Каталог статей

"У сім’ї — молодший школяр”

Лекція

        Відомо, що сім'я — той основний осередок, де відбувається формування особистості дитини. Вплив родини на дитину домінуючий, унікальний, а багато в чому й незамінний. У сім'ї особистість формується в природних умовах. Вихователями і вчителями тут є найближчі і найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким довіряє. Відомий пе­дагог В.О.Сухомлинський стверджував: "У сім'ї шлі­фуються найтонші грані людини-громадянина, лю­дини-трудівника, людини — культурної особистості. Сім'я — це джерело, водами якого живиться повно­водна річка нашої держави” (В.О.Сухомлинський, "Батьківська педагогіка”).

      Помиляються ті батьки, хто вважає, що, віддав­ши дитину до школи в 6—7 років, до кінця навчання одержить навчену і виховану молоду людину, не при­клавши до цього жодних зусиль.

      Дуже добре, коли вимоги вчителя щодо навчання і виховання дитини збігаються з тим, що вимагають батьки удома: тоді легко і добре всім. Але такого іде­ального становища майже не буває. Часто вчителеві доводиться вчити і виховувати не тільки дитину, а й дорослих — матір чи батька.

      Батьки впливають на дітей передусім своєю осо­бистістю. Недаремно народна мудрість стверджує:

"Який батько, такий син”. Особисті якості батьків впливають на дітей не механічно, а через безпосереднє спілкування та спільну діяльність. Однак, як свідчать дослідження, у спілкуванні батьків і дітей є серйозні недоліки.

      Наприклад, на запитання "На які теми ви най­частіше розмовляєте зі своєю дитиною?” 50 % бать­ків не відповіли зовсім, 40 % відповіли нечітко: "про все”, "на різні теми”. Ці результати свідчать про над­звичайну бідність тем для спілкування. Щодо спіль­ної діяльності батьків і дітей, то найчастіше вона не виходить за межі домашньої праці (побутових справ). Так, упродовж 11 місяців батьки займалися зі шко­лярами 18—20 хв на день, або 9 год на місяць. Але ж вони можуть допомогти дітям дібрати прислів'я з да­ної теми, підготувати дитяче свято тощо.

     Турбує й те, що не в кожній сім'ї панує відвертість і взаєморозуміння. Але ж у родині, де всі кроки зві­ряються із батьківськими, де діти несуть у серці ма­теринське слово, вони ростуть щирими, відвертими. Байдужість, егоїзм окремих батьків робить дітей жор­стокими, калічить дитячі душі.

     Щодо домашніх завдань, то їх виконання, безпе­речно, слід контролювати. Братися за виконання до­машнього завдання не варто одразу після закінчення уроків, коли працездатність школяра значно знижу­ється. Після повернення зі школи учневі насамперед слід пообідати. Найкращий час для цього — біля 13 години. Бажано, щоб обід складався з першої справи (рідкої), другої (рибної чи м'ясної) і третьої (компот чи фрукти).

     Щоб відновити сили, працездатність, слід відпо­чити на свіжому повітрі: допомогти по господарству, пограти в рухливі ігри. Однак відпочинок не має пе­ревищувати 1,5 год, інакше дитина стомлюється від надмірного фізичного навантаження. Корисний мо­лодшим школярам і пасивний відпочинок — денний сон до 1 год.

      Важливо також, щоб дитина виконувала домашнє завдання в один і той самий час. Найкраще — біля 16 год. У цей час центральна нервова система вдруге за добу активно включається в роботу, відновлюється працездатність дитини.

Варто звернути увагу й на те, чи правильно си­дить дитина за робочим столом, як освітлене робо­че місце, а також на те, скільки часу вона прово­дить за уроками. Першокласник має витрачати на виконання домашнього завдання до 1 год; друго­класник — 1,5 год; третьокласник — 1,5 год; учень четвертого класу — 2 год з обов'язковою перервою через ЗО хв.

Дуже важливо привчити дітей і вдома працювати зібрано і в хорошому темпі. Щоб увага дітей не роз­порошувалася, слід взяти за правило: до початку ро­боти прибрати зі столу все, що не стосується домаш­нього завдання.

Варто звернути особливу увагу на гігієну сну. Для учнів початкових класів тривалість сну має станови­ти 11—12 год: 10 год вночі — з 21 год до 7 год ранку і 1—2 год вдень. Батькам слід пам'ятати, що постійне недосипання може викликати перевтому. Пізнє ви­конання домашніх завдань, надмірний перегляд те­лепрограм теж спричинюють перевтому.