Каталог статей

Українськi вечорницi

Сценарій №2

Ведучий І :     Українські вечорниці

                        Починаєм вже не раз,

                        Хай і сміх, і пісня ллється

                        В серці кожного із нас.

Ведучий ІІ :    Обійдіть весь світ безмірний

                        І скажіть, в якій країні

                        Так зберігся скарб безцінний,

                        Як у нас, на Україні?

Ведучий І :     Просим всіх у нашу хату,

                        Превелику, пребагату,

                        Від зірниці до зірниці,

                       Хай лунають вечорниці.

Ведучий ІІ :   Гей на наших вечорницях

                       Хто сумний – розвеселиться!

                       Співи, танці, небилиці –

                       Гарні будуть вечорниці!

(На сцену виходить Господиня)

Господиня:    Темно, хоч око виколи. Вже час би й вечорниці почи-

                        нати, а нікого нема. Господи, що то я любила ті вечор-

                        ниці, особливо Калиту. Бувало, візьмеш у матері кусок

                        сала, ковбаси чи паляницю і на вечорниці, аж тини

                        тріщали.

Дівчата:          Ходімо вже, вже час. Швидше.

Д-на І :           Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас завітати на

                       вечорниці? Де ваші ключі?

Господиня :   На горищі у вівсі, щоб заміж повиходили всі.

Дівчата:         Спасибі. З Калитою, будьте здорові.

Господиня:    Дівчатонька, спасибі. Будьте і ви здорові.

                       Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

                       Бо вже пора вечорниці

                       Всім нам починати.

                       Ось наліпим вареників,

                       Біленьких, смачненьких,

                       Та й запросим до нас в гості

                       Хлопчиків гарненьких.

                       Щоб вони разом із нами

                       Дружно працювали,

                       Андріївські вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата роздягаються)

Співають:      Буде в нас на свято,

                       Всяких страв багато:

                       Шинка і кров’янка,

                       І міцна запіканка.

                       Голубці й капуста,

                       Й начинена  гуска,

                       Буде риба й порося,

                       Та ще й пісня не вся.

(Здалеку почувся спів хлопців)

Співають:      Розпрягайте, хлопці, коней

                       Та лягайте спочивать.

                       А я піду в сад зелений,

                       В сад криниченьку копать.

                       Маруся раз, два, три, калина,

                       Чорнявая  дівчина, в саду ягоду рвала.  / 2 р.

                       Копав, копав криниченьку

                       У вишневому саду.

                       Чи не вийде дівчинонька

                        Рано-вранці по воду?

                        П – пів.

                       Вийшла, вийшла дівчинонька

                       В сад вишневий воду брать.

                       А за нею козаченько

                       Веде коня напувать.

Дівчата :        Хлопці йдуть, хлопці йдуть.

Х-ць І :          Хазяєчко? Чи можна до вас?

Господиня :  Чого?

Х-ць ІІ :         З вашої ласки хату звеселити.

Господиня :   Заходьте, звеселяйте. Добрим людям моя хата завжди

                       навстіж.

Хлопці :         А де ваші  ключі?

Господиня:    На горищі, за засіками, щоб ви скоро стали чоловіками

                       (Хлопці заходять)

Хлопці :         Добрий вечір. З Калитою будьте здорові.

Господиня :   Дякую.

Х-ць ІІІ :        Добрий вечір, дівчата! Без нас не сумували, призна-

                        вайтесь ?

Д-на І :            Ніхто і не збирався сумувати!

Д-на ІІ :           От без троїстих музик було трохи не так.

                         А ну заграйте музики, бо танцювати хочеться.

(Грає музики, всі танцюють.)

Х-ць ІУ :         А мені пари не вистачило. Потанцюю з кочергою.

                        (Бере кочергу і пішов у присядку навколо неї.)

 (Натанцювавшись, дівчата сідають на лави, беруть вишивання,

в’язання до рук, а хлопці до них женихаються, заважають їм працювати).

Х-ць У :        Мені сю ніч приснився дивний сон.

Х-ць І :           Сон рябої кобили? (всі сміються)  Ти краще дай

                       відповідь на таке питання: чому жінка створена з

                       ребра Адама?

Х-ць У :         Так це ж єдина кісточка у людини, що не має  мозку.

Д-на  ІІІ :        Та не будемо сваритись! А ми вам краще піснею

                        відповімо. Тільки уважно нас слухайте.

Співають:      1. Іде, іде, іде дощ

                           На білу березу,

                           А я свому миленькому

                           Сорочку мережу.

                           Сестра дала ниточок,

                           Мати – полотен ця,

                           А я сіла й вишиваю

                           Від щирого серця.

                        2.Мати моя мила,

                           Не дай мене за рудого,

                           Бо я чорнобрива.

                           Мати жалю завдала,

                           За рудого віддала.

                           Та ще й мені наказала,

                           Щоб я його шанувала.

                           А я його шаную,

                          Як собаку рудую.

                        3.Під лавою припинаю,

                           Помиями напуваю.

                           Прив’язала до стола,

                           А він зуби вискаля.

                           Скаль, скаль, вражий сину,

                           Поки знайду хворостину,

                           Хворостину знайшла

                           Та й відсердилася.

                           Я на свого миленького

                           Змилосердилася.

Х-ць І :         Спасибі й за це, шановані дівчата.

Х-ць ІІ :        А от які з вас господині, чи вмієте ви біля печі ходити

                      та їсти варити?

Д-на ІУ :       Та вже й наварили.

Співають :     Наші хлопці, наші хлопці, вареників хочуть / 2р.

                       Навари, милая, навари, милая,

                       Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

                       А я дров не маю, ви мої хороші,

                       А я дров не маю, хлопці мої гожі.

                       Нарубай, милая, нарубай, милая,

                       Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

                       Я рубать не вмію, ви мої мої миленькі,

                       Я рубать не вмію, мої соловейки.

                       Научись, милая, научись, милая,

                       Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.

                       А я сил не маю, ви мої хороші,

                       А я сил не маю, хлопці мої гожі.

                       Не балуй, милая, навари, милая,

                       Пирогами пригости, моя чорнобривая.