Каталог статей
| Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Читання | [ Додати статтю ] |
В.О.Сухомлинський «Про що думала Марійка» Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. Бігають діти, сміються, а Марійки ніхто не шукає. «Чому ж це про мене забули?» — думає Марійка. Прикро стало Марійці. Думає вона: «Стоятиму під вербою літо, стоятиму осінь, зиму стоятиму. Засну, вкриє мене сніг і пробудить весна. Стану тоненькою вербичкою, шукатимуть мене тато й мама, шукатиме Коля, шукатиме Лариса, шукатиме Петрик. Ніхто не знайде мене, і всі сумуватимуть». Так думала Марійка, і від цієї думки з очей її на траву впало дві сльозинки. Та в ту мить, коли сльозини торкнулися зеленої трави, хтось доторкнувся до Марійчиної руки. То був Коля. Він таки шукав Марійку і знайшов. | |
| Переглядів: 2184 | Рейтинг: 3.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |