенесено на липень. До 15 червня триває перереєстрація на сайті Українського центру оцінювання якості освіти цих абітурієнтів.

Також спрощена процедура проведення державної підсумкової атестації у школах та рекомендовано, за потреби, призупиняти навчальний процес у навчальних закладах Донецької та Луганської областей.

Заступник міністра Павло Полянський розповів про зміни в загальній середній освіті: «У наступному навчальному році – оскільки багато нарікань на зміст програм для початкової школи та зміст підручників – ми дозволили вчителям користуватися як програмами і підручниками попередніх років, так і вже надрукованими за новими навчальними планами».

За словами Павла Полянського, порадившись із вчителями, батьками та громадськістю, Міністерство внесло зміни на наступний навчальний рік до Типових навчальних планів. Зокрема, вилучено норму, яка змушувала школи, навіть ті, які не мають вчителів і необхідних умов, обов’язково вивчати другу іноземну мову з п’ятого класу. Школам, де є умови, надано право вивчати другу іноземну мову. А там, де немає таких умов, школи можуть ці години використати на інші потреби.

Заступник Міністра Полянський пояснив, що за наявності заяв від батьків усіх учнів, дозволено викладати світський курс християнської етики: «Це не теологічний курс і не релігійний». У контексті теперішніх подій збільшено час на вивчення предмету «Захист Вітчизни». Водночас зміни вносяться до програм основної і старшої школи. «А фундаментально весь стандарт, - підкреслив Павло Полянський, - ми плануємо переглянути вже у контексті нового закону «Про освіту», щоб не турбувати вчителів щороку новими змінами».

За словами Павла Полянського, українські атестати для випускників 11-х класів шкіл, золоті та срібні медалі, похвальні листі та інші відзнаки доставлені до Криму: «Вони вручаються всім випускникам шкіл, які того бажають. Можливо, під зовнішніми впливами частина випускників відмовляється отримувати українські атестати. Але Українська держава і Міністерство зробили все, щоб вони були доставлені до Криму».

Звітуючи перед представниками засобів масової інформації, міністр освіти і науки Сергій Квіт детально зупинився на питанні боротьби з корупцією: «Боротьба з корупцією – дуже важливий розділ діяльності міністерства. Ми співпрацюємо зі Службою безпеки України, Генеральною прокуратурою України щодо корупційних схем, які були вибудувані в міністерстві за часів Дмитра Табачника».

Як повідомив міністр, «у МОН зараз немає жодної інформації, яку б ми не хотіли з якихось причин публікувати. У нас все відкрито. Якщо робляться запити, то ми відразу можемо дати повну інформацію».

Стосовно призначень серед ректорського корпусу, то принципова позиція МОН у тому, щоб відкриті конкурси були обов’язковими. «У законопроекті «Про вищу освіту» заплановано прямі вибори ректора усім колективом вищого навчального закладу», - зазначив Міністр.

Міністр та його заступники окреслили також пріоритети подальшого реформування освіти. Зокрема, МОН бачить своє завдання в тому, щоб надалі працювати над вирішенням проблем, пов’язаних з низькою якістю освіти, малоефективним управлінським апаратом, корупційними практиками в управлінському на навчальному процесах, відірваністю вищої освіти від науки, низьким рівнем оплати праці освітян та науковців, необхідністю скорочення мережі навчальних закладів, недостатнім зв’язком освіти і з ринком праці.