Каталог статей

Українські народні лічилки

Котилася торба

З високого горба.

А в тій торбі

Хліб-паляниця,

З ким захочеш,

З тим поділися.

* * *

Бігла лялька

Коло ковалька

В семи кожухах,

В трьох капелюхах,

В небо гляділа —

Злетіти хотіла.

* * *

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Треба стати погадати,

Що тим коням їсти дати.

* * *

Стоїть півень на току

У червонім чобітку.

Будем півника просити:

Ходи жито молотити.

* * *

Попіл, попіл, попільниця

А де ж наша зозулиця?

Понад морем літала,

Синім оком кивала.

А ти, киве, не кивай,

А ти з города втікай.

* * *

Чижик, чижик на яслах

У червоних постольцях.

Хто не йде, хто не йде,

То все чижика дере.

* * *

За горою камяною,

За стіною костяною

Там щука-риба грала,

Золотеє перо мала,

Сама собі дивувала,

Що хороше вигравала.

* * *

Покололо, покотило,

По дорозі волочило

Сонце, місяць і зірки,

На кілочку вийдеш ти.

* * *

Раз – метелик, два – жучок,
три – невтомний павучок,
а чотири – бабка спритна,
п’ять – то сонечко привітне,
шість – потішний світлячок,
сім – то джмелик-дивачок.
Вісім – бджілка-трудівниця,
дев’ять – мушка-танцівниця,
десять – коник-стрибунець.
Тут лічилочці кінець!

***

Десять жабок на ставку
Рахували осоку:
– Раз – листочок,
– Два – листочок…
Всілись жабки на місточок.
Три, чотири, п’ять, шість, сім –
По листку не вийшло всім.
Скільки ще листочків взяти,
Щоб всім жабкам їх роздати?