Каталог статей
| Головна » Статті » Поради психолога » Поради батькам | [ Додати статтю ] |
Вербальна агресія. Як реагувати?
| Вербальна агресія. Як реагувати? Досліджуючи причини проблемної дитячої поведінки, спеціалісти виділяють агресивну направленість не тільки в діях, ай у словах, коли словом можна образити, принизити, висміяти. Вербальної агресії (вираження негативних почуттів через крики, погрози, сварки, образи, наговори) діти навчаються в дошкільному віці. Іноді від маленького, симпатичного хлопчика можна почути грубі слова: «зараз як дам!», «уб'ю!» тощо. Ці погрози можуть здаватися смішними в устах дітей трьох-шести років, але за ними стоїть реальна ненависть, яку відчуває маленька людина, і виникає вона не з нічого, а в результаті образи, почуття неприязні. У таких конфліктних ситуаціях діти набувають досвіду нагнітання напруженості та її розрядки через направлену зовнішньо агресію. Часто повторюючись, така форма поведінки стає звичною, коли дитина вже не може обійтись без лайки і у всьому поганому, що сталося, починає звинувачувати навколишніх, погрожуючи їм усіма можливими способами. Агресивність дитини може виражатися не тільки словами, а й відповідними інтонаціями — погрозливий тон, наприклад, така ж ознака агресивного настрою, негативного ставлення до людини, як і образливі фрази. Однак можна спостерігати, що часто діти безпричинно повторюють за іншими грубі слова, інтонації, дії. Дорослі по-різному реагують на вербальну агресію малюків, на їхні погані слова: іноді самі ж починають кричати, сварити, обзивати дітей, тобто проявляти агресію, відповідати лайкою на лайку. Однак, «виховуючи культуру слова» таким чином, батьки можуть отримати зворотний ефект — у дитини остаточно сформується впевненість у правильності та дієвості саме подібної форми вираження себе та свого ставлення до оточення. Інші дорослі роблять вигляд, що не чують образливих фраз у розмові дитини і сподіваються, що якщо не акцентувати на цьому уваги, то погані слова та вирази швидше забудуться. У сім'ях, де практикують жорсткий батьківський контроль за дитиною, часто карають її за участь у бійках, сварять за грубі слова, вимагають неухильного шанобливого ставлення до дорослих, дитячі агресивні тенденції цілком можуть трансформуватись у ненависть до всього живого. Спочатку це починається із вкривання трави, безжального затоптування квітів, понівечення і ламання гілок дерев. І якщо своєчасно не звернути увагу на ці форми поведінки хлопчиків та дівчаток, вони можуть перерости в щось більше — бажання завдавати болю та страждань тим, хто не в змозі постояти за себе сам. Насамперед до таких належать тварини. Жорстоке поводження дитини з «братами нашими меншими» найчастіше є своєрідною формою заміщення інших видів агресії. | |
| Переглядів: 3249 | Рейтинг: 2.0/4 |
| Всього коментарів: 0 | |