Дівчина. |
То ти хотів нам шкоди наробити. |
|
|
Хлопець. |
Відпустіть, благаю.
(співає)
Чи я батьку не доріс,
Чи я батьку переріс,
Що не рублена хата,
Що не люблять дівчата. |
|
|
Дівчина. |
Ой і розчулив ти нас. Що ж йому придумати за те, що нам заважав? |
|
|
Хлопець. |
Я не заважатиму більше, а як відпустите, цілу ватагу хлопців приведу. |
|
|
Дівчата. |
Гаразд. |
Хлопець виходить.
Дівчина. |
Ну, нехай іде. А ми тим часом пісеньку веселу заспіваєм про Оксанку, вмілу вишивальницю. |
Пісня "Співанка – вишиванка”
Стукіт у двері
Хлопець |
Дівчата, дівчата! До хати пустіть. |
|
|
Дівчина. |
(до дівчат) О, хлопці вже йдуть.
(до хлопців) Гарненько просіть! |
Знову стукіт.
Дівчина. |
Агов? Хто такий? |
|
|
Хлопець. |
Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть до хати! |
|
|
Дівчина. |
Не пустимо до хати, бо вас дуже багато. |
|
|
Хлопець. |
Пустіть ліпше, бо буде гірше. |
|
|
Дівчина. |
А візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини. |
|
|
Хлопець. |
Біла курка ряба, перебита нога.
Хто, хто перебив?
Чотири лозини, п’ята палка,
Виходь до нас, Наталка. |
|
|
Дівчина. |
Назарко, Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося. |
|
|
Хлопець. |
Дівчатонька, голубятонька, ми не сваритися прийшли а миритися. Сьогодні ж Андріїв вечір. |
|
|
Дівчина. |
Заходьте вже. Але за це мусите нам пісню заспівати. |
|
|
Хлопець. |
А що? І заспіваємо. |
Пісня "Козацький сон”
Дівчина. |
От-от, ви тільки уві сні і можете героями бути. |
|
|
Хлопець. |
А вам би лише насміхатися. Краще, Наталочко, бери качаточку, добре тісто мішай, вареники подавай. |
|
|
Дівчина |
(співає)
З’їж Андрійку пиріжок, він дуже смачненький.
А у ньому в середині мачечок дрібненький. |
Андрійко кусає пиріжок і кривиться, бо всередині – клоччя.
Андрійко. |
(співає)
Чи ти, дівко, зроду-віку
Пирогів не їла,
Що ти свої пироги
Клоччям начинила.
Нехай тебе лихий знає
З цими пирогами.
Ти би краще розкидала
Їх помежи псами. |
|
|
Дівчина. |
А давайте і справді пса приведемо. Покладемо на підлогу кожна свого вареника. Чий вареник собака з’їсть першим, та якнайскоріше вийде заміж, коли ж обнюхає і не займе, то ще не скоро, а як забере їство і побіжить в куток – вийде в чуже село. |
Ворожіння із собакою.
Дівчина. |
Пустила ня моя мати та й на вечорниці,
А там хлопці чорнобриві плетуть рукавиці.
Рукавиці виплітали, весело співали,
А музики як заграли, ще й затанцювали. |
Танець "Гуцулка”
Хлопець. |
Я не можу забути, як Андрій в діда козу крав.
Андрій козу веде, Андрієва коза не йде.
Він її уздою – вона його гузою.
Він її віжками – вона його ріжками.
Його дідо дігнав і козу відібрав.
То ми ледве сюди втікли,
Але дід нас і тут знайшов. |
Заходить дід.
Дід Василь. |
Доброго вечора вам, дівчатонька, красні, та хлопці, соколи ясні. Не сидиться мені старому коло баби на печі. Коли вона заснула я тишком-нишком вибрався з хати і пришкандибав до вас. |
|
|
Хлопець. |
Розкажіть, діду, як ви на вечорниці ходили. |
|
|
Дід Василь. |
Добре, слухайте. Колись давно ще мій дідусь мені розповідали, що як ідеш на вечорниці, то обов’язково якусь нечисту силу зустрінеш. Ото одного разу причесався гарно, вбрався, та й іду на вечорницю. Ніч. Темно. На небі ні зіроньки. Чую, щось за мною біжить. Пройшов одну вулицю – біжить, другу – біжить, третю – біжить. Ну, думаю, точно відьма. Зайшов за ріг вулиці і тільки щось наблизилось до мене, то я кілок в руки та як уперіщив! Відьма повернулась й ходу!
Над ранок повертаюсь з вечорниць, а сполоханий батько до мене. "Сину, - каже, - йдемо швидше свиню дорізувати, бо якийсь дурень їй вночі так рило розбив, що вона до вечора не доживе”. |
|