Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Продовження Сьома дочка Було в матері сім дочок. Ось поїхала мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочка одна за одною стали говорити, як вони знудьгувалися за матір'ю. - Я скучила за тобою, немов ластівка за сонячним промінням. - сказала перша дочка. - Я ждала тебе, як суха земля жде краплину дощу, - промовила друга дочка. - Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, -сказала третя. - Мені було тяжко без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта. - Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси, - промовила п'ята. - Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, сказала шоста. А сьома дочка нічого не сказала. Вона роззула матусю і принесла їй води у ночвах - помити ноги. Запитання: Хто найбільше любив свою матір? Висновок: Добро - дієве. Воно любить конкретні справи. Керуйтеся в своєму житті принципом: "Як найменше красивих фраз, як найбільше красивих справ". Ми тільки що поговорили на тему: "Добро і сім'я ", де сказали, що сім'я - це маленька спільність рідних по крові людей. А якщо взяти багато сімей і з'єднати їх, то це буде вже народ. З давніх-давен народ збирав перлини мудрості, які передавалися із уст в уста. Є в народній скарбниці і прислів'я про Добро та Зло. (Робота в групах). Завдання: Перед Вами конверти, в яких Ви знайдете, слова про Добро. Ви повинні складати з цих слів речення - тобто прислів'я про Добро. Той, хто зробить це першим, отримає приз. Цим не обмежуємося скарбниця української народної творчості про Добро і Зло. Зачитую прислів'я, що записані на дошці: 1. Добро плодить добро, а зло плодить зло. 2. Добро не пропадає, а зло умирає. 3. Не все добре, що солодке. 4. Ти до нього з добром, а він до тебе з колом. 5. Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа. 6. Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже. 7. Від лиха до добра не далека дорога. 8. З добрим дружись, а злого й лихого стережись. 9. Не сподівайся за добро дяки. 10. Злий плаче від зависті, а добрий від радості. 11. Все зле - все немудре. 12. У кого є злість, той своє серце їсть. 13. Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра. 14. Злий сам себе б'є. 15. Злість до добра не доводить. Про Добро ми поговорили. А поняття, яке стоїть пліч-о-пліч з Добром, називається - Милосердя. Давайте пізнаємо природу цього слова. Як ви думаєте, що воно означає? Зачитую визначення з словника Даля В. поняття "Милосердя". Розповідаю про історію виникнення організації "Червоний Хрест", принципи діяльності. Випробування. Діти розв'язували задачу. Стояла тиша. Раптом в двері хтось постукав. В клас зайшов директор і сказав: "Привів нову ученицю". Всі побачили маленьку ученицю. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою. В учителя забилося серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах - молитва: Хай не побачить дівчинка в ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки. В дитячих очах учитель побачив радість: приїхала нова учениця. Вони дивилися тільки в очі - і ласкаво посміхалися. Учитель сказав: "Її звати Оля. Вона приїхала до нас здалеку. Хто у ступить їй місце за першою партою? Бачите, яка вона маленька". Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за 1-шою партою, підняли руки і стали просити: "Я перейду..." Оля сіла за 1-шу парту. Питання: Як ви гадаєте: клас витримав випробування? Висновок: Бути добрим - це бережливо ставитись до слабших за себе, до інвалідів, розуміючи, що здоров'я - це божий дар і ми не повинні хизуватися ним перед слабішими за себе. Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про духовне багатство і душевну красу, а в немічному тілі може бути багатий внутрішній зміст, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших. "Не будьте байдужими, байдужість смертоносна для душі" (М. Горький). Діти! Ми поговорили про відношення до найближчих людей – батька, матері, бабусі, про відношення до слабших за себе та інвалідів, а тепер давайте поговоримо про відношення до братів і сестер наших молодших - тварин, які є частинкою природи, і теж мають серце, очі, вуха, відчувають тепле ставлення до себе. Запитання: Як Ви розумієте вислів, написаний на дошці: "Захистіть дітей і тварин. У них немає права голосу, у них немає права вибору". Послухаємо оповідання: "Посиротив". Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще чимало часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на горобців, що весело цвірінькали, плигаючи з гілки на гілку. Враз всі горобці знялися й кудись полетіли. Залишився один. Він цвірінькав тихо і ласкаво. Потім став дзьобиком чистити пір'ячко. Юрко націлився з рогатки й пустив у нього камінець. Юркові стало страшно: "Невже це я зробив?" - по -думалось йому. Тут відчув, як хтось поклав йому руку на плече. Панас Іванович відхилив гілку, і Юрко побачив на бузковій гілці горобине гніздо. З нього виглядало п'ятеро пташенят. Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, роззявляли дзьобики. - Вони тепер лишилися без матері, - тихо сказав Панас Іванович. - А якби з твоєю мамою хтось таке вчинив... Юрко стояв блідий і мовчазний. - Ну що ж, іди на урок, - зітхнув Панас Іванович. - Допомогти цим бідолашкам ніхто вже не зможе... Уночі Юрко майже зовсім не спав. Йому ввижалися пташенятка, що роззявили дзьобики й жалібно пищали, гукаючи матусю. Запитання: Як Ви оцінюєте вчинок Юрка? Що керувало ним, коли він вбив пташку? Висновок: Людина на те і людина, щоб оцінювати і зважувати свої дії і вчинки. Часто людська легковажність і байдужість стає причиною страждань і невлаштованості "братів наших молодших". Отже, не будьте байдужими. Пам'ятайте, що всі ми - діти Космосу і ми народжені для того, щоб плекати Добро. А тепер давайте уважно прослухаємо випадок, який дійсно відбувся з моїми знайомими дітьми в реальному житті. Ви пішли в ліс. В лісі було дуже красиво. Клас підійшов до галявини, де росли білі ромашки. Один із хлопчиків так сподобав галявину, що пірнув у Тільки Коля обережно підійшов до галявини, де росли білоголові красуні, і в захваті подивився на них, не ступивши ні кроку на галявину. Запитання: Хто з дітей найбільше любить красу, природу? Зробіть власний висновок. Запитання: А тепер скажіть чи все красиве —добре? (Мухомор) Оповідання: "Краса і повторність" На сонячній галявині живе красуня - Краса. У неї багато-багато квітів. Які тільки є в світі квіти - всі ростуть у неї на галявині. Коли тихі сутінки опускаються на землю і живе лягає спати, Краса іде до людей. Заходить в будинок, підходить до сплячої людини, кладе в головах квітку... Якщо людина спить чутливо, вона чує прихід Краси, просипається, бере квіточку, милується нею. І ця людина вже щаслива. А якщо людина спить так, що не чує ні завивання вітру, ні гуркоту грому, вона ніколи не бачить подарунка Краси. Тому що слідом за Красою іде від будинку до будинку потворність. Це жахлива істота. В її злих очах ненависть і презирство до людей. Вона живе десь в смердючому болоті. Хто не відчував Краси, не проснувся, не взяв квітку, не замилувався нею - вона до того і заходить, бере квітку і подає, - ніби яструб пташину, яка випала з гнізда. І сон людини, до якого прийшла Потворність, робиться важким і тривожним. Сняться йому голі віти дерев І засохле поле. Діти, скажіть, будь-ласка, чому існує Краса і потворність? Висновок: Однією з ознак Доброти є вміння бачити, сприймати і цінувати красу, все красиве в оточуючому світі. Все красиве від Любові, від Добра, все потворне від людської байдужості, заздрості, злоби. А тепер послухайте оповідання про красиве і корисне. Хризантема і цибулина. Недалеко від хмари росла Хризантема. На спаді літа вона зацвіла ніжним, рожевим цвітом і милувалася своєю красою, її квіти шепотіли: "Які ми красиві..." А поруч з Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір'я зів'яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема зморщила носа й каже: - Як неприємно від тебе пахне! Дивуюся, навіщо люди тебе сіють, мабуть, щоб відлякувати бліх. - Цибулина мовчала. Проти Хризантеми вона відчувала себе простачкою. Та ось із хати вийшла жінка і іде прямо до Хризантеми. Ця затамувала й дух. Певно, що жінка зараз скаже: "Які гарні квіти в Хризантеми!". Жінка справді підійшла до Хризантеми й сказала: - Які гарні квіти! Хризантема аж танула від утіхи. Потім жінка нахилилася, вирвала Цибулину, роздивилася й вигукнула: - Яка гарна цибулина! Хризантема нічого не могла збагнути. Вона собі думала: "Невже й Цибулина може бути гарна?" Запитання: А ви як думаєте? Може бути гарною цибулина? Висновок: Запам'ятаймо, що все, що нас оточує - це багатство, яке треба берегти і примножувати. В природі все доцільне: і цибулина, і будяк, і лопух по-своєму красиві, їх краса, може, не така яскрава, як краса хризантем, троянд, але вона не менш приваблива. Запитання: А яку квітку ми називаємо квіткою сонця? (Соняшник). Отже, на прощання я хочу прочитати оповідання про небесне світило, яке є прообразом Доброти, Світла і Любові. Квітка сонця. На високому стеблі росте велика квітка із золотистими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому і називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку і дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє. Вітає його: - Добрий день, сонечко, я так довго ждав тебе вночі. Сонце піднімається все вище і вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню. Зайшло сонце. - Повертає соняшник голівку туди, де завтра зійде сонечко. Спить золота квітка й сниться їй ранкова зоря. Висновок: Сьогодні ми говорили про Добро і Милосердя. Ви збагатилися знаннями про Добро. Хотілось би, щоб після цього уроку кожен з вас осмислив свою життєву позицію і став добрішим, кращим, досконалішим. Ми повертаємося до нашого доброго сонечка, що Ви намалювали на дошці, і виконуємо таке завдання: Напишіть над кожним промінцем сонечка риси доброї людини: Золоте правило: 1. Відноситися до інших так, як Ви б хотіли, щоб відносилися до Вас. 2. Поважати інших, особливо старших і слабших від себе. 3. Слухати маму, тата, бабусю. 4. Не сміятися над каліками. 5. Любити і берегти природу, тварин. 6. Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу. 7. Не залишати тварин у біді. 8. Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси. 9. Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху. А я бажаю Вам успіхів у постійній роботі над собою. Хай множаться зерна Добра в Ваших душах. А тепер давайте зробимо коло Дружби, мої маленькі частинки Сонця і заспіваємо пісеньку: "Хай завжди буде Сонце". (Учні і всі присутні беруться за руки і співають пісню "Хай завжди буде Сонце”). | |
Переглядів: 4404 | Рейтинг: 3.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |