Керівники закладів післядипломної педагогічної освіти, вважають що проект рішення колегії МОН "Про реформування закладів системи післядипломної педагогічної освіти" є необґрунтованим, а висновок щодо необхідності припинення діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти - надуманим.

Про це йдеться у відкритому листі, що підписаний 12-ма керівниками закладів післядипломної педагогічної освіти.

Зокрема, керівники ЗППО, обґрунтовуючи необхідність існування своїх закладів наголошують, що діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти не зводиться лише до підвищення кваліфікації.

За визначенням авторів звернення, своєю діяльністю заклади післядипломної педагогічної освіти забезпечують модернізацію навчання й виховання та постійне вдосконалення якості освіти в системі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

У листі наголошується, що у кожному ЗППО створені сучасні умови для професійного вдосконалення педагогів та запроваджуються новітні форми навчання дорослих.

Автори відзначають, що на регіональному рівні ЗППО завжди були провайдерами реформ у системі освіти, що ініціювалися й запроваджувалися Міністерством освіти і науки, тому колективи ЗППО налаштовані на постійне вдосконалення й модернізацію як усієї освітньої галузі, так і своєї діяльності.

Нижче наводимо повний текст листа:
 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
на проект рішення колегії Міністерства освіти і науки України "Про реформування закладів системи післядипломної педагогічної освіти"

Ознайомившись із доповідною запискою та проектом рішення колегії "Про реформування закладів системи післядипломної педагогічної освіти", що підготовлені Департаментом вищої освіти, ми, керівники закладів післядипломної педагогічної освіти, вважаємо, що її зміст є необґрунтованим, а висновок щодо необхідності припинення діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти є надуманим і таким, що не відповідає стратегії Уряду і, зокрема, Міністерства освіти і науки України, щодо розширення можливостей громадянам України для вибору навчальних закладів, а також потребам педагогічних працівників щодо обрання форм підвищення кваліфікації.

Обґрунтування:

1. Діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти не зводиться лише до підвищення кваліфікації.

Заклади післядипломної педагогічної освіти (далі – ЗППО) відповідно до  статутних завдань здійснюють: 1) цілісний комплекс освітніх послуг щодо фахового зростання керівників навчальних закладів різного рівня, професійного розвитку педагогічних працівників (підвищення кваліфікації, перепідготовку, спеціалізацію, стажування); 2) проводять науково-методичну і наукову роботу, спрямовану на реалізацію державної стратегії у сфері освіти (організація через систему організаційно-методичних заходів виконання відповідних законів, постанов, наказів, запровадження й реалізація державних освітніх стандартів, навчальних програм, підручників); 3) здійснюють науково-дослідну і експериментальну діяльність із актуальних освітніх проблем.

У своїй структурі ЗППО мають Центри практичної психології та соціальної роботи, організовують психологічний супровід навчальних закладів регіону; здійснюють за всіма напрямами моніторингову діяльність на всеукраїнському і регіональному рівнях; також забезпечують організаційно-методичний супровід підготовки і проведення зовнішнього незалежного оцінювання, розподіл підручників тощо.

2. Своєю діяльністю заклади післядипломної педагогічної освіти забезпечують модернізацію навчання й виховання та постійне вдосконалення якості освіти в системі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

Розв’язуючи завдання щодо професійного вдосконалення педагогів і всіх інших працівників, які безпосередньо задіяні в навчально-виховному процесі з дітьми та учнями, ЗППО впливають на якість навчання й виховання. У ЗППО створені й системно оновлюються банки даних про інноваційну діяльність, ефективний педагогічний досвід окремих педагогів і педагогічних колективів, що використовуються в навчальній роботі з підвищення кваліфікації.

Активна діяльність ЗППО дозволила за 5 років у кожному регіоні фактично ліквідувати інформаційну неграмотність педагогів навчальних закладів і забезпечити широке використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій; сьогодні саме в ЗППО педагогів навчають хмарним і медіа-технологіям. 3. Діяльність ЗППО створює реальні умови педагогам України для неперервного професійного зростання, навчання протягом усієї педагогічної діяльності.

Незаперечною перевагою ЗППО, порівняно з університетами, є наявність у структурі двох підрозділів: науково-педагогічного і методичного, що дає можливість педагогічним працівникам не тільки проходити на їх базі  відповідно до нормативних вимог передатестаційне підвищення кваліфікації, а ще й продовжувати роботу над власним професійним вдосконаленням протягом усього міжатестаційного періоду. Працюючи в одному ЗППО, науковці й методисти планують і здійснюють спільну діяльність: навчальну, науково-методичну, дослідну, разом беруть участь у різних заходах, здійснюють експертну діяльність, що збагачує зміст та впливає на  результат.

4. За останні 10 років у всіх ЗППО значно підвищився науковий рівень діяльності.

Незважаючи на невелику кількість штатних одиниць (у середньому в одному ЗППО налічується до 150 посад, в тому числі: науково-педагогічних працівників – біля 40, педагогічних – біля 60), власний науковий потенціал ЗППО є на сьогодні значним (до 70% науково-педагогічних і педагогічних працівників мають наукові ступені й наукові звання).

Активну роботу щодо підвищення наукового рівня працівників було проведено в усіх ЗППО, зважаючи на те, що вони працюють з педагогами, які мають вищу освіту, є спеціалістами і магістрами. Цей аргумент слід узяти до уваги, бо він підтверджує необхідність закріплення за ЗППО статусу вищих навчальних закладів.

5. Ліквідація ЗППО не відповідає стратегії курсу МОНУ на урізноманітнення умов, створенню альтернативних форм підвищення кваліфікації, можливостей вибору педагогами відповідних навчальних закладів, що вплине і на запровадження сертифікації педагогічних працівників.

Система післядипломної педагогічної освіти в Україні створювалася протягом 75 років. Неодноразово ЗППО реорганізовувалися і змінювали назву, що дало можливість відійти від періодичного підвищення кваліфікації один раз на п’ять років до створення неперервної системи якісних освітніх послуг із післядипломної педагогічної освіти, що швидко реагує на реформи в освітній галузі.  Сьогодні  в кожному ЗППО створені сучасні умови для професійного вдосконалення педагогів, запроваджуються новітні форми навчання дорослих, чим унесено значний вклад у розвиток андрагогіки (науки про освіту дорослих).

ЗППО у кожному регіоні є осередками післядипломної педагогічної освіти, прагнуть у своїй діяльності подальшого вдосконалення й розвитку, підвищення матеріально-технічних й кадрових ресурсів.

Поруч із ЗППО у регіонах функціонують інститути (факультети) підвищення кваліфікації у ВНЗ, які здебільшого займаються перепідготовкою (наданням другої вищої освіти). Ці заклади, у разі відкриття в них факультетів підвищення кваліфікації, можуть створити певну альтернативу ЗППО для вибору педагогами місця підвищення кваліфікації, що тільки розширить їм можливості для вибору. Але це потребує певного часу, а процес післядипломної освіти педагогічних працівників у кожному регіоні є неперервним і не може навіть призупинитися, бо це призведе до руйнацій у системі атестації.

6. Ліквідація ЗППО не приведе до зменшення фінансових витрат на післядипломну освіту педагогів.

В середньому по Україні витрати місцевого бюджету на утримання одного ЗППО складають біля 9,5 млн. грн. на рік. В тому числі, основну питому вагу становить фонд оплати праці (в середньому по одному ЗППО – приблизно 8 млн. грн., або 90%). Ці витрати збережуться і в разі передачі комунального замовлення на підвищення кваліфікації до інших закладів, або навіть зростуть, враховуючи вищий, ніж у ЗППО, науково-кваліфікаційний рівень науково-педагогічних кадрів університетів.

З урахуванням того, що в цілому річні витрати обласного бюджету по галузі "освіта" складають в середньому в кожному регіоні  приблизно 700 млн. грн., питома вага витрат на утримання системи післядипломної педагогічної освіти становить до 1,5%, а по відношенню до видатків обласного бюджету це взагалі не перевищує 0,1%.

Наведені фінансові і статистичні показники є підтвердженням недоцільності руйнування самої системи післядипломної педагогічної освіти, діяльність якої приносить державі значно більшу від зазначеної вартості користь.

Сподіваємося, що Міністерство освіти і науки України виважено підійде до питання щодо модернізації системи післядипломної педагогічної освіти, врахує викладені в цьому листі обґрунтування й не допустить розгляду зазначеного вище проекту рішення колегії щодо ліквідації або припинення діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти.

Натомість виступаємо з ініціативою щодо розробки та подання на розгляд Колегії Міністерства освіти і науки України проекту нового Положення про післядипломну освіту у сфері вищої освіти, що передбачено планом заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди, затвердженим 29.01.2015 №63.

Відзначаємо, що на регіональному рівні ЗППО завжди були провайдерами реформ у системі освіти, що ініціювалися й запроваджувалися Міністерством освіти і науки України, тому колективи ЗППО налаштовані на постійне вдосконалення й модернізацію як усієї освітньої галузі, так і своєї діяльності.

Також звертаємо увагу, що розв’язання проблеми щодо створення педагогічним працівникам різноманітних за формами і змістом умов для підвищення кваліфікації потребує не ліквідації існуючих закладів післядипломної педагогічної освіти, а додаткового відкриття нових навчальних закладів, факультетів у ВНЗ, центрів, що призведе до створення здорової конкуренції в системі післядипломної педагогічної освіти і сприятиме підвищенню ефективності та якості всієї системи.

Висловлюємо вдячність Народному депутату України, Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Лілії Михайлівні за розуміння проблеми і підтримку системи післядипломної педагогічної освіти; також усім тим педагогам, хто з відповідальністю ставиться до питання щодо організації свого професійного вдосконалення та виважено висловлює свої думки і пропозиції щодо обговорюваного питання.

Підписи:

• Покроєва Л.Д., ректор КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти";
• Зелюк В.В., ректор Полтавського ОІППО ім. М.В. Остроградського;
• Білянін Г.І., директор ІППО Чернівецької області;
• Нікітін Ю.О., в.о. ректора Сумського ОІППО;
• Зуб’як Р.М., ректор Івано-Франківського ОІППО;
• Чепурна Н.М., директор Черкаського ОІПОПП;
• Берека В.Є., ректор Хмельницького ОІППО;
• Смагін І.І., ректор Житомирського ОІППО;
• Кавалєров В.А., директор Одеського ОІУВ;
• Шуляр В.І., директор Миколаївського ОІППО;
• Заліський А.А., ректор Чернігівського ОІППО ім. К.Д. Ушинського;
• Корецька Л.В., директор КЗ "Кіровоградський ОІППО ім. В.Сухомлинського".