Каталог статей

«Україно! Барвінкова моя сторона»

(Літературно-музична композиція для учнів 7-9 класів)

Мета: навчати учнів любити, поважати свою батьківщину, її історію, символи; виховувати любов до рідного слова, мови, пісні.

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, колоски пшениці, вишиті рушники, символи України, електронна презентація «Україна від народження й до сьогодення».

Звучить голос диктора.

Моя Україна – це жовте колосся,

Це жайвір у полі, це спів солов’я.

Криниця, калина і терпкая м’ята,

Колиска народу твоя і моя. 

Моя Україна – це синії ріки,

Моя Україна – це неба блакить,

Живи, Україно, віднині й повіки,

Хай голос твій ніжний по світу летить.

(Звучить пісня «Все то Україна – матінка моя» (слова Г.Войченка, музика В.Усатенка) у виконанні учасників шкільного вокального гуртка (керівник Н.Журило).

Учні танцювального гуртка виконують український хоровод «Величальний» (керівник О.Токаренко).

З останніми акордами виходить дівчина в образі України в супроводі двох хлопців-козаків.

1-й козак.

Пам’ятаймо, чиї ми сини,

Коли будні на серці, чи свято,

Знову бачиться вдалині

Україна, зажурена мати.

2-й козак.

І зруйнована бачиться Січ,

Де мій пращур лежить серед поля,

А йому нахилилась до віч

Україна, немов тополя.

Україна.  Я вклоняюсь тобі, мій народе, вам, мої доньки та сини. Я квітую, розправляю свої дужі крила завдяки вам, вашій невтомній праці, вашій безмежній любові та відданості. Всього буває, часом тяжко та разом ми здолаємо усе: скрізь лунатиме українська пісня, свої щедроти подарує земля і, головне, не забувайте, що нам допомагає в цьому Берегиня.

(Звучить фрагмент пісні О.Злотника «Берегиня». Виходять дівчата в образах Берегині, Пісні та Мови).

Берегиня.  Батьківщина – це не тільки Україна, а й рідна домівка, те місце, де ти народився, де проходять найкращі роки твого життя, це рідний край. Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, з барвінку, від ніжного маминого голосу, чарівної колискової, яка в унісон звучить зі співом соловейка, від запаху матіоли та м’яти. Це рідне слово, мова солов’їна і пісня ніжна та велична.

Мова.

Мовчала я, бо так хотіли

Перевертні і зрадники народу.

Та вбити мене геть не сміли,

Передавалась я від роду і до роду.

Пісня.

Пішла я від народу і від мови,

Бо пісня – це історія жива.

Із мовою я нації основа

І хай Вкраїна наша вік співа.

Берегиня.

Наша мова і пісня, верба і калина,

Вся земля і родина, пшеничне колосся й хатина,

Це все – обереги наші, вкраїнці,

Й Берегинею судилось буть жінці.

(Звучить пісня О.Злотника на слова В.Мельнікова «Батьківський поріг» у виконанні шкільного вокального гуртка школи, керівник Н.Журило.

По закінченні пісні під звуки «Козацького маршу» виходять хлопці-козаки).

3-й козак.  Ви чули, чули!

4-й козак.  А про що?

3-й козак.  Україна знову вільна та незалежна стала!

5-й козак. Та як же про таке не чути! Це ж яка подія, радість.

4-й козак.  Як довго наша держава цього прагнула.

5-й козак.  Якби ще й документ побачити!

6-й козак.  А у мене є. (Дістає папір, згорнутий в сувій, читає)

(На екрані висвітлюються фрагменти прийняття Верховною Радою України Акта незалежності України та його текст). 

А К Т ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

-   продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні,

-   виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

-   дійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

24 серпня 1991 року                                           Верховна Рада України

3-й козак.  Україну нашу молоду треба привітати.

4-й козак.  Будем її величать та пісень співати.

Україночка.  

Яка краса! Нарешті пробудилась я від сну!

Я можу вільно дихать і співати,

Ніхто мені не може заважать,

Своїх людей я буду звеличати.

5-й козак.    Яка ти гарна, ненько-Україно!

6-й козак.    Велична, славна й молода.

Україночка.  Допоможіть мені, славні козаченьки, крила розправити та на весь світ заявити про себе.

7-й козак.    Ми із задоволенням.

(Україночка співає пісню «Україночка», слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка).

1-а дівчина.

Україно, ненько мила!

Найдорожчий в світі край.

Розправляй же, рідна, крила,

Розвивайся, процвітай!

2-а дівчина.

Я люблю свою Вкраїну,

Я люблю свій рідний край.

Луг і річку, і калину,

Соловейка й тихий гай.

(Виходить Україна із козаками)

Україна.  Такою юною була я зовсім недавно. А вже 20 літ, як народилася на світ вдруге, стала незалежною, самостійною, вільною. Дихати легше, працювати краще, жити вільніше. Непростий шлях випав на нашу долю, та ми змогли разом здолати всі труднощі, побороти всі  негаразди. Спасибі тобі, мій народе, за витримку, працю та велике бажання довести всім, хто ми є!

Берегиня.   Сини мої і доньки,

Я жива і буду довго жити,

Бо я в вас мати, що одна завжди!

Велика честь на вас лягає відродити

Те, що плекали й пестили віки.

Народе мій, що ти без пам’яті і віри?

Блукання в темряві, в імлі.

Забувши про святе в життєвім вирі.

Чи знайдеш собі щастя на землі. 

Мова. 

Яскравим світлом віра нам палала

І десять заповідей в душі нам дала,

Та чорна сила храми зруйнувала,

Так перша свічка, як сльоза стекла.

Пісня. 

Зневірився народ в свої духовні сили,

Покірний тільки лезові меча,

Що стер з очей стрілецької могили

І друга згасла Пам’яті свіча.

Пам'ять.

Неправда, пам'ять знову відродилась,

Прийшла із поневолення життя,

Щоб свічкою новою запалилась

Душа, зірвавши  пута забуття.

В молитвах – всіх героїв пригадаю,

Живим у Бога щедрості просить.

Воскресне дух, я всіх вас закликаю

Людської пам’яті знов свічку запалить.

Україна.

Коли життя знов набирає сили,

В ім’я народу хай вона палає.

За муки, за життя і за могили,

Хай вдячна пам'ять наша звеличає.

(Учні виконують пісню Т. Петриненка «Україно»)

Література

1. Акт проголошення незалежності України // Зоря. – 1991. – 27 серпня.

2. Гоян Я. Сповідь перед матір’ю // Україно, нене моя! Сповідь: поезії, писанки – К.: Веселка, 1993. – С 5-17. 

Л.М.Лушпай, бібліотекар;

Л.В.Левенець, класний керівник 5 класу Олександрівської ЗШ І-ІІІ ступенів Олександрівської райдержадміністрації